Справа № 11 -500 2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції Князєв В.Б.
Категорія ст.296 ч.2 КК України Доповідач Пархоменко О.М.
УХВАЛА іменем України
2006 року червня 27 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Пархоменко О.М.
Голуба М.В.
з участю прокурора Кононенко К.М.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_4
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_6 на вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 3 травня 2006 р., яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканець АДРЕСА_1; раніше не судимий, засуджений за ст.296 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, мешканець АДРЕСА_2; раніше не судимий, засуджений за ст.296 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, мешканець АДРЕСА_3; раніше не судимий,
засуджений за ст.296 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік
6 місяців.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, мешканець АДРЕСА_4; раніше не судимий, засуджений за ст.296 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.
2 Як зазначено у вироці, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 визнані винними і засуджені за скоєння такого злочину.
27 грудня 2005 року близько 17 години ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись поблизу ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі гуртожитку по АДРЕСА_5 із хуліганських спонукань, проявляючи особливу зухвалість, застосувавши насильство, спричинили неповнолітньому ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження та порвали куртку потерпілого вартістю 80 грн.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, пом'якшити міру
покарання, обравши її у вигляді позбавлення волі з випробуванням,
застосувавши ст. 104 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що раніше він не судимий, вину визнав, у скоєному покаявся, збитки відшкодував, вчинений злочин не є тяжким, потерпілий простив йому вчинені дії, на момент скоєння злочину він навчався у ліцеї, за місцем роботи характеризується позитивно, йому виповнилося тільки 16 років, просив суд дати можливість закінчити навчання;
· законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_5, ОСОБА_3 також вважає вирок суду в частині призначеної міри покарання занадто суворим, просить пом'якшити покарання, застосувавши ст. 104 КК України. Апеляцію обґрунтовує тим, що її син вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, у скоєному розкаявся, збитки відшкодував, потерпілий не бажав, щоб він був позбавлений волі; сину виповнилося 16 років, на момент вчинення злочину навчався в ліцеї, був старостою групи, на обліку в правоохоронних органах не перебував;
· засуджений ОСОБА_6 також просить пом'якшити йому покарання, застосувавши ст.75 КК України або ст.69 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що раніше він не судимий, вину визнав і розкаявся, збитки потерпілому відшкодував і вибачився перед ним, характеризується позитивно, працював, має незадовільний стан здоров'я;
- адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_6 змінити, пом'якшивши покарання із застосуванням ст.75 КК України або ст.69 КК України. Доводи апеляції обґрунтовує тим, що дії ОСОБА_6 заключалися тільки в тому, що він, побачивши назрівання конфлікту між ОСОБА_7 та потерпілим, штовхнув ОСОБА_9 коліном нижче спини та запропонував йти геть. Вважає, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи вплинула на визначення ступені участі ОСОБА_6 у скоєнні злочину, привела до необгрунтованого збільшення суспільної небезпеки
вчиненого і, як наслідок, призначення йому суворого покарання.
з
Вказує, що судом не повністю з'ясовані дані про особу засудженого -злочини вчинив вперше, вину визнав, щиро кається, заподіяна шкода відшкодована, потерпілий не наполягав на суворій мірі покарання, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, хворобливий стан здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, законного представника ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляцій, законного представника потерпілого ОСОБА_4, яка не наполягала на суворій мірі покарання засудженим, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, апеляції неповнолітнього ОСОБА_5 та його законного представника підлягають задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченому ст.296 ч.2 КК України за обставин, зазначених у вироку, в апеляціях не оспорюється.
Що стосується доводів апеляцій засудженого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_1 про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.
Як убачається із вироку, міра покарання ОСОБА_6 призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України. Суд при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляціях, і з урахуванням цього призначив ОСОБА_6 покарання майже в мінімальних межах, передбачених ст.63 КК України.
Оскільки санкція ст.296 ч.2 КК України передбачає й інші види покарань, суд мотивував призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі.
Що стосується визначення ступеня участі ОСОБА_6 в скоєнні злочину, то апеляція адвоката і в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 в скоєнні хуліганських дій відносно потерпілого відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, його власними показаннями, показами засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, показаннями потерпілого, якими спростовуються доводи апеляції в тому, що ОСОБА_6 тільки намагався запобігти конфлікту між засудженими та потерпілим ОСОБА_9, висновком судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_6 не вбачається.
4
Що стосується призначеного покарання засудженому ОСОБА_5, то на думку судової колегії, суд першої інстанції в недостатній мірі врахував всі пом'якшуючі покарання засудженого обставини і, як результат, призначив засудженому занадто сувору міру покарання.
Зважаючи на це, колегія суддів, врахувавши неповнолітній вік засудженого ОСОБА_5, те, що на час скоєння злочину він навчався в Сумському професійному ліцеї і мав би закінчити навчання, вважає за можливе застосувати до призначеної судом міри покарання вимоги ст.104 КК України, тобто звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 377 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_5, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_5, ОСОБА_3 задовільнити.
Вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 3 травня 2006 року відносно ОСОБА_5 змінити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5, на підставі ст.104 КК України, від покарання, призначеного судом з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 змінити - звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
Головуючий Луговий М.Г.