Справа № 299/2447/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        10 травня 2022 року м. Ужгород

       Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого – судді Фазикош Г. В.

суддів Джуги С. Д., Куштана Б. П.

з участю секретаря Микуляк Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 19 листопада 2021 року, ухвалене суддею Трагнюк В. Р., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи – ОСОБА_2 та приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С. М., про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який проживав у АДРЕСА_1 .

Після смерті батька залишилося спадкове майно: будинок у АДРЕСА_1 , та земельні ділянки, на які є правовстановлюючі документи.

Спадкоємцями першої черги є позивач та дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_3 . У встановлений законом 6-ти місячний строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Мати ОСОБА_3 відмовилася від спадщини на користь позивача.

19 квітня 2021 року приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С. М. в оформленні спадщини на будинок відмовила у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Щодо земельних ділянок, то на них є відповідні правовстановлюючі документи, та щодо них здійснюється оформлення права власності у нотаріуса.

Позивач зазначає, що прийняв спадщину у встановлений законом строк, однак не має можливість отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , а тому просить визнати таке право у судовому порядку (а.с.2-4).

Ухвалою Виноградівського районного суду від 10 червня 2021 року до участі в справі залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.44).

Відповідачка ОСОБА_3 подала заяву про визнання нею позову, однак ухвалою Виноградівського районного суду від 22 жовтня 2021 року суд не прийняв визнання позову відповідачем у справі (а.с.65, 103, 148).

Рішенням Виноградівського районного суду від 19 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судові витрати (а.с.178-181).

На це рішення позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Позивач ОСОБА_1 вказує на те, що доказів віднесення житлового будинку до об`єкту права спільної сумісної власності подружжя в матеріалах справи немає. Підставою для звернення до суду із позовом стала відсутність правовстановлюючих документів на будинок з надвірними спорудами. Внаслідок залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2 , фактично розглянуто спір, який може виникнути в майбутньому, виходить за межі позовних вимог та за межі доказування у справі. У зв`язку з цим позивач (апелянт) просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позов задовольнити в повному обсязі (а.с.186-189).

Третя особа ОСОБА_2 також вказує на незаконність рішення суду першої інстанції. Вказує, що в матеріалах справи немає доказів, які підтверджують право власності на спірний будинок за померлим ОСОБА_4 . Через відсутність правовстановлюючих документів на будинок місцевий суд не міг встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача. З огляду на це, третя особа ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с.201-203).

У судове засідання в апеляційній інстанції учасники справи не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Від позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 надійшли заяви про підтримку поданої позивачем апеляційної скарги та заперечення щодо апеляційної скарги третьої особи ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, в той час як апеляційна скарга третьої особи ОСОБА_2 в повному обсязі виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов частково та визнаючи за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що саме на цю частину будинку відкрилася спадщина та саме цю частину успадкував позивач.

Такі висновки місцевого суду є помилковими, оскільки зроблені без належного з`ясування усіх обставин справи. Зокрема, судом першої інстанції залишилося не з`ясованим та обставина чи мало місце відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок. Вказане є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог (п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України).

З матеріалів справи слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який проживав у АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП «Виноградівське районне БТІ» від 15.04.2021 року № 318 за померлим був зареєстрований житловий будинок у АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що спадкоємцями першої черги є він та дружина померлого ОСОБА_3 (мати позивача). У встановлений законом 6-ти місячний строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У свою чергу мати ОСОБА_3 відмовилася від спадщини на користь позивача.

Звертаючись з позовом до суду позивач просив визнати за ним право власності на спадковий будинок. Свої вимоги обґрунтовував відсутністю можливості оформити за ним указане вище спадкове майно через відсутність правовстановлюючих документів.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України)

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006.

Таким чином, зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про видачу позивачу ОСОБА_1 нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відомостей про вчинення таких дій позивачем суду не надано, відповідно, матеріали справи їх не містять.

До позовної заяви ОСОБА_1 було додано лист-роз`яснення приватного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С. М. від 19.04.2021 року, з якого слідує, що позивач звертався до нотаріуса в усній формі та йому було повідомлено про відсутність правовстановлюючих документів (а.с.16).

Колегія суддів констатує, що вказаний лист-роз`яснення не є відмовою нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії, а є лише роз`яснення на усне звернення.

Позивач не надав суду доказів того, що він в установленому законом порядку подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та що нотаріус відмовив йому у видачі указаного свідоцтва, отже позов про визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є передчасним, в його задоволенні слід відмовити.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна копія довідки КП «Виноградівське районне БТІ» від 15.04.2021 року № 318, з якої слідує, що будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , зареєстрований за померлим ОСОБА_4 на підставі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.10).

Таким чином, лист-роз`яснення нотаріуса про відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок суперечить довідці Виноградівського районного БТІ про реєстрацію цього спадкового будинку на підставі дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

       Рішення Виноградівського районного суду від 19 листопада 2021 року – скасувати.

       В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи – ОСОБА_2 та приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Стойка С. М., про визнання права власності на спадкове майно – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 травня 2022 року.

Головуючий:                                

Судді: