Справа № 147/346/22

Провадження № 3/147/194/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року смт Тростянець

       Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Тростянецького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2022 року на адресу Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №10 від 01 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1  вчинено правопорушення, а саме: несплату аліментів на користь  ОСОБА_2 на утримання дітей:  доньки  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  та сина  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі  по 500 грн  на кожного, щомісячно, що підлягають індиксації, ј частина всіх видів доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 21.08.2014 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, відповідно до виконавчого листа №147/1074/14-ц від 25.11.2016 виданого Тростянецьким районним судом Вінницької області, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документу до виконання. Згідно розрахунку заборгованість по аліментах становить 31915,91 грн.

В судові засідання призначені на 18.05.2022 та на 01.06.2022 ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. На адресу суду повернулися конверти із судовими повісткими, які невручені з відмітками відділення поштового зв`язку: "адресат відмовився" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилася від отримання судової повістки і не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що правопорушник         ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, тому можливо розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП настає у випадку несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Факт правопорушення підтверджується такими документами: протоколом№10 від 01.04.2022 (а.с 1), виконавчим листом Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.10.2014 за № 147/1074/14-ц (а.с 2), постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2019 ВП №58407665 (а.с 3 зворот), розрахунками заборгованості по сплаті аліментів у 2021 році (а.с 4-5), викликом державного/приватного виконавця №20788 від 15.11.2021 (а.с 6), актами державного виконавця за лютий 2022 року та за грудень 2021 року (а.с 7,8,9), повідомленням № 21057 від 15.11.2021 (а.с 10), відповіддю МВС України на запит № 122867252 від 16.11.2021(а.с 11).

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні.

Суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП доведена повністю. Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, за відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують вину, необхідно застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які визначити в межах санкції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_1 слід стягнути 496,20 грн. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 249, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя                                                                        О. Г. Борейко