ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Справа № 5017/3700/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,

суддіФролова Г.М, Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника військового прокурора Південного регіону України

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року

у справі№ 5017/3700/2012

господарського судуОдеської області

за заявоюФермерського господарства "Таврія-К"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року

за позовомЗаступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до1. Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області; 2. Фермерського господарства "Таврія-К"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кабінет Міністрів України

провизнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Яговдік С.М. посвідчення № 029909 від 23.10.2014 р.,

- позивачів:МО України: Тужиков М.А. дов. № 220/357/д від 18.05.2015 р., Білгород-Дністровської КЕЧ району: не з'явився,

- відповідачів:Тарутинської РДА: Кюссе І.Г. дов. № 01/01-17/2175 від 31.12.2014 р., ФГ "Таврія-К": Гусаров О.Л. дов. б/н від 19.03.2014 року,

- третьої особи:Гапонюк В.В. дов. № 9.1-22/1008 від 28.07.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (далі за текстом - Тарутинська РДА), фермерського господарства "Таврія-К" (далі за текстом - ФГ "Таврія-К") про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 року укладений між Тарутинською РДА та ФГ "Таврія-К", витребування від ФГ "Таврія-К" та зобов'язання повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі передану Тарутинською РДА земельну ділянку площею 450, 00 га, вартістю 1 483 020, 00 грн. за договором оренди б/н від 28.12.2007 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року позовні вимоги заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району задоволено частково: визнано недійсним договір оренди землі б/н від 28.12.2007 року, укладений між Тарутинською РДА та ФГ "Таврія-К", у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 року касаційну скаргу Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року та рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012 в частині відмови в позові скасовано, справу у вказаній частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року залишено без змін.

17.01.2015 року до господарського суду Одеської області від ФГ "Таврія-К" надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами, в якій господарство просило суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами у частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора у вказаній частині відмовити.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року у справі № 5017/3700/2012 заяву ФГ "Таврія-К" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі 5017/3700/2012 задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012 скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 року, у задоволенні позовних вимог прокурору в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської РДА та ФГ "Таврія-К", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, про визнання недійсним договору оренди землі - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року, заяву ФГ "Таврія - К" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення від 27.03.2014 року - без змін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року у справі № 5017/3700/2012 апеляційну скаргу військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року у справі № 5017/3700/2012 та прийняти у справі нове рішення, яким рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року в частині визнання недійсним договору оренди б/н від 28.12.2007 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст. ст. 13, 84 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 43, 99, 101, 114 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 25.08.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга першого заступника військового прокурора Південного регіону України прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 02.09.2015 року № 03-05/1286 для розгляду касаційної скарги у справі № 5017/3700/2012, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі розпорядження Тарутинської РДА № 101/А-2005 від 05.05.2005 року "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п. 1 розпорядження Тарутинської РДА № 368/А-2005 від 14.12.2005 року "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" було припинено право користування земельною ділянкою 23 253, 17 га, наданої у користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено зазначену земельну ділянку до остаточного вирішення земельних суперечок до земель запасу Веселодолинської сільської ради.

28.12.2007 року розпорядженням Тарутинської РДА № 398/А-2007 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "ім. Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради". ФГ "Таврія-К" було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки із земель запасу Веселодолинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передано земельну ділянку площею 450 га ріллі в довгострокову оренду строком на 49 років. Зобов'язано керівника Господарства укласти договір оренди землі з районною державною адміністрацією.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 28.12.2007 року на підставі зазначеного розпорядження № 398/А-2007 від 28.12.2007 року між Тарутинською РДА (орендодавець) та ФГ "Таврія-К" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове (строком на 49 років) платне користування земельну ділянку загальною площею 450 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району.

14.06.2012 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-3436/08/1570 визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської РДА № 101/А-2005 від 05.05.2005 року "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п. 1 розпорядження Тарутинської РДА № 368/А-2005 від 14.12.2005 року "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями", як такі, що не відповідають вимогам закону. При цьому, Одеським апеляційним адміністративним судом встановлено, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945 року та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946 року. Окрім того, судом було встановлено, що спірні земельні ділянки площею 23 253, 17 га є землями оборони, а власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства, є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013 року у справі № 916/876/13 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "м.Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ ім. Калініна, ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради". У вказаній справі судами, також, було встановлено, що спірні земельні ділянки площею 23 253,17 га, у тому числі й надана ФГ "Таврія-К", є землями оборони, а власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства, є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Задовольняючи заяву ФГ "Таврія-К" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року у справі № 916/876/13 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року, тобто судове рішення, яким визнано недійсним розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 28.12.2007 року, і яким встановлено що спірні земельні ділянки є землями оборони; власником земельних ділянок, закріплених за суб'єктами, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Виходячи з того, що землі оборони знаходяться у Міністерства оборони лише у користуванні, розпорядження ними здійснює лише Кабінет Міністрів України, який має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, тобто що Тарутинської РДА не мала права розпоряджуватись земельною ділянкою яку вона передала за оспорюваним договором оренди ФГ "Таврія-К", а справу № 916/876/13 направлено на розгляд до суд першої інстанції.

Суди, враховуючи те, що рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 року у справі № 916/876/13, на підставі якого господарським судом було прийнято рішення у даній справі про часткове задоволення позову прокурора в частині вимог про визнання договору оренди землі від 28.12.2007 року недійсним, було скасовано,дійшли висновку про наявність нововиявлених обставин, що зазначені в п. 4 ст. 112 ГПК України, на які посилається ФГ "Таврія-К" у своїй заяві.

Крім того, суди зазначили, що факт чинності розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 27.12.2007 року не підлягає доказуванню та спростовує ті факти, що були покладено в основу рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2014 року у справі № 5017/3700/2012, яким було задоволено позовні вимоги прокурора про визнання договору оренди землі від 28.12.2007 року недійсним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що предметом спору у даній справі є вимоги прокурора визнання недійсним договору оренди землі б/н від 28.12.2007 року, витребування від ФГ "Таврія-К" та зобов'язання повернути Міністерству оборони України зі складанням акту прийому-передачі передану Тарутинською РДА земельну ділянку.

Положеннями ст. 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Так, в якості нововиявленої обставини суди послались на факт чинності розпорядження Тарутинської РДА № 398/А-2007 від 27.12.2007 року, а саме суди зазначили, що рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 року у справі № 916/876/13, на підставі якого господарським судом було прийнято рішення у даній справі скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року у справі № 916/876/13 касаційну скаргу приватного підприємства "Фетіца" задоволено частково, рішення від 30.07.2013 року господарського суду Одеської області та постанову від 02.12.2013 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/876/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК України були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року у справі № 916/876/13 касаційну скаргу задоволено частково, судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області, тобто матеріали справи направлено до місцевого господарського суду для здійснення повторного перегляду справи, однак, вказані обставини не було враховано судами попередніх інстанцій та не надано належної оцінки щодо наявності нововиявленої обставини в порядку ст. ст. 112 - 114 ГПК України.

Крім того, договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Отже, судам попередніх інстанцій необхідно дослідити наявність фактичних даних, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, яким визнано договір оренди землі недійсним.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення положень ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга першого заступника військового прокурора Південного регіону України на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника військового прокурора Південного регіону України на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року у справі № 5017/3700/2012 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 року у справі № 5017/3700/2012 скасувати.

3. Матеріали справи № 5017/3700/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддяС.В. Бакуліна

СуддіГ.М. Фролова

О.В. Яценко