Справа № 2-671/09

        Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 квітня 2009 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

               головуючого                        судді                             Мірошніченко Л.Є.

               при секретарі                                             Колоколовій Т.С.

               за участю позивача                     ОСОБА_1                                              

               відповідачки                                                                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підтримавши свої позовні вимоги в судовому засіданні.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, зазначила, що вона не бажає мешкати з позивачем однією родиною, шлюб їх зберігти не можливо але до тих пір, поки не буде винесене рішення про розподіл майна, вона на розірвання шлюбу не погоджується.

У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 17 липня 2003 року Слов’янським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Донецького облуправління юстиції, актовий запис № 301 (а.с.4)

Від спільного життя сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5) , який проживає з матір’ю.

З липня 2008 року позивачка і відповідач припинили фактичні шлюбні відносини з тієї причини, що між сторонами зникли щирість та взаєморозуміння, натомість з’явилися відчуженість та психологічна несумісність. Крім того позивач проживає однією сім’єю з іншою жінкою.

Спору щодо місця проживання дитини сторони не мають.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примиренні подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.

Вислухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.    

Доводи відповідачки про те, що вона не бажає, щоб на теперішній час шлюб був розірваний, оскільки ще не закінчилася цивільна справа про розподіл майна не є підставою для винесення рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки її доводи не мають ціль збереження шлюбу та сім’ї, а мають інші мотиви.

При вирішенні питання про те, з ким залишиться проживати дитина, суд виходить з того, що позивач ставить питання про залишення дитини з відповідачкою, остання згодна з цим, тобто спору з цього приводу сторони не мають, тому суд вважає, що дитину необхідно залишити проживати з матір’ю.

Керуючись ст.ст.104, 105, 110,112  Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб, зареєстрований 17 липня 2003 року Слов’янським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Донецького облуправління юстиції, актовий запис № 301, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_1 в сумі 15 грн. 00 коп та  ОСОБА_2 в сумі 10 грн. 00 коп. з кожного.

Дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити проживати з матір’ю – відповідачкою по справі – ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення постановлене та підписано у нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя                                                                                                              

Слов’янського міськрайонного суду                                       ОСОБА_4