ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 1/Б-294

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: Головного управління ДПС у Тернопільській області - Марущак П.О., Свистуна Є.М.; ТОВ "Торговий дім "Альтаір" - Булій Т.В. ; ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" - Перунової Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області 31.05.2021

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір"

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2003 за заявою ініціюючого кредитора ТОВ Торговий дім Альтаір порушено провадження у справі №1/Б-294 про банкрутство ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно.

2. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2003 введено процедуру розпорядження майном боржника.

3. Ухвалою суду від 16.01.2014 у даній справі введено процедуру санації боржника.

4. 28.07.2020 надійшла заява ГУ ДПС у Тернопільській області про збільшення кредиторських вимог, яка обґрунтована тим, що заявник від Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області листом від 25.05.2020 № 3703/10 отримав подання від 22.05.2020 № № 21, 22, 23, 24, 25 для ведення претензійно-позовної роботи та забезпечення стягнення з ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" простроченої, станом на 01.05.2020, заборгованості із обслуговування іноземного кредиту, наданого під гарантії Уряду.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, що ухвалені за наслідками розгляду заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про збільшення кредиторських вимог

5. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2021, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, відмовлено в задоволенні заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про збільшення кредиторських вимог у справі № 1/Б-294.

6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що ГУ ДПС у Тернопільській області звернулося до суду із заявою про збільшення кредиторських вимог, зокрема, на суму 182 521,17 дол. США або 4 905 130,50 грн відсотків на непогашену суму реструктурованої заборгованості за кредитом та 261 810 530,05 грн, в тому числі: курсова різниця 84 521 611,67 грн ( з них основна сума 75 485 245,27 грн і відсотки за користування кредитом 9 036 366,40 грн), пеня, нарахована на прострочену заборгованість 153 016 117,71 грн, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", а з урахуванням вимог ст. 23 Закону про банкрутство поточні вимоги можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Отже, заявник передчасно звернувся до суду із цією заявою (в частині зазначених вище сум).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

7. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ГУ ДПС у Тернопільській області про збільшення кредиторських вимог.

8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

8.1. Рішення суду апеляційної інстанції прийняте без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 807/257/14, стосовно того, що "контролюючий орган, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості без обмеження строками позовної давності". Разом з тим, скаржник вказує, що Верховний Суд не виклав у своїх постановах висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України є підставою касаційного оскарження.

Відзиви

9. Від керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи проти задоволення касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

11. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

12.1. Відповідно до вимог Міжурядової угоди між Міністерством промисловості України та Товарно-кредитною корпорацією США від 25.07.1997 про продаж сільськогосподарських товарів, яка укладена в рамках програми РL-480 на 1997 рік; розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.1997 року №464-р про визначення ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" позичальником по кредиту за програмою Міністерства сільського господарства США РL-480 на 1997 рік; рішення Валютно-кредитної ради Кабінету міністрів України від 04.09.1997 року(п.4 протоколу №32/87) "Про визначення американських агентів по придбанню та перевезенню бавовни, банку-агенту по обслуговуванню програми Міністерства сільського господарства США РL-480 на 1997 рік та механізм використання та погашення зазначеної програми; рішення Валютно-кредитної ради Кабінету міністрів України від 28.10.1997 (п.2 протоколу №35/90) "Про доцільність відкриття акредитивів за кредитною програмою Мінсільгоспу США РL-480 на суму 10 млн.доларів США, що залучається ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" для закупівлі бавовни - 11.11.1997 Державний експортно-імпортний банк України, який діє від імені та за дорученням Кабінету Міністрів України, надалі "Кредитор", Першого заступника голови Правління Чухася А.Г., що діє на підставі статуту, зареєстрованого Національним банком України 23.01.1992 та агентської годи від 19.09.1996 між Кабінетом Міністрів України та "Укрексімбанком", Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" надалі "позичальник", в особі голови правління генерального директора Андрушкевича В.М, що діє на підставі статуту, зареєстрованого Херсонською міською радою народних депутатів 16.04.1996, які надалі разом і кожний окремо іменуються "сторони", уклали кредитну угоду №01/04-159 від 11.11.1997.

12.2. За умовами кредитної угоди сторони домовились про таке: зокрема, визначили терміни, що використовуються у цій кредитній угоді, мають таке значення: банківський рік означає, що всі відсотки і комісії по кредиту будуть нараховуватися на основі застосування року у 360 днів, відповідно до умов зовнішньої кредитної угоди. Відсотки на користь іноземного кредитора за користування зовнішнім кредитом, розмір яких встановлюється іноземним кредитором. Графік розклад платежів по погашенню основного боргу по кредиту. Графік є невід`ємною частиною кредитної угоди і може бути уточнений кредитором після надання кредиту. Зовнішній кредит, що залучається Міністерством промислової політики України відповідно до зовнішньої кредитної угоди, у розмірі 10 млн. доларів США для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування бавовни в Україну. Зовнішня кредитна угода міжурядова угода між Міністерством промисловості України від імені Уряду України та Товарно-кредитною корпорацією США від 25.07.1997 щодо надання кредиту для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування бавовни в Україну, яка укладена в рамках програми РL-480 на 1997 рік. Комісії іноземному кредитору винагорода на користь іноземного кредитора за надання зовнішнього кредиту та авізування акредитивів відповідно до умов зовнішньої кредитної угоди. Комісія кредитору комісійна винагорода за виконання кредитором функцій Фінансового агента Уряду відповідно до Агентської угоди від 19.09.1996 року між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України, та Державним експортно-імпортним банком України. Кредит - кредит у розмірі 10 млн. доларів США, який надається позичальником кредитору, для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування бавовни в Україну, за рахунок зовнішнього кредиту, терміном на 25 років. Кредитна угода - це внутрішня кредитна угода №01/04-159, яка укладається між кредитором та позичальником про надання кредиту і умови його обслуговування.

12.3. Відповідно до пункту 1.1 договору застави № 171 від 03.04.1998, укладеного між ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" (як заставодавцем) та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (як заставодержателем) заставою забезпечується основне зобов`язання заставодавця, що випливає з кредитної угоди від 10.03.1998 № 01/05-176. Предметом застави відповідно до ст. 1 договору № 171 від 03.04.1998 є основні засоби заставодавця, які складають дві фабрики основного виробництва та адміністративний корпус ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно". Загальна сума оцінки майна, що передається в заставу, складає 31 187 308 грн, відповідно до експертного висновку, погодженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Тернопільській області.

12.4. Суд першої інстанції встановив, що із заяви № 1961/10/190008-03-18/16320 від 28.07.2020 (вх. № 4873 від 28.07.20) вбачається, що ГУ ДПС у Тернопільській області просить збільшити кредиторські вимоги у справі № 1/Б-294 на суму 371 681,50 дол. США або 9 988 683,75 грн (з них основний борг 189 160,33 дол. США або 5 083 553,25 грн, відсотки на непогашену суму реструктурованої заборгованості за кредитом на суму 182 521,17 дол. США або 4 905 130,50 грн) та 261 810 530,05 грн, в тому числі: курсова різниця 84 521 611,67 грн ( з них основна сума 75 485 245,27 грн і відсотки за користування кредитом 9 036 366,40 грн), пеня, нарахована на прострочену заборгованість 153 016 117,71 грн.

13. Відповідно до положень Розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

14. Як було зазначено, ухвалою суду від 16.01.2014 у даній справі введено процедуру санації боржника.

15. Відповідно до приписів абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція, яка була чинна станом на16.01.2014 ) , поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

16. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, та не заперечується Скаржником, ГУ ДПС у Тернопільській області звернулося до суду із заявою про збільшення кредиторських вимог, зокрема, на суму 182 521,17 дол. США або 4 905 130,50 грн відсотків на непогашену суму реструктурованої заборгованості за кредитом та 261 810 530,05 грн, в тому числі: курсова різниця 84 521 611,67 грн ( з них основна сума 75 485 245,27 грн і відсотки за користування кредитом 9 036 366,40 грн), пеня, нарахована на прострочену заборгованість 153 016 117,71 грн, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

17. З урахуванням того, що ГУ ДПС у Тернопільській області звернулося до суду із заявою про збільшення кредиторських вимог, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", то суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні такої заяви про збільшення кредиторських вимог, оскільки за приписами абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція, яка була чинна станом на16.01.2014 ), поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги тільки після визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, або подати позов до суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо поточних кредиторських вимог.

18. Наведене спростовує довід касаційної скарги про те, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 807/257/14, стосовно того, що "контролюючий орган, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості без обмеження строками позовної давності" та того, що Верховний Суд не виклав у своїх постановах висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України є підставою касаційного оскарження.

19. Також колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування судами попередніх інстанцій приписів абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція, яка була чинна станом на 16.01.2014 ).

20 . Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

21. З урахуванням того, що оскаржувані судові рішення постановлені з правильним застосуванням приписів абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція, яка була чинна станом на16.01.2014 ), колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі приписів ст. 309 ГПК України дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області, та про залишення без змін ухвали Господарського суду Тернопільської області 31.05.2021 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021.

22. З урахуванням того, що суд касаційної інстанції касаційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області 31.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 по справі №1/Б-294 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко