Справа № 554/10180/20

Дата документу 30.05.2022

Провадження №1кп/554/140/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2022 року        м.Полтава

Октябрський районнийсуд  м.Полтави в складі:

     головуючого судді ОСОБА_1 ,

            за участю секретаря  ОСОБА_2 ,

           прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

       захисника  ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202017004000714 від 03.08.2020  року  за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.4 ст.296 КК України,-

у с т а н о в и в:

       І. Історія провадженн

1.1 02.11.2020 із Полтавської місцевої прокуратури надійшли матеріали цього кримінального провадження.

1.2  02.11.2020 ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави призначено підготовче судове засідання, яке 04.11.2020 закінчено та призначено судовий розгляд.

ІІ. Обвинувачення, визнане судом доведеним та кваліфікація діяння

       03 серпня 2020 року, близько 03 год 20 хв, біля бару «Шаляпін», що по вул. Котляревського, 1/27 у м.Полтаві між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла словесна перепалка. Під час того, як ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_6 , той відразу умисно, на грунті неприязнених стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, дістав з – під одягу ніж господарсько – побутового призначення – мачете, який зберігав при собі, замахнувся ним на ОСОБА_4 та наніс ним удар по його долонях рук, який на той час намагався захищатися та стримати удар. Через це ОСОБА_4 було завдано тілесні ушкодження у вигляді різаних ран м`яких тканин долонної поверхні другого, третього, четвертого та п`ятого пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків – згиначів та перелому нігтьової фаланги п`ятого пальця лівої кисті, які утворилися від дії колючо – ріжучого предмета та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

2.2 за таких обставини дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

       ІІІ. Обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним        

       3.1 згідно даних обвинувального акту, ОСОБА_6  , 03 серпня 2020 року, близько 03 год 20 хв, перебуваючи біля бару «Шаляпін», що по вул. Котляревського, 1/27 у м.Полтаві, застосовуючи ненормативну лексику, активно виражаючи своє невдоволення стосовно відвідувачів закладу, із хуліганських спонукань, а саме з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося зухвалістю та винятковим цинізмом, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи встановлені суспільні, загальноприйняті правила поведінки, на очах у відвідувачів, за допомогою заздалегідь заготовленого предмету, виготовленого промисловим способом для нанесення тілесних ушкоджень, який є різновидом ножів господарсько – побутого призначення – мачете, перебуваючи в громадському місці, наніс удар ОСОБА_4 по долонній поверхні, чим завдав тому тілесні ушкодження у вигляді різаних ран м`яких тканин долонної поверхні другого, третього, четвертого та п`ятого пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків – згиначів та перелому нігтьової фаланги п`ятого пальця лівої кисті, які утворилися від дії колючо – ріжучого предмета та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

3.2 за таких обставин дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь підготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

ІV. Позиція сторін

4.1 на підтвердження пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст.122, ч.4 ст.296 КК України стороною обвинувачення подано докази, які містилися в показаннях потерпілого, свідків, у письмових та речових доказах, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду. Виступаючи в судових дебатах прокурор вважав, що надані ним докази повністю доводять інкриміновані ОСОБА_6 вищевказані кримінальні правопорушення та за сукупністю злочинів просив суд призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

4.2 обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав частково та не заперечуючи свою причетність до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ножем – мачете, який зберігав при собі, зазначив, що зробив це коли впав, тримаючи в руках ножа, а потерпілий, намагаючись утримати його, порізав собі з необережності руку.

По обставинах подій, ОСОБА_6 показав суду, що в нічний час 03 серпня 2020 року він відпочивав в розважальному закладі «Шаляпін», де близько 03 год 20 хв з приятелями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшов перекурити на подвір`я. Неподалік він бачив групу чоловіків, серед яких був і потерпілий, які поводили себе голосно, вживали нецензурні слова. Ці чоловіки першими спровокували його на сварку, безпідставно пред`явивши претензії, що він голосно розмовляв та нецензурно виражався. Через це між ними виникла словесна суперечка, в ході якої чоловіки почали поводити себе агресивніше, погрожували фізичною розправою, розмахували руками. Один з них, яким був ОСОБА_4 , швидко підійшов до нього та побоюючись за своє життя та здоров`я, він згадав про наявний у нього під одягом ніж – мачете, якого цього вечора він викрав у таксиста, який привіз його в заклад. Він швидко дістав його з чохла, однак його збили з ніг і він упав. У цей час на нього наліг зверху ОСОБА_9 , зробив спробу відібрати мачете, однак об лезо порізав руку. Він нікуди не втікав, опору не чинив, відразу ж віддав мачете, при цьому до нього безпідставно застосували сльозогінний газ, побили.

4.3 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в ході судового розгляду та під час дебатів висловив своє твердження про часткову невинуватість підзахисного, вважаючи кваліфікацію його дій за ч.1 ст.122 КК України правильною. У частині кваліфікації діяння ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КК України просив суд виправдати того за відсутністю складу такого злочину, оскільки в його діях відсутній умисел на порушення громадського порядку, що було б зумовлено мотивом явної неповаги до суспільства. Обставинами справи встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 попередньо виникла сварка, яка почалася через з`ясування стосунків на подвір`ї між двома групами відвідувачів бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з приводу взаємних претензій щодо голосних розмов, неналежної поведінки, вживання нецензурних слів. Раніше ці особи не були знайомі між собою, а тому ОСОБА_6 не міг знати про те, що потерпілий і його приятелі є працівниками поліції. З цих підстав ОСОБА_6 не був ініціатором конфлікту, першим ні до кого не прискіпувався, дістати з – під одягу ножа його спонукала неправомірна поведінка потерпілого та його знайомих. Окрім того робота закладу «Шаляпін» не припинилася, а участь в конфлікті брав як потерпілий, так і обвинувачений, що призвело до виникнення особистих неприязнених відносин між ними, через які ОСОБА_6 завдав тому тілесних ушкоджень, а не з хуліганських спонукань. При призначенні покарання обвинуваченому захисник просив врахувати бажання обвинуваченого офіційно працевлаштуватися, а тому наполягав на призначенні покарання у виді виправних робіт.

       V. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження та їх оцінка

5.1 відповідно до ст.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.

Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов`язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.

          5.2 потерпілий ОСОБА_4  показав суду, що є оперативним співробітником Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. 02 серпня 2020 року у вечірній час, після відпрацювання добового чергування, тобто не будучи при виконанні службових обов`язків, він з колегами ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та своєю подругою ОСОБА_14 , прибув у бар «Шаляпін», що по вул.Котляревського, 1\27 у м.Полтаві, щоб відпочити. Близько 02 год 45 хв наступної доби вони вийшли подвір`я, де палили сигарки, розмовляли між собою на різні побутові теми. У цей час його увагу привернув раніше незнайомий йому чоловік, яким виявився ОСОБА_6 , який нецензурно висловився на їхню адресу зі словами: «Ви поліцейські і я вас знаю». На це він зробив йому зауваження, однак той не відреагував і дістав з – під одягу мачете, яким замахнувся на нього, крикнувши: «Я вас покремсаю». Щоб запобігти удару, він кистями рук перехопив удар ножа та об лезо порізав пальці. Далі ОСОБА_10 застосував до ОСОБА_6 сльозогінний газ, однак той почав втікати в напрямку ЦУМу. Зі слів ОСОБА_10 йому відомо, що він зумів наздогнати ОСОБА_6 , було викликано працівників поліції та швидку допомогу. Того ж вечора його доставили до 1 МКЛ м.Полтави, де він з 03.08.2020 по 10.08.2020 перебував на стаціонарному лікуванні, переніс хірургічне втручання, а далі продовжив амбулаторне лікування вдома. На теперішній час стан його здоров`я задовільний.

       5.3 свідок ОСОБА_10 підтвердив суду, 02 серпня 2020 року в нічний час він з колегами відпочивав у барі «Шаляпін», де о 02 год 45 хв наступної доби на подвір`ї він побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який викрикнув на їхню адресу: «Мєнти з Октябрського, счас будем вас рєшать» та відразу ж дістав з - під куртки мачете і замахнувся ним на ОСОБА_4 , який стояв найближче до нього. Щоб запобігти удару, ОСОБА_4 кистями рук ухопив лезо та порізав пальці. Він, побачивши це, застосував до ОСОБА_6 сльозогінний газ, однак той почав втікати з мачете в напрямку ЦУМу. Через незначну відстань він його наздогнав, відібрав ножа, повалив землю, після чого було викликано поліцію та швидку допомогу для надання медичної допомоги ОСОБА_4 .

       5.4 свідок ОСОБА_13 показав суду, що о 02 год 45 хв 03 серпня 2020 року на подвір`ї біля бару «Шаляпін» він побачив раніше незнайомого ОСОБА_6 , який викрикнув на їхню адресу образливі словами, звернувшись до них як до працівників поліції, дістав з під куртки мачете і замахнувся ним на ОСОБА_4 , який стояв найближче до нього. Той руками ухопився на лезо, порізавши пальці. ОСОБА_6 , який почав втікати, затримав ОСОБА_10 .

5.5. Такі ж показання по обставинах спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 надав свідок ОСОБА_11 підтвердивши, що в позаробочий час відпочивав у нічному барі «Шаляпін». О 02 год 45 хв 03 серння 2020 року, на подвір`ї, він побачив двох незнайомих чоловіків, які голосно між собою розмовляли, що привернуло їхню увагу, а далі один з них, ОСОБА_6 , звернувся до них, як до працівників поліції з нецензурними словами, дістав з – під одягу мачете та замахнувся ним на ОСОБА_4 , який стояв найближче. Потерпілий ухопився кистями рук за лезо, порізавши пальці, а ОСОБА_6 почав втікати, якого наздогнав ОСОБА_10 .

5.6 із допиту свідка ОСОБА_14 встановлено, що 02.08.2020 року у вечірній час вона прибула в бар «Шаляпін» зі своїм хлопцем ОСОБА_4 та його приятелями, щоб відпочити. Приблизно о 02 год 45 хв наступної доби вони вийшли подвір`я. У цей час її увагу привернули двоє хлопців, які голосно в розмові вживали нецензурні слова. Через зроблене зауваження, один з них, ОСОБА_6 почав ображати її приятелів і між ними виникла нетривала словесна перепалка. Після цього ОСОБА_6 дістав з - під куртки мачете та замахнувся ним на ОСОБА_4 , який стояв поруч та ударив ним по його пальцях рук. Далі ОСОБА_10 застосував до ОСОБА_6 сльозогінний газ та коли той почав тікати, погнався за ним до ЦУМу і затримав. На місце було викликано швидку допомогу, якою ОСОБА_4 доставили до лікарні, а вона повернулася додому, щоб зібрати йому необхідні речі в лікарню.

5.7 Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 показали суду, що працюють поліцейськими УПП в Полтавській області та в ніч з 02.08.2020 року на 03.08.2020 року перебували при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку. Приблизно о 03 год 30 хв, отримавши повідомлення про бійку, вони прибули на виклик до бару «Шаляпін», що по вул.Котляревського, 1\27 у м.Полтаві. На місці була значна кількість людей, серед яких ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями пальців рук та ОСОБА_6 , який поводив себе спокійно. Тут же вони бачили мачете, яке лежало на бордюрі, неподалік бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а на ОСОБА_6 був через плече одягнений чехол від нього. Швидкою допомогою ОСОБА_4 госпіталізували до лікарні.

5.8 свідок ОСОБА_8 показав, що перебував 03 серпня 2020 року, в нічний час, в барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де приєднався до компанії ОСОБА_6 та Петрова, з якими відпочивав. Приблизно о 02 год 45 хв вони вийшли подвір`я, де палили сигарки, спілкувалися, нікого не чіпали. У цей час до них почали прискіпуватися незнайомі чоловіки, з числа відвідувачів закладу, які пред`явили претензії, що вони голосно розмовляють, почали ображати їх. Далі відбулася бійка, деталі якої він не бачив, оскільки його повалили на землю. Від інших осіб він дізнався про те, що ОСОБА_6 мав при собі ножа, яким порізав руки поліцейському.

5.9 із даних рапортів інспектора Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області слідує, що 03.08.2020 року о 02 год 58 хв на службу «102» надійшло повідомлення про отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 біля бару «Шаляпін» по вул. Котляревського, 1\27 у м.Полтаві. До спричинення тілесних ушкоджень причетний ОСОБА_6 (а.с.4-12 тому № 2).

5.10 03.08.2020 року проведено огляд відкритої ділянки місцевості по вул.Котляревського,11 у м.Полтаві, під час якого виявлено на асфальтному покритті предмет, схожий на ніж (мачете) у чорному чохлі, тут же зафіксовано обільні плями червоного кольору схожі на кров. Поблизу бордюра знайдено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Nokia», мобільний телефон марки «Бравіс» з пошкодженим екраном, мобільний телефон марки «iPhone» з пошкодженим екраном, про що складено протокол від 03.08.2020 року, фототаблицю, яку досліджено судом (а.с. 13 - 27 тому № 2).

5.11 03.08.2020 року потерпілим ОСОБА_4 подано заяву про кримінальне правопорушення, в якій той просив притягнути до відповідальності чоловіка, який вночі 03.08.2020 року спричинив йому ножем тілесні ушкодження. ( а.с. 29 тому № 2).

5.12 висновком судової імунологічної експертизи № 1038 від 12.08.2020 року встановлено, що на змивах, які вилучено 03.08.2020 року на відкритій дільниці місцевості, що по вул. Котляревського, 1/27 у м.Полтаві виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_4 (а.с.39 – 40 тому № 2).

5.13 відповідно до висновку судової медичної експертизи № 870 від 14.09.2020 року у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді різаних ран м`яких тканин долонної поверхні 2,3,4,5 –го пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків згиначів та перелому лівої фаланги 5 –го пальця лівої кисті, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладщу здоров`я, і різаної рани 2 –го пальця правої кисті, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Такі тілесні ушкодження утворилися від дії колюче – ріжучого предмету, яким міг бути і «металевий ніж» чи будь – який інший предмет з подібною характеристикою, від двократної дії травмуючого фактору (в ділянці лівої кисті – один удар, одномоментно з пошкодженням 2 – 5 – го пальців та в ділянці правої кисті – одна дія травмую чого фактору), в напрямку спереду – назад та з досить сильною силою. Встановлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк та за обставин, викладених в постанові про призначення експертизи. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даних тілесних ушкоджень, в момент спричинення ОСОБА_4 , вірогідніше за все, знаходився у вертикальному положенні (а.с.41-43 тому № 2).

5.14 в ході впізнання за фотознімками, потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка нанесла йому ножем тілесні ушкодження рук, про що судом досліджено протокол від 06.08.2020 року (а.с. 91-92 тому № 2).

5.15 в ході впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6 , як особу з якою він перебував 03 серпня 2020 року в нічний час в барі «Шаляпін», про що судом досліджено протокол від 03.08.2020 року (а.с. 46-47 тому № 2).

5.16 в ході впізнання за фотознімками, свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 впізнали ОСОБА_6 , як особу з якою виник конфлікт 03 серпня 2020 року в нічний час в барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та який завдав ножем тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (а.с. 72 – 73, 76 – 77, 80 - 81 тому № 2).

5.17 потерпілий ОСОБА_9 на місці взяв участь у слідчому експерименті, підтвердивши раніше нажані ним показання, де відтворив обставини завдання йому ножем тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , вказав їхнє місце розташування, механізм спричинення, про що судом досліджено протокол від 06.08.2020 з переглядом відеозапису та фототаблиці (а.с.83 – 87, 88, 89 – 90 тому № 2).

5.18 відповідно до висновку судової медичної експертизи № 1024 від 21.09.2020 року, показання потерпілого ОСОБА_4 , дані ним при слідчому експерименті, не суперечать об`єктивним даним судової медичної експертизи потерпілого. (а.с. 142 -143 тому № 2).

5.19 протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження в приміщенні закладу «Шаляпін» та протоколу огляду від 04.09.2020 року, зафіксовано факт перебування та спілкування між собою в цьому закладі 03 серпня 2020 року в нічний час обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 (а.с. 49 – 51, 52 – 60 тому № 2).

5.20 відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 2112 від 09.09.2020 року, наданий на дослідження предмет до категорії холодної зброї не відноситься, а є різновидом ножів господарсько – побутового призначення – мачете, виготовленого промисловим способом. (а.с. 145 – 148 тому № 2).

5.21 висновком судової імунологічної експертизи № 310 від 19.08.2020 встановлено наявність на ножі, який вилучено 03.08.2020 року, крові, яка може походити від особи чоловічої статі, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 155 – 157 тому № 2).

5.22 судом досліджено протокол огляду від 30.09.2020 року та переглянуто відеозаписи з камер патрульних поліцейських, наявних на а.с.188 – 198, 199 тому № 2, на яких зафіксовано обстановку подвір`я біля бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де перебував потерпілий, а також місце виявлення речей у виді мобільного телефону, паспорта громадянина України на його ім`я, мачете, а також ОСОБА_6 ,.

5.23 від проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_6 відмовився з посиланням на ст.63 Конституції України, про що наявний проткол від 15.10.2020 року на а.с.209 - 211 тому № 2.

VI. Аналіз, оцінка доказів судом

6.1 досліджуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_6 в частині доведеного обвинувачення, суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.

6.2 суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам, дослідженим у судовому засіданні, показання обвинуваченого ОСОБА_6 у тій частині, що тілесні ушкодження мачете він спричинив ОСОБА_4 після того, як впав на землю, а той намагаючись відібтрати в нього ножа порізав пальці руки.

6.3 за результатами розгляду справи суд виходить із хронології подій, а також в сукупності проаналізованих доказів, відповідно до яких, в ході сварки, яка виникла біля бару «Шаляпін» ОСОБА_6 , в стоячому положенні сперш дістав мачете з чохла, яке тримав під одягом, та замахнувся ним на ОСОБА_4 , нанісши удар по його долонях рук, який на той час намагався захищатися та стримати удар.

6.4 такі показання потерпілого ОСОБА_4 підтвердили не лише свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , а й судово – медичний експерт, яким підтверджено саме такий механізм отриманих тілесних ушкоджень потерпілим.

6.5 з цих підстав є неспроможними показання обвинуваченого в тій частині, що він перед отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_4 упав на землю, тримаючи в руках мачете, не замахувався ним, а той нібито з власної необережності об лезо порізав свої пальці.

6.6 до того ж обвинувачений ОСОБА_6 відмовився приймати у часть в слідчому експерименті за своєї участі.

6.7 суд звертає увагу на умисність дій обвинуваченого, яка полягає в тому, що в ході сварки дії ОСОБА_4 не носили характеру, які б могли викликати побоювання за життя та здоров`я ОСОБА_6 , оскільки той лише наблизився до нього. У відповідь на це ОСОБА_6 продемонстрував наявний в нього мачете, замахнувся ним та наніс удар по долонях рук потерпілого, чим було завдавдано тілесних ушкоджень.

6.8 спростовані показання ОСОБА_6 в тій частині, що з місця події він не втікав, показаннями не лише потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , а також відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, які прибули на виклик. На досліджених відеозаписах зафіксовано обвинуваченого, його речі у вигляді паспорта, мобільного телефону, мачете не на території подвір`я бару « ОСОБА_18 », де за версією ОСОБА_6 вони повинні були б бути, а на певній відстані, в напрямку ЦУМу, де той і був затриманий ОСОБА_10 .

6.9 окрім того, на думку суду, за версією обвинуваченого, потерпілий в лежачому стані міг поранити лише одну кисть руки, в той час як відповідно до висновку судово – медичного експерта в нього виявлено порізи пальців рук на обох руках.

6.10 таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих вище доказів, суд приходить до висновку, що саме умисними діями ОСОБА_6 було умисно спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілому ОСОБА_4 , а тому його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.122 КК України,доведена повністю поза розумним сумнівом.

6.11 при прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

VII. Підстави для виправдання особи в іншій частині обвинувачення

7.1 відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм хуліганства, як злочину проти громадського порядку та моральності.

Головною рушійною силою хуліганських дій є бажання завдати шкоди не конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

7.2 у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував причетність до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , однак не з хуліганських мотивів, а під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин між ними.

7.3 за результатами розгляду, виходячи з проаналізованих судом доказів, встановлено, що перед спричиненням обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, на подвір`ї бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в нічний час, виникла сварка між двома групами осіб – відвідувачами цього закладу, в одній з яких був потерпілий, в іншій обвинувачений. Учасники судового провадження не заперечували, що до подій вони не були між собою знайомими, а тому факт обізнаності ОСОБА_6 про те, що потерпілий та свідки є поліцейськими залишився недоведеним, як є недоведеним у викрикуванні ним слів: «Мєнти з Октябрського, счас будєм вас рєшать» чи «Ви поліцейські і я вас знаю». При цьому потерпілим і свідками по різному відтворено дану фразу, які нібито вимовив ОСОБА_6 . Натомість останній і свідок ОСОБА_8 заперечили це, зазначивши, що причиною сварки стали взаємні образи, які вони, сперечаюсь, висловлювали на адресу один одного.

7.4 суд звертає увагу на посилання в обвинувальному акті на порушення ОСОБА_6 загальноприйнятих правил поведінки, на очах у відвідувачів, що нібито стало приводом для вчинення ним злочину. При цьому, орган досудового слідства не встановив жодного свідка, з числа відвідувачів бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підтвердження поведінки обвинуваченого та потерпілого, передувала спричиненню йому тілесних ушкоджень. По справі допитані свідками особи, які є працівниками поліції, перебувають в приятельських стосунках з потерпілим, а тому є зацікавленими в результатах справи. Натомість на досліджених відеозаписах з нагрудних камер поліцейських зафіксовано значну кількість осіб, які також були відвідувачами бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

7.5 таким чином судом встановлено, що між обвинуваченим та потерпілим виникла сварка, в якій приймали участь дві групи осіб, які звинувачували один одного, що тривало певний незначний проміжок часу. Будь – яких об`єктивних доказів про те, що ОСОБА_6 активно виражав своє невдоволення стосовно відвідувачів закладу, із хуліганських спонукань, а саме з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося зухвалістю та винятковим цинізмом, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи встановлені суспільні, загальноприйняті правила поведінки, на очах у відвідувачів,на розгляд суду не надано.

7.6 тобто за результатами розгляду справи судом не встановлено, що обвинувачений, без будь – якого приводу, викрикнувши непристойну фразу на адресу працівників поліції, відразу підбіг до потерпілого з ножем і наніс тому тілесні ушкодження.

7.7 натомість обстановка й обставини події, динаміка їх розвитку й об`єктивні ознаки поведінки обвинуваченого свідчать про те, що не лише він був учасником сварки, яка тривала певний час у виді словесної перепалки, а й потерпілий та свідки, які прибули з ним до бару.

7.8 з цих підстав суд приходить до висновку, що противні дії ОСОБА_6 стосовно потерпілого були зумовлені виникненням неприязних відносин, а не бажанням протиставити себе суспільству, продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, що може вказувати на відсутність їх супроводження особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, про що вказав прокурор, що виключає наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

7.9 при прийнятті рішення в справі, з урахуванням положень ч. 2 ст.62 Конституції України відповідно до п.3 ч.1, 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

7.10 обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

7.11 обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ст. 92 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону, що їх подає.

7.12 з урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а тому в цій частині він підлягає виправданню на підставі п.3 ч. 1 ст. 373 КПК України через недоведеність того, що в його діях наявний склад такого кримінального правопорушення.

VIII. Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_6 в частині обвинувачення, яке визнано судом доведеним

8.1 обставин, як пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

8.2 згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

8.3 судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено нетяжке кримінальне правопорушення, він є особою раніше несудимою, офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку в лікаря – нарколога внаслідок вживання опіоїдів, виявляє синдром залежності, утримання в умовах замісної, на обліку в лікаря – психіатра не перебуває.

8.4 відповідно до висновку судової амбулаторної психіатричної експертизи № 341 від 09.09.2020 року, ОСОБА_6 будь – яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості, ускладненої синдромом залежності внаслідок вживання опіоїдів. У період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння він не страждав будь – яким хронічним психічним захворюванням і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності. Ступінь недоумства та поєднаної психічної патології не позбавляли його здатності повною мірою усвідомлювати дії та керувати ними у вказаний період часу. Під дію ч.2, ч.3 ст.19, ст..20 КК України ОСОБА_6 не підпадає.

8.7 при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику його особи, вік, майновий стан, стан здоров`я, поведінку як під час вчинення кримінальних правопорушень, так і після цього, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення .

8.8 відповідно до ч.1 ст.57 КК України, покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

8.9 за даними матеріалів справи ОСОБА_6 є офіційно не працевлаштований, даних про його зайнятість чи можливість реального працевлаштування в розпорядження суду не надано, а тому покарання у виді виправних робіт призначенню не підлягає.

ІX. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

     9.1 цивільні позови в справі не заявлено.

     9.2 долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

9.3 процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

9.4 з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_6 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, до набрання вироком законної сили стосовно нього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_6 виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, через недоведеність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно   ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати 30 травня 2022 року.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 час його перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 07 серпня 2020 року по 04 листопада 2020 року (включно).

Після набрання вироком законної сили обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до ч.2 ст.57 КВК України, підлягає направленню до місця відбування у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Після прибуття до місця відбування покарання ОСОБА_19 підлягає звільненню з – під варти.

Речові докази: СД – диски з відеозаписами та з записами процесуальних дій - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження, знаряддя злочину: мачете – знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) гривня 40 коп.

Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Судді:                                                                     ОСОБА_1