11.02.2022 Справа № 756/18908/21

Справа пр. № 3/756/408/22

ун. №756/18908/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі судді

Андрейчука Т.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 443 КУпАП, матеріали якої надійшли з Головного управління держпродспоживслужби в м. Києві, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, -

в с т а н о в и в:

09 грудня 2021 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 800, складений 15 листопада 2021 року головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі Гончарук Н.В.

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі Гончарук Н.В., зазначено, що ОСОБА_1 15 листопада 2021 року о 13 год 10 хв за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи на робочому місці в магазині-кафетерії, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2 , допустила відсутність маркування перебування в черзі та відсутність урн для утилізації використаних засобів індивідуального захисту, а також не мала сертифікату про вакцинацію. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явилася, вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідальність за ст. 443 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов`язковою.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Ст. 1 указаного Закону визначено карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

За приписами ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 981, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 12 березня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст. 245 КУпАП установлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі Гончарук Н.В інкриміновано ОСОБА_1 порушення постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що полягало у відсутності маркування перебування в черзі, відсутності урн для утилізації використаних засобів індивідуального захисту, відсутності сертифікату про вакцинацію.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За приписами ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони здоров`я населення. Безпосередній об`єкт - встановлені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування правила дотримання карантину.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Проте у матеріалах справи відсутні показання свідків, фото-, відеодокази, які б достовірно засвідчували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного проступку.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання. Натомість у самому протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що в магазині-кафетерії за адресою: АДРЕСА_3 здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2 .

Не надано і доказів того, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 та є особою, до посадових обов`язків якої належить забезпечення маркування перебування в черзі та наявності урн для утилізації використаних засобів індивідуального захисту.

Таким чином, ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 443 КУпАП.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Верховним Судом у постанові від 15 квітня

2020 року у справі № 199/3295/17, стандарт доведення поза розумним сумнівом, передбачає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований адміністративний проступок був учинений і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для встановлення правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїх рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії'(Karelin v. Russia заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного проступку, передбаченого ст. 443 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Склад адміністративного правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Такий комплекс передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 36, ст. 443 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 443 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Т.В. Андрейчук