ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1116/22 Справа № 201/1192/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Галічий В. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

УХВАЛА

31 травня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_3 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., літ. В-1, загальною площею 49 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 17,7 кв.м., літ. Г-1, загальною площею 17,7 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 11,6 кв.м.; гараж за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,0 кв.м.; АДРЕСА_3 , гараж літ. Б-1, загальною площею 16,4 кв.м., гараж літ. Г-1, загальною площею 15,6 кв.м., майстерні літ. Д-1, загальною площею 4,7 кв.м., АДРЕСА_4 , загальною площею 53,6 кв.м., а також житловий будинок по АДРЕСА_5 , літ. А-1, загальною площею 17,4 кв.м., житловою площею 10,9 кв.м. В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка не є учасниками справи, не приймала участі у справі просить заочне рішення суду від 19 лютого 2014 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

У поясненнях на апеляційну скаргу Дніпровська міська рада просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року до участі у справі у якості правонаступника апелянта ОСОБА_1 було залучено - ОСОБА_2 (т.3 а.с.76, 68).

Позивач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року до участі у справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_3 було залучено - ОСОБА_4 (т.3 а.с.173, 174).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов"язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Правом на апеляційне оскарження судових рішень з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені, зокрема: особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки. Зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов`язки. Отже, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов`язки). Однак разом з цим, особи, які не брали участь у справі, можуть оскаржити ухвалу суду лише у випадках, якщо відповідно до неї їх зобов`язано вчинити певні дії або утриматися від них, і це порушує права або інтереси цієї особи. Тобто, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_3 право власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., літ. В-1, загальною площею 49 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 17,7 кв.м., літ. Г-1, загальною площею 17,7 кв.м.; АДРЕСА_2 , загальною площею 11,6 кв.м.; гараж за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,0 кв.м.; АДРЕСА_3 , гараж літ. Б-1, загальною площею 16,4 кв.м., гараж літ. Г-1, загальною площею 15,6 кв.м., майстерні літ. Д-1, загальною площею 4,7 кв.м., АДРЕСА_4 , загальною площею 53,6 кв.м., а також житловий будинок по АДРЕСА_5 , літ. А-1, загальною площею 17,4 кв.м., житловою площею 10,9 кв.м. В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3654 грн. судового збору (т.1 а.с.206, 207).

ОСОБА_1 , яка не є учасником справи, не брала участі у справі, вважаючи, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення вирішив питання про її права, інтереси, подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду та просила рішення суду скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 права власності без прийняття в експлуатацію на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. (т.2 а.с.98-111).

Згідно наданого ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 17 серпня 1993 року, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 (т.2 а.с. 119, 125, 126).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року до участі у справі у якості правонаступника апелянта ОСОБА_1 було залучено - ОСОБА_2 , який, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 липня 2021 року, є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_6 після смерті матері ОСОБА_1 (т.3 а.с.115).

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначала, що нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м., на які оскаржуваним рішенням суду було визнано право власності за за ОСОБА_3 , є сараями - спільною власністю всіх мешканців будинку, оскільки ці приміщення є допоміжними приміщеннями та їх призначенням є обслуговування будинку та власників квартир.

ОСОБА_1 було надано апеляційному суду копію Акту від 22 жовтня 2020 року, складеного фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , в якому зазначено, що останнім було проведено 22 жовтня 2020 року технічну інвентаризацію будівель по АДРЕСА_7 . В акті вказано, що до складу квартир входять будівлі, які використовуються як сараї. Згідно рішення Дніпропетровської міської ради "Про зняття з обліку ж.к.п.", житловий комплекс передано на баланс "Жилсервіс 5". Відповідно до технічної інвентаризації та схеми земельної ділянки, до житлового будинку входять нежитлові споруди, які є господарськими будівлями з залитими фундаментами та підлогами, які використовуються як допоміжні приміщення приміщення для зберігання майна - поквартирно (ст.186 ЦКУ) (т.2 а.с.127).

Згідно технічного паспорту на будівлі та споруди від 18 вересня 2013 року, розташовані по АДРЕСА_7 наявна нежитлова будівля літ. Б-1 (фундамент - бетон, стіни- цегла, покрівля - шифер, перекриття - дерево, підлога - цемент), загальною площею 49 кв.м., та нежитлова будівля літ. В-1 (фундамент - бетон, стіни- цегла, покрівля - шифер, перекриття - дерево, підлога - цемент) загальною площею 49 кв.м. Рік побудови не визначено (т.1 а.с.48-54).

Відповідно до технічних висновків та технічного стану нежитлових будівель літ. Б-1 49 кв.м., літ. В-1 49 кв.м. від 2013 року, складених спеціалістами ТОВ "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут", нежитлові будівлі розташовані по АДРЕСА_7 - одноповерхові приміщення, окремо розташовані (т.1 а.с.131-143).

Конституційним судом у рішенні по справі № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року надано роз`яснення щодо порядку передачі допоміжних приміщень у власність. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ним квартир або кімнат у квартирах. Власники неприватизованих квартир є співвласниками цих допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Жодних документів права власності на допоміжні приміщення не потрібно робити.

Слід зазначити, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що одноповерхові окремо розташовані нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. дійсно є - сараями, та ці будівлі використовуються співвласниками квартир будинку АДРЕСА_7 .

Будь-які правовстановлюючі документи на вказане в апеляційній скарзі нерухоме майно в матеріалах взагалі справи відсутні.

Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що вказані одноповерхові окремо розташовані нежитлові приміщення дійсно є допоміжними приміщеннями та вони були передані безоплатно у спільну власність громадян - співвласників квартир будинку АДРЕСА_7 .

Копія Акту від 22 жовтня 2020 року, складеного фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , на який в апеляційній скарзі посилається апелянт, не є належним доказом на підтвердження того, що нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49 кв.м., та літ. В-1, загальною площею 49 кв.м. є допоміжними приміщеннями - сараями, оскільки у вказаному акті взагалі не вказано кількості нежитлових будівель, не вказано їх площі, не вказано рік побудови приміщень, не зазначено віддаленості розташування будівель від житлового будинку. Також в акті не зазначено, яка саме документація на будинок АДРЕСА_7 використовувалася при його складанні.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на те, що оскаржуваним рішенням суду порушуються права апелянта, є необґрунтованими, оскільки апелянтом не доведено належними доказами факт того, що при ухваленні рішення суд вирішив питання щодо прав чи інтересів апелянта на спірне нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Подібні правові висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 368 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності - - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова