ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2022 року                                                                   м. Чернівці

справа № 723/1268/21

провадження 22-ц/822/394/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Перепелюк І. Б.

суддів : Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2022 року та на додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 березня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кам`янської сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Яніни Георгіївни про оскарження рішення Михальчанської сільської ради, рішення державного реєстратора та запису,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Кам`янської сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Я.Г. про оскарження рішення Михальчанської сільської ради, рішення державного реєстратора та запису.

       Позов обгрунтовано наступним. Пунктом 1 рішення №17-31/2020 ХХХ1 сесії Михальчанської сільської ради від 24.03.2020р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.1. цього ж рішення надано громадянці ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва.

Пункт 1. 1.1. рішення № 17-31/2020 є необгрунтованим, безпідставним та таким, що сyперечить вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуваний п. 1 рішення Михальчанська сільська рада мала б отримати погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проект на дату прийняття рішення повинен перебувати в її розпорядженні.

Михальчанська сільська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , який до неї не надходив, що зазначено в листі № 1080 від 16.12.2020р.

Також сам затверджений проект землеустрою в супереч вимогам ч. 8 ст. 118, ч.б ст. 186, ч. 2 ст. 1861 ЗК України не погоджений з структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, що підтверджує відсутність такого висновку в проекті землеустрою та лист № 8 від 24.12.2020р.

Ігноруючи вимоги п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України Михальчанська сільська рада передала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва за рахунок земель загального користування - дороги, чим спричинила перекриття дороги ОСОБА_1 шляхом встановлення металевої сітки.

В акті обстеження з виїздом на місце від 23.07.2020р комісією зазначено, що ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0,0100 га. для індивідуального садівництва приватизована з порушенням вимог земельного законодавства, а саме відведена за рахунок земель загального користування - дороги, яка існувала вже багато років та передбачена картографічним матеріалом та Генеральним планом села.

Аналогічна інформація також зазначена і в листі Сторожинецької районної державної адміністрації від 27.07.2020р.

У відповіді ОСОБА_2 . Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомлено. що рішення Михальчанської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 7324586500:02:002:0477 площею 0.0100 га для індивідуального садівництва суперечить вимогам п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України та пропоновано звернутись до суду.

Беззаперечними доказами про наявність дороги є також Витяги з Державного земельного КАДАСТРУ земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_1 ) в описі меж яких зазначено від В до Г землі загального користування – дорога.

Також схема забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_1 ), яка є складовою будівельного паспорта будівництва індивідуального житлового будинку, визначає наявність дороги по їх межі та доводить, що земельна ділянка площею 0.0100 га з кадастровим номером 7324586500:02:002:0477 відведена за рахунок земель загального користування дорога, так як вони є суміжними ділянками.

Наявність зазначеної дороги підтверджується також Витягами з Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0316 (власність ОСОБА_3 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради(дорога), 7324586500:02:002:0239 ( власність ОСОБА_2 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 17324586500:02:002:0265 (власність ОСОБА_4 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 7324586500:02:002:0424 (власність ОСОБА_5 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі загального користування - дорога.

В порушення вимог ст. 39 ЗК України Михальчанська сільська рада передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0100 га яка відповідно Генерального плану с.Михальча є дорогою, що доводить викопіювання з Генерального плану.

Розміщення земельної ділянки площею 0,0100 га з кадастровим номером І7324586500:02:002:0477 на дорозі також доводять викопіювання з кадастрової карти (плану) розташування земельних ділянок та схема розташування земельних ділянок на Генеральному плані с.Михальча, які виконані сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_6 (сертифікат №- 010964).

Незаконно прийнятий п.1.1. рішення № 17-31/2020, яким надано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва, призвело до того, що ОСОБА_1 перекрила дорогу, що не дає можливості користування нею та утрудняє під`їзд, підхід до власної ділянки посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 121530 та блокує будівництво житлового будинку на цій земельній ділянці.

В зв`язку з тим, що на підставі оскаржуваного рішення Державним реєстратором зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 524586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва, то з метою відновлення порушеного права користування дорогою виникає також необхідність скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права та запису.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати незаконним та скасувати п.п. 1., 1.1. рішення XXXI сесія Михальчанської сільської ради VII скликання від 24.03.2020р №17-31/2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва». Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52141677 від 05.05.2020р. та запис про право власності № 36409665, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером № 7324586500:02:002:0477 та цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2022 року позов ОСОБА_2 до Кам?янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про оскарження рішення Михальчанської сільської ради, рішення державного реєстратора та запису – задоволено.

Визнано незаконними та скасовано пункти 1, 1.1 рішення ХХХІ сесії Михальчанської сільської ради VII скликання від 24.03.2020р. №17-31/2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва».

Визнано незаконним та скасовано рішення Державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 52141677 від 05.05.2020р.

Визнано незаконним та скасовано запис про право власності №36409665 та державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0.0100га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

Додатковим рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 березня 2022 року стягнути з Кам?янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Я.Г. в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16100 грн. та судовий збір 1816 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1   просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2022 року та додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 березня 2022 року скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_2 та стягненні судових витрат – відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції від 09.03.2022р. та додаткове рішення від 24.03.2022р. є незаконними та прийняті з порушенням норм матеріального права. При ухваленні основного рішення судом визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, однак вони позивачем недоведені, а також висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що позивач обґрунтовував свій позов двома підставами, а саме: приватизація моєї земельної ділянки по АДРЕСА_2 здійснена за рахунок земель загального користування - дороги, яка веде до його господарства по АДРЕСА_2 в цьому ж населеному пункті; частина приватизованої мною земельної ділянки здійснена за межами червоних ліній, визначених генеральним планом с. Михальча.

       Обґрунтовуючи наявність дороги між їхніми господарствами через спірну земельну ділянку, позивач стверджував, що по такій дорозі раніше, тобто ще до 2010 року, в якому він розпочав будівництво будинку, їздили вози та трактори, а потім їздив він автомобілем.

Саме орган місцевого самоврядування - Кам`янська сільська рада Чернівецького (до перейменування - Сторожинецького) району Чернівецької області веде облік та управління дорогами та вулицями с. Михальча. Такі дороги та вулиці відображаються в містобудівній документації, якою, відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Складовою містобудівної документації є генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові рішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Проте, в генеральному плані с. Михальча, викопіювання з якого наявні в матеріалах справи, не вбачається будь-якої дороги чи вулиці, яка б проходила напряму від мого господарства до господарства ОСОБА_2 , як про те стверджує позивач.

Більше того, відповідно до п. 5.5.7. ДБН Б. 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» складовою генерального плану є Схема вулично-дорожньої мережі, міського (сільського) та зовнішнього транспорту, яку виконують на копії основного креслення згідно з ДБН 360.

На схемі відображають: вулично-дорожню мережу за категоріями з назвами основних магістралей та їх червоні лінії, лінії і об`єкти міського та зовнішнього транспорту, траси та споруди позавуличного громадського транспорту, розміщення депо метрополітену, трамвайних, автобусних і тролейбусних парків, території гаражів і відкритих стоянок для легкових та вантажних автомобілів.

Для сільських населених пунктів на Схемі вулично-дорожньої мережі сільського та зовнішнього транспорту відображають існуючі та проектні вулиці ДБН 6.1.1-15:2012 17 всіх категорій у червоних лініях, майдани та основні транспортні споруди (автостанції, зупинки всіх видів транспорту, автостоянки).

Однак, в матеріалах справи відсутня Схема вулично-дорожньої мережі сільського та зовнішнього транспорту, як й будь-які інші відомості органу місцевого самоврядування про наявність та облік дороги, про яку стверджує позивач.

З викопіювань із генерального плану с.Михальча та із проекту встановлення адміністративних меж Михальчанської сільської ради чітко вбачається, що єдиною дорогою між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є вулиця Грушевського М., яка є дорогою загального користування та по якій щоденно і безперервно рухаються транспортні засоби, пішоходи тощо.

Наявна в матеріалах справи «Орієнтовна план-схема заїзду (дороги) до ділянки ОСОБА_2 » складена спеціалістом відділу земельних ресурсів та просторового планування Кам`янської сільської ради Зваричем С.А. відображає наявність дороги між ділянкою ОСОБА_2 та ділянкою ОСОБА_1 , однак така дорога не проходить по спірній землі. В той же час, вказана Схема не може бути беззаперечним доказом наявності дороги і її точного розміщення, оскільки ОСОБА_7 , який допитувався в судовому засіданні, підтвердив факт, що Схема не є точною, а тільки орієнтовною, так як він не є сертифікованим спеціалістом, зокрема, інженером-землевпорядником і при її складенні не використовував будь-якого спецобладнання для здійснення замірів.

       В матеріалах справи відсутній достатній і беззаперечний доказ того, що спірна ділянка відповідачки приватизована за рахунок червоних ліній.

Доказом, який би міг встановити чітке розміщення ділянки ОСОБА_1 відносно червоних ліній могла б бути земельно-технічна експертиза, однак, позивач такої не подавав, як і не просив суд про її призначення, що призвело до недоведеності його позову.

Додатковим рішенням від 24.03.2022р. заяву ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 100 грн. та судового збору 1816 грн. задоволено повністю.

Відповідач в заяві поданій до суду заперечувала проти її задоволення, однак судом цього не було враховано.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено що пунктом 1 рішення ХХХ1 сесії Михальчанської сільської ради від 24.03.2020р. №17-31/2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.1. цього ж рішення надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 7324586500:02:002:0477, площею 0,0100 га для індивідуального садівництва.

На підставі оскаржуваного рішення Державним реєстратором зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 524586500:02:002:0477, площею 0,0100га для індивідуального садівництва.

В акті обстеження з виїздом на місце від 23.07.2020р. комісією зазначено, що ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0,0100 га. для індивідуального садівництва приватизована з порушенням вимог земельного законодавства, а саме відведена за рахунок земель загального користування - дороги, яка існувала вже багато років та передбачена картографічним матеріалом та Генеральним планом села.

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомлено що рішення Михальчанської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 7324586500:02:002:0477 площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва суперечить вимогам п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що ігноруючи вимоги п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України Михальчанська сільська рада передала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0.0100 га, для індивідуального садівництва за рахунок земель загального користування - дороги, чим спричинила перекриття дороги ОСОБА_1 шляхом встановлення металевої сітки.

Судом встановлено що згідно витягів Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_1 ) в описі меж зазначено від В до Г землі загального користування дорога. Відтак опис меж у Витязі з Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 0,0100 га з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0477 (власність ОСОБА_1 ) доводить, що вона відведена за рахунок земель загального користування дорога, так як від Д до Е зазначено        суміжника         ОСОБА_1 (кадастровий        номер 7324586500:02:002:0423), а від Е до А        суміжник ОСОБА_1        (кадастровий        номер 7324586500:02:002:0416).

Наявність зазначеної дороги підтверджується також Витягами з Державного земельного кадастру земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0316 (власність ОСОБА_3 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 7324586500:02:002:0239 (власність ОСОБА_2 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 7324586500:02:002:0265 (власність ОСОБА_4 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі сільської ради (дорога), 7324586500:02:002:0424 (власність ОСОБА_5 ) де в описі меж зазначено від А до Б землі загального користування дорога.

Також схема забудови земельних ділянок з кадастровими номерами 7324586500:02:002:0416 та 7324586500:02:002:0423 (власність ОСОБА_1 ), яка є складовою будівельного паспорта будівництва індивідуального житлового будинку, визначає наявність дороги по їх межі та доводить, що земельна ділянка площею 0,0100 га з кадастровим номером 7324586500:02:002:0477 відведена за рахунок земель загального користування дорога, так як вони є суміжними ділянками.

Висновком Головного управління держгеокадастру у Чернівецькій області (сторінка 16 судової справи), підтверджено, що рішення сесії Михальчанської сільської ради від 26.03.2020 року про передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 723 458 6500:02:002:0477 площею 0,01га для індивідуального садівництва суперечить вимогам п "а", ч 4 ст.83 Земельного кодексу України.

Однак, судом першої інстанції не було враховано наступного.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 194 Земельного кодексу України унормовано, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Стаття 39 ЗК України визначає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Пунктом «а» ч. 4 ст. 83 ЗК України визначено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Дорога, про наявність якої стверджує позивач, відноситься до категорії вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Саме орган місцевого самоврядування - Кам`янська сільська рада Чернівецької області веде облік та управління дорогами та вулицями с. Михальча. Такі дороги та вулиці відображаються в містобудівній документації, якою, відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Складовою містобудівної документації є генеральний план населеного пункту. В генеральному плані с. Михальча, який міститься в матеріалах справи не вбачається будь-якої дороги чи вулиці, яка б проходила від господарства відповідача до господарства ОСОБА_2 , як про те стверджує позивач.

Відповідно до п. 5.5.7. ДБН Б. 1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» складовою генерального плану є Схема вулично-дорожньої мережі, міського (сільського) та зовнішнього транспорту, яку виконують на копії основного креслення згідно з ДБН 360.

Однак, в матеріалах справи відсутня Схема вулично-дорожньої мережі сільського та зовнішнього транспорту, як й будь-які інші відомості органу місцевого самоврядування про наявність та облік дороги, про яку стверджує позивач.

Зазначені доводи апеляційної скарги є слушними та заслуговують на увагу.

В матеріалах справи відсутній достатній і беззаперечний доказ того, що спірна ділянка відповідачки приватизована за рахунок червоних ліній. Розміщення червоних ліній на конкретній території визначається відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальним планом. Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Детальний план с.Михальча не розроблявся, такий відсутній в матеріалах справи.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана їх підтвердити належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача і є його процесуальним обов`язком.

Враховуючи всі обставини справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами, отже, підстав для їх задоволення немає.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободу та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) дійшла висновку про те, що спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (пункт 36).

Позовна вимога про визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на майно не може бути звернена до державного реєстратора, а звертається до особи, яка порушує право власності.

Подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17, провадження№ 14-397цс19.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції від 09 березня 2022 року скасувати, в позові – відмовити. Враховуючи скасування основного рішення, скасуванню підлягає і додаткове рішення суду першої інстанції від 24 березня 2022 року.

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові, з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2724 грн.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, відповідно до п.2 ч.1ст.376 ЦПК України рішення суду слід скасувати, в позові – відмовити.

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2022 року та додаткове рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 березня 2022 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Кам`янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області Миронюк Яніни Георгіївни про оскарження рішення Михальчанської сільської ради, рішення та запису державного реєстратора відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 2724 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови – 27 травня 2022 року.

Головуючий                                                          І.Б. Перепелюк

Судді                                                                Н.К. Височанська

                                                                                І.Н. Лисак