Справа № 204/3348/22

Провадження № 1-і/204/17/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з зали судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області, українця, громадянина України, неодруженого, утриманців не має, не працюючого, раніше судимого 08.12.2010 року Мар`їнським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений умовно – достроково на підставі рішення Будьоновського районного суду м. Донецька від 11.09.2015 року, маючий не відбуту частину покарання - 2 роки 2 місяці 27 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у кримінальному провадженні № 12020050690000042, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2020 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2022 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3  про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно  ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12020050690000042, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2020 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12020050690000042 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

28.03.2022 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області за вих. № 237/1116/20/4942/2022 спрямував листа начальнику ДП «Бахмутська установа виконання покарань (№6), відповідно до якого відносно ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим у порядку ч. 6 ст. 615 КПК України на 60 днів, тобто до 08.06.2022 року включно.

На теперішній час обвинувачений ОСОБА_5 утримується у ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1».

ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, у разі доведення його винуватості в суді, останньому загрожує покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від семи до десяти років, у зв`язку із чим ризик втечі може бути розцінений обвинуваченим ОСОБА_5 менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та виконання покарання. ОСОБА_5 є особою середнього віку, інвалідності не має. Має місце реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштований. Малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, тобто у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, які б могло утримувати його на місці, тобто існують реальні підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на теперішній час судовий розгляд у кримінальному провадженні не розпочатий, а отже існує імовірність, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Також обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за вчиненні аналогічного тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини, має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість. Однак, не зважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_5 не став на шлях свого виправлення та знову вчинив умисний тяжкий злочин, що вказує про його підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення нових злочинів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи це неналежними умовами тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.

У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду України № 17/0/9-22 від 08 квітня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської областей)», у зв`язку з неможливістю Красноармійським міськрайонним судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Судом встановлено, що в провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12020050690000042, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 січня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установ «Бахмутська установа виконання покарань (№6) строком на 60 днів з 15 листопада 2021 року по 13 січня 2022 включно.

Неодноразово ухвалами Красноармійського міськрайонного суду Донецької області обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28.03.2022 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області за вих. № 237/1116/20/4942/2022 спрямував листа начальнику ДП «Бахмутська установа виконання покарань (№6), відповідно до якого відносно ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим у порядку ч. 6 ст. 615 КПК України на 60 днів, тобто до 08.06.2022 року включно.

Як встановлено з пояснень учасників кримінального провадження у судовому засіданні, судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні на теперішній час не розпочато.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства, суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України. 

Так, відповідно до ч. 2  ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Як встановлено судом,  ОСОБА_5  на утриманні не має ні малолітніх дітей, ні людей похилого віку, таким чином не має міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду під час воєнного стану в Україні, у тому числі й на території Російської Федерації.

Крім того, існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_5 може чинити незаконний вплив на потерпілого та свідків у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки у судовому засіданні вказані особи не допитані, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень, бо є особою, раніше судимою за вчинення умисного злочину, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя обвинуваченого, тому існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто продовження вчинення кримінальних правопорушень.

Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.

Тому, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні злочину, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт, тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Таким чином суд доходить висновку, що ОСОБА_5 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110,176-179, 183, 193, 194, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Винницька установа виконання покарань № 1» строком на 60 днів до 02 серпня 2022 року включно без визначення розміру застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням певних обов`язків – відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Винницька установа виконання покарань №1», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1