ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХвала

"04" травня 2022 р.                           м. Ужгород                       Справа  № 907/1006/14

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лакатош О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні суду  

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Термодім», м. Ужгород в особі арбітражного керуючого ліквідатора банкрута Бігуна Р.Д. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на його директора -       ОСОБА_1 , м. Баден-Баден, Німеччина у даній справі

за заявою      Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області , м. Ужгород

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Термодім», м. Ужгород (далі – товариство, банкрут),

                                                  УСТАНОВИВ:

          Постановою господарського суду Закарпатської області від 26.02.2015 у даній  справі визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Термодім», код ЄДРПОУ  32637121 банкрутом, відкрито стосовно  нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 805 від 19.04.2013р.).

           19.05.2022 ліквідатор банкрута звернувся до суду із заявою  про покладення на ОСОБА_1 як директора банкрута субсидіарної відповідальності за      зобов`язаннями останнього на суму 4413292,01 грн., що визначена як різниця між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою у даній справі, та про стягнення зазначеної суми.

          Ухвалою від 01.06.2021 вищезазначену заяву ліквідатора було прийнято судом  до розгляду у судовому засіданні призначеному на 31.08.2021, запропоновано відповідачу ОСОБА_1  подати письмовий документально обґрунтований відзив на заяву до суду та в копії – ліквідатору і кредиторам:      Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській; публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

Ухвалою суду від 31.08.2021 зобов`язано  ліквідатора банкрута  з`ясувати адресу місцезнаходження відповідача - ОСОБА_1 , поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти та повідомити суду зазначену інформацію з огляду на те, що кореспонденція суду надіслана відповідачу на адресу, що значиться у позовній заяві, повернута без вручення адресату.

Ухвалою суду від 05.10.2021 призначено судове засідання на 14.12.2021, постановлено разом з даною ухвалою направити відповідачу ОСОБА_1 за його новоз`ясованою адресою ( АДРЕСА_2 ) ухвалу  суду  від 01.06.2021.  

Ухвалою суду  від      14.12.21р. відкладено судове засідання  на     16.02.2022  і така (штрихкодовий ідентифікатор відправлення RA885004501UA) за даними Укрпошти отримана відповідачем 04.01.2022.

Ліквідатор електронною поштою повідомив суд про те, що ОСОБА_1      04.10.2021 отримано також надіслану арбітражним керуючим копію заяви про покладення субсидіарної відповідальності за боргами товариства, яка є предметом даного судового розгляду.      

     Разом з тим, оскільки  станом на 16.02.2022  відповідач ОСОБА_1 не надав      письмовий документально обґрунтований відзив на заяву, суд відклав засідання, призначивши таке на 04.05.2022, повторно запропонував відповідачу подати письмовий документально обґрунтований відзив на заяву до суду, а в копії – ліквідатору та кредиторам, про що постановлено ухвалу від 16.02.2022.

У дане судове засідання учасники банкрутства не з`явилися, хоча були повідомлені судом шляхом надіслання ухвали суду від 16.02.2022.

Відповідач не надав суду письмового відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань, хоча про дане судове провадження йому відомо, про що зазначено вище.

          Арбітражний керуючий, ліквідатор банкрута Бігун Р.Д. клопотанням  надісланим суду електронною поштою просить розглянути заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута  без його участі у судовому засіданні.

          Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, керуючись законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на його директора     Бекера Б.С.

При цьому суд виходив з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 61 Кодексу про банкрутство  під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Визначальним критерієм для покладення субсидіарної  відповідальності  на вищенаведених осіб є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

Відповідно до правової позиції викладеній у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021 у справі №  25/62/09, суду, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство, належить  здійснити  дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку з доведенням товариства та   встановити  вину суб`єкта субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.  Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єкта відповідальності на предмет покладення на нього  субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності. Таким чином, для застосування інституту субсидіарної відповідальності ліквідатору, перед зверненням до суду, необхідно провести детальній аналіз та встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх кредиторських вимог, тобто встановити їх форму вини. При цьому відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

          Ліквідатор, звертаючись до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на директора банкрута Бекера Б.С., що є предметом даного судового розгляду, констатує таке.

          Постановою господарського суду Закарпатської області від 26.02.2015р. у справі даній справі  товариство визнано банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором банкрута за місцем його державної реєстрації не виявлено керівні органи, бухгалтерські документи.

За результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до товариства сформовано реєстр вимог кредиторів на загальну суму 4481766,48 грн, з яких:   загальна сума погашених кредиторських вимог в ліквідаційній процедурі за рахунок реалізації ліквідаційної маси становить 68474,47грн.

Отже, загальна сума непогашених вимог в процедурі банкрутства товариства становить 4413292,01 грн.

На момент відкриття провадження у справі про банкрутство товариства кошти на його рахунках  були відсутні, відсутнє також будь-яке майно,  окрім незавершеного будівництва та транспортних засобів, місцезнаходження яких  невідоме.

Посилаючись на наведене, ліквідатор стверджує, що дії директора товариства були направлені на завдання шкоди кредиторам та позбавили таких законного права на отримання з майна боржника належних їм коштів, на які мали правомірні очікування.

Вважає, що волевиявлення директора товариства  характеризується прямим умислом, як щодо вилучення майна від боржника та припинення його діяльності, так і щодо наслідків таких дій  та рішень - настання стану неплатоспроможності боржника та його банкрутства та,  як наслідок, невиконання зобов`язань перед кредиторами.

До заяви про покладення на директора товариства банкрута субсидіарної відповідальності ліквідатором долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства банкрута, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, докази направлення заяви учасникам справи.

З перерахованих долучених до матеріалів справи документів не вбачається можливим встановити обставини та ознаки доведення товариства до банкрутства через дії чи бездіяльність директора, оскільки відсутні  будь-які докази  заволодіння ним майном та грошовими коштами товариства, відсутні докази прийняття ним рішень,  укладення угод, спрямованих на зменшення активів боржника, що призвели до банкрутства  товариства, а відтак  - неможливо встановити  причинно-наслідковий зв`язок між діями директора банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх кредиторських вимог, тобто неможливо встановити форму   вини  директора товариства у доведенні  такого до банкрутства

За таких обставин твердження ліквідатора про наявність прямого умислу директора товариства на доведення останнього до банкрутства залишається припущенням недоведеним  у встановленому порядку доказами.

За приписами ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, згідно ст. 2 Кодексу про банкрутство, регулює провадження у справах про банкрутство, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

          Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на керівника боржника не підлягає задоволенню через недоведення обставин, які значаться у заяві як підстава такого.

           З огляду на викладене, керуючись  ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 13, 73, 74, 234 Господарського процесуального кодексу України,  

                                                    СУД ПОСТАНОВИВ:

           1.  Відмовити у  задоволенні заяви ліквідатора  банкрута арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. про покладення на директора банкрута – Бекера Бориса Семеновича - субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута    у зв`язку з доведенням останнього до банкрутства та стягнення з   ОСОБА_1 грошових коштів у сумі  4413292,01 грн. за зобов`язаннями банкрута у даній справі .

Ухвала набирає законної сили  з моменту її підписання суддею  та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено 03.06.2022

                    Суддя                                                                         Ушак І.Г.