Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/626/22

Провадження № 1-кп/553/241/2022

У Х В А Л А

Іменем України

17.05.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

при секретарі                - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора                - ОСОБА_3 ,

захисника адвоката                - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12021220000000057 від 19.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10

01.02.2022 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт, складений 31.01.2022 року ст. слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_11 в рамках кримінального провадження № 12021220000000057 від 19.01.2021 року відносно ОСОБА_8 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_9 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_10 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України (справа № 641/626/22).

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Згідно з ухвалою від 17.05.2022 року кримінальне провадження № 12021220000000057 від 19.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави та призначене підготовче судове засідання.

Згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2021 року відносно ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався ухвалами 30.08.2021 року, 30.09.2021 року, 03.12.2021 року, 30.12.2021 року та ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.03.2022 року.

Після 04.04.2022 року обвинувачений утримується під вартою відповідно до положень ч. 6 ст. 615 КПК.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зникли та не зменшилися. Вказав, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за вчинення яких законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, не одружений, не працює, немає міцних соціальних зав`язків, є громадянином іншої держави, в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт відносно нього за ч. 4 ст. 152 КК України, що в сукупності обґрунтовано свідчить про те, що ОСОБА_10 може переховуватися від суду як на території України, так і виїхати за її межі, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, тим паче, що обвинувачений ОСОБА_10 неодноразово погрожував потерпілому ОСОБА_12 фізичним насиллям та застосовував до нього таке насилля, може продовжити вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, злочинну діяльність. Вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КГІК України, з огляду на дані про особу обвинуваченого, конкретні обставинним вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень неможливим застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів, які не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку.

Ухвалою судді від 17.05.2022 року вирішено судове засідання по справі проводити в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" з метою забезпечення участі обвинуваченої у судовому засіданні та дотримання її прав і інтересів.

Разом з тим, згідно з довідкою ДУ "Харківський слідчий ізолятор" доступ до глобальної мережі інтернет в установі відсутній у зв`язку з пошкодженням кабельної мережі, а тому проведення засідань в режимі відеоконференцій неможливе.

Спроба встановити відеоконференцзв`язок з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" безпосередньо перед початком судового засідання виявилась безрезультатною, зв`язок відсутній.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказував на недоведеність стороною обвинувачення існування на даний час ризиків, запобіганням яким обґрунтоване клопотання, наголосив на тому, що підзахисний тривалий час утримується під вартою, наміру ухилятись від суду не має, він тривалий час проживав у цивільному шлюбі зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_13 , яка має власну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , тобто має міцні соціальні зв`язки саме в Україні і безпосередньо у м. Харкові, де здобув вищу освіту у Державному біотехнологічному університеті, згодом пройшов курси навчання перукарській справі та не один рік займався перукарською діяльністю, що свідчить про те, що в нього не має наміру переховуватись від суду в іншій країні чи в іншому місті за відсутності там сім`ї, постійної роботи та грошових заощаджень. Просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту чи застави.

Прокурор проти задоволення клопотання

При вирішенні клопотань прокурора, обвинуваченого та захисника суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує той факт, що ОСОБА_10  обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушенні, які вчинені в складі організованої групи та пов`язані з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст. 12 КК України віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів та за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, тобто немає міцних та сталих соціальних зав`язків, є громадянином іншої держави, те, що в даний період часу відносно нього перебуває на розгляді в Дзержинському районному суді м. Харкова інше кримінальне провадження за ч. 4 ст. 152 КК України, його вік, репутацію, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих діянь і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків в м. Харкові – цивільної дружини та неофіційного місця роботи, як і щодо здобуття освіти в м. Харкові, наведені в обґрунтування можливості застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на переконання суду, в будь-якому випадку самі по собі не можуть бути визнані достатніми для висновку про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Жодних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до неї іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів, без визначення розміру застави з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 17 год. 45 хв. 17 травня 2022 року по 17 год. 45 хв. 15 липня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1