ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1538/22 Справа № 937/7228/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                         ОСОБА_2 ,

суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання         ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року було продовжено стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 червня 2022 року.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що сторона обвинувачення не посилається на жодні фактичні дані, які б підтверджували вчинення, або спроби вчинення ним дій, на які посилається прокурор.

Апелянт зазначив, що досудове розслідування завершене, письмові докази долучені до матеріалів справи, потерпілі та свідки, які були заявлені стороною обвинувачення, допитані, і жоден із них не заявляв про те, що обвинувачений здійснював на них тиск.

Апелянт вважає, що ризики, заявлені прокурором, фактично відпали, тому відсутні підстави для продовження йому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Жоден з учасників судового провадження не заявив клопотання про проведення судового засідання за участю сторін, тому апеляційна скарга розглянута без участі сторін.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень,які є тяжким та нетяжким корисливими злочинами, тому колегія суддів вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_6 , він може вдатись до спроб переховуватись від суду, та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що розгляд вказаного кримінального провадження наразі не завершено, тому ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є цілком обґрунтованими і реально існують.

Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, тому не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо відсутності фактичних даних, які б підтверджували вчинення, або спроби вчинення обвинуваченим дій, на які посилається прокурор.

Колегія суддів також враховує, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, тобто має схильність до скоєння кримінальних правопорушень, та може скоїти злочин проти власності, враховуючи, що обвинувачений офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, тому колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є цілком обґрунтованим і реально існує.

Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції — залишити без змін.

       Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, - 

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України — залишити без задоволення.

Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України — залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3   ОСОБА_4