Справа № 2-995/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Бурда Б.В.

    при секретарі -  Богуш Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 3-я особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем і від шлюбу мають спільну дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, дитина залишилася проживати з нею. Відповідач не систематично та у невеликому розмірі надає кошти на утримання дитини. В даний час син навчається у СНАУ.  Вона отримує невеликі доходи, а син не отримує стипендію. В зв’язку з чим, син ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги. В той же час відповідач маючи можливість надавати допомогу дитині, таку допомогу не надає, а тому, посилаючись на норми ст. 199,200 СК України, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 500 грн. щомісячно до закінчення навчання.

    Відповідач позов визнав частково на суму 200 грн. Пояснив, що в даний час не працює і не має можливості працевлаштуватися.

    Третя особа позов підтримав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши фактичні обставини справа в межах заявлених позовних вимог та перевіривши їх доказами наданими сторонами,  вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4,5)

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем дитина залишилися проживати з позивачем.

В даний час ОСОБА_3 є неповнолітнім, навчається в СНАУ, не отримує стипендію, проживає разом з позивачем і перебуває на ії утриманні.

Вказані обставини визнані сторонами і доказуванню не підлягають.

Часткове визнання позову відповідачем не може бути прийняте судом, оскільки дане визнання позову суперечить вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України ( на яку посилається позивач в обґрунтування свого позову)  якщо  повнолітні  дочка,  син  продовжують  навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За змістом вказаної норми закони право на утримання в період навчання виникає у повнолітніх сини чи доньки.

Обов’язок батьків по утримання неповнолітніх дітей до досягнення дитиною повноліття визначений ст. 180 СК України.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих сторонами.

З урахуванням наведених вище обставин суд вважає що вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання сина на період навчання на підставі ст. 199, 200 СК України є необґрунтованими, оскільки дані норми закони визначають право повнолітньої дитини на отримання допомоги від батьків на період навчання, а ОСОБА_3 на даний час є неповнолітнім. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

 На підставі викладеного,  керуючись ч. 1 ст. 199, 200, 201 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215  ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Сторони протягом десяти днів з дня проголошення рішення можуть подати заяву до Зарічного районного суду м. Суми про його апеляційне оскарження. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя