Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #478803702

Справа № 359/3506/19   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2384/2022                           Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2  

                                                                                        


 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

31 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

 

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю захисника ОСОБА_6 ,

        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпроввського районного суду м. Києва від 11 травня 2022 року про продовження строку тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 262, ч. 3 ст.28 і п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.289, ст. 290, ч.3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч. 2 ст. 115 КК України.

До закінчення дії запобіжного заходу прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді триманні під вартою,  пославшись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які дають підстави вважати, що останні можуть продовжувати злочинну діяльність, будучи обізнаними з покаранням за вчинені ними кримінальні правопорушення, кожен з них може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення; більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2022 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7  до 09 липня 2022 року включно.

Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченогоОСОБА_7 під вартою, вказав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились та продовжують існувати, також судом враховано вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зав`язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що йому загрожує  у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, а також ті обставини, що потерпілі, їх представники, свідки не допитані, судом також враховано конкретні обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому діянь та наслідки їх вчинення. Разом з тим, судом надано оцінку стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі наявних виписок та інших документів.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 скасувати та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

 

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на надуманість висунутої підозри та безпідставність заявлених ризиків та неналежної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 . Вказує на формальність заявлених підстав для тримання ОСОБА_7 під вартою.

 

Також вважає, що суддя не надав належної оцінки погіршенню стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , який потребує невідкладного вжиття заходів для реабілітації та проведення незалежної медико-соціальної експертизи для встановлення групи інвалідності, не звернув уваги  на міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього дружини, 2-х малолітніх дітей, батьків пенсійного віку, які внаслідок військових дій були позбавлені житла.

 

Відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

 

Про розгляд апеляційної скарги прокурор, обвинувачений  повідомлені, клопотань від них про розгляд апеляційної скарги за їх особистою участю до суду не надійшло, тому їх неявка, в силу вимог ст.422-1 КПК України, не є перешкодою для  апеляційного розгляду.

 

Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.

 

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі.

 

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_7 на час судового розгляду.

 

Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.

 

Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

 

За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

 

 Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

 

Посилання захисника обвинуваченого про відсутність доведеної прокурором обґрунтованої підозри, є безпідставними, оскільки обвинуваченому висунуто обвинувачення, питання доведеності якого має вирішувати суд першої інстанції по закінченню судового розгляду.

 

Доводи апеляційної скарги щодо погіршення стану здоров`я обвинуваченого та неможливість перебування в умовах ізоляції від суспільства були предметом детальної перевірки судом першої інстанції, який доказам надав належну оцінку і дійшов вірного висновку про те, що його захворювання не є перешкодою для тримання його під вартою.

 

Також не може бути підставою для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який втрата його сім`єю  внаслідок бойових дій житлового будинку.

 

Відтак, колегія суддів вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого продовжено судом першої інстанції, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин ухвала суду  є законною.

Керуючись ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів

 

У Х В А Л И Л А:

 

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 –  без зміни.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Суддя:                                Суддя:                            Суддя:          


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація