ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/750/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/817/163/22 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - ухвала суду

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючої - ОСОБА_2 ,

суддів -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю:

               секретаря – ОСОБА_5

               прокурора – ОСОБА_6

                               обвинуваченого – ОСОБА_7

                               захисника — ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 травня 2022 року,-

В с т а н о в и л а :

Цією ухвалою клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави задоволено.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 23 годин 59 хвилин 08 липня 2022 року.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить вказану ухвалу суду скасувати. Підставою скасування зазначає те, що попередня ухвала щодо продовження строку тримання під вартою щодо нього не набрала законної сили.

       Заслухавши суддю-доповідача, захисника та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу та просять ухвалу суду скасувати, міркування прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

       Відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

       Так, на розгляді Кременецького районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 355 КК України.

       Ухвалою суду від 10 травня 2022 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 08 липня 2022 року включно, оскільки до спливу цього строку судове провадження з об`єктивних причин завершити не представляється можливим.

       Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами, ризики, визначені в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на даний час не зменшилися, оскільки, зважаючи на санкцію статей обвинувачення, ОСОБА_7 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні іншим чином, що свідчить про обґрунтованість застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування даного запобіжного заходу щодо обвинуваченого або його зміни на більш м`який.

       Підставою продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які вказують на те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, наявність яких стала підставою для застосування цього запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого.

       Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого з об`єктивних причин є неможливим, з метою недопущення ухилення обвинуваченого від суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до двох місяців, зокрема до 08 липня 2022 року.

       З таким висновком суду першої інстанції про застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Як встановлено, завершити розгляд провадження до закінчення вищевказаного строку неможливо, внаслідок складності провадження, а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд процесуальних дій для забезпечення повного та об`єктивного проведення судового слідства.

В даному випадку, враховуючи те, що ОСОБА_7 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що був скоєний із погрозою застосування насильства, суд вірно не визначав йому розмір застави на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

        Судом в повній мірі та у визначеному законом порядку враховано всі обставини при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, особу обвинуваченого та його соціальні зв`язки.

       Крім того судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що у вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюються ще й інші особи, а отже існує ризик їх вільного спілкування з підозрюваним, що перешкоджатиме кримінальному провадженню.

       Також судом враховано й дані, котрі характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що він ніде не працює, у нього відсутні утриманці, міцні соціальні зв`язки.

       Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд прийшов до вірного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ..

       Доводи апелянта, що рішення суду було передчасним, оскільки попередня ухвала щодо продовження строку тримання під вартою не набрала законної сили не відповідають дійсності, адже ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 01 квітня 2022 року залишено без змін ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 17 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 .

       Крім того, захисник апелянта вказує як на підставу задоволення апеляційної скарги те, що у нього незадовільний стан здоров`я і відсутність реабілітації може призвести до погіршення правої нижньої кінцівки.

       Відповідно до ст.ст.3, 49 Конституції України, ст.6 Основ законодавства про охорону здоров`я кожний громадянин України має право на охорону здоров`я.        Відповідно до ст.ст.7, 11 Закону України “Про попереднє ув`язнення” в місцях попереднього ув`язнення відповідно до законодавства про охорону здоров`я організуються і проводяться медичний огляд осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, їх медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота.

       Так, із відповіді КНП “Шумська міська лікарня” від 10.02.2022 року ОСОБА_7 було проведено операцію на гомілці правої нижньої кінцівки ще 03.12.2020 року, а з 15.12.2020 року із скаргами щодо даної травми він не звертався.

       Також, згідно відповіді лікувального закладу Чортківська міська медична частина №26 філії ДУ “ЦОЗ ДКВС України” у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях від 30.05.2022 року ОСОБА_9 відмовився від проведення медичних втручань чи обстежень за планом лікування 25.11.2021 року та 12.04.2022 року, при цьому відсутні відомості щодо наявності у нього скарг щодо перенесеної ним операції.

       Таким чином, у випадку захворювання чи погіршення стану здоров`я обвинуваченого, йому буде забезпечена відповідна медична допомога, а отже такий довід захисника не є підставою для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та скасування по суті правильного судового рішення. Також, сама по собі наявність у особи захворювання не може бути свідченням неможливості перебування його в умовах установи слідчого ізолятора і такі відомості в матеріалах провадження відсутні.

       Істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати безумовною підставою для скасування по суті правильного судового рішення, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала  суду є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.

       На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

       Ухвалила:

       Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 травня 2022 року про продовження строку тримання під вартою  обвинуваченому ОСОБА_7 — без змін.

       Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді