Справа № 937/46/21

1-і/195/108/22

У Х В А Л А

іменем України

01.06.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді  – ОСОБА_1 , при секретарі  – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого — ОСОБА_4 ,

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка Дніпропетровської області клопотання прокурора у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь, Запорізької області, громадянина України,  з середньою-спеціальною освітою, особа без постійного джерела доходів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого), за ч.2 ст. 289 КК України про продовження строку дії застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В: 

На розгляді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12020080140002709 від 24.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розпорядження Голови Верховного суду України №4/0/9-22 від 10.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, а саме змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

27.05.2022 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор  заявив  клопотанням про  продовження строку тримання під вартою  стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

       Захисник обвинувачених проти даного клопотання заперечує, так як клопотання необгрунтоване, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні та недоведені.

       Заслухавши клопотання прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд  приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Заслухавши прокурора, суд дійшов висновку, що існують наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

            Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.  

       З матеріалів кримінального провадження суд вбачає, що ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2022 продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5  у вигляді тримання під вартою строком до 04.06.2022.

      До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

       На теперішній час відповідно до встановленого судом порядку залишилось допитати свідків за двома епізодами інкримінованих ОСОБА_5 діянь, а також дослідити письмові доказі, які будуть надані стороною обвинувачення.

       Оскільки  ОСОБА_5 раніше не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знято та не погашено, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 до 8 років, є достатні підстави вважати, що обвинувачений, з метою ухилення від покарання за вчинений ним злочин, буде переховуватися від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

       Окрім того, ОСОБА_5 відомі анкетні дані та місце проживання свідків кримінального правопорушення, тому існує ризик того, що перебуваючи на свободі може незаконно на них впливати з метою зміни останніми своїх показів у суді, що вказує на реальність ризику незаконного впливу на свідків у зазначеному кримінальному провадженні.

       Крім того, беручи до уваги, що обвинувачений на момент застосування запобіжного заходу не працював, на життя заробляв вчиненням кримінальних правопорушень корисливого характеру, існує ризик того, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

       Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

       Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

       Вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

       - при обранні особистого зобов`язання/домашнього арешту підозрюваний/обвинувачений  зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Враховуючи особистість ОСОБА_5 , який, будучи раніше неодноразово судимим, вчинив новий особливо тяжкий умисний злочин, в умовах воєнного стану та тимчасової окупації населеного пункту за місцем його останнього проживання, з метою уникнення відповідальності та покарання він може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від правоохоронних органів та суду, безперешкодно незаконно впливати на свідка сторони обвинувачення;

       - особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним/обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки;

       - запобіжний захід у вигляді застави судом може не встановлюватися щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що, з урахуванням відсутності у підозрюваного будь-яких джерел постійного доходу, унеможливлює застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.

       Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж 60 днів.

      На підставі викладеного, керуючись    ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 199, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

            Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 01.06.2022 р. по 30.07.2022 р.

            Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.       

            Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя:                                                                                                      ОСОБА_1   

01.06.2022