Справа №:359/3506/19

Провадження №: 1-кп/755/51/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       "11" травня 2022 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді                                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судових засідань                                          ОСОБА_4 ,

провівши відкрите судове засідання у залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110140000678 від 11 травня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого генеральним директором фірми «Паскаль», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

04 листопада 2010 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням та встановленим іспитовим строком на 3 роки;

15 липня 2013 рок вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 5 ст. 185 КК України до 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, 02 грудня 2014 року звільнений від відбування основного покарання ухвалою Апеляційного суду Харківської області на підставі ЗУ «Про амністію», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.209 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником директора БК «Некст-Буд», розлученого, маючий на утриманні двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ст.290, ч.3 ст.262, ч.3 ст.28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора                                          ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 – адвоката ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_14 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_15 ,

обвинувачених                                          ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12017110140000678 від 11 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року обвинуваченим продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24 березня 2022 року (включно).

14 березня 2022 року до суду надійшли клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Однак, 24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану, у судове засідання 15 березня 2022 року не було доставлено обвинувачених, оскільки конвоювання обвинувачених до зали суду не здійснюється, та за повідомленням ДУ «Київський слідчий ізолятор» була відсутня технічна можливість встановлення відеоконференцзв`язку, не з`явились прокурор, захисники, представники потерпілих.

Оскільки учасники судового провадження не могли приймати участь у судовому засіданні у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, у тому числі дистанційно, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану» від 03.03.2022 року №7118 та частини 6 ст.615 КПК України, якою передбачено, що у випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці, - то судом було ухвалено повідомити прокурора та ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України про неможливість розгляду судом питання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, у встановленому КПК України порядку, для вжиття відповідних заходів передбачених Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану» від 03.03.2022 року №7118.

Відповідно до вимог ч.6 ст.615 КПК України у випадку закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не довше ніж на два місяці.

У судовому засіданні 11 травня 2022 року прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, без застосування застави, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які дають підстави вважати, що останні можуть продовжувати злочинну діяльність, будучи обізнаними з покаранням за вчинені ними кримінальні правопорушення, кожен з них може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення; більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених. Також, просив відмовити ОСОБА_6 у задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу.

У судовому засіданні було оголошено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну йому обраного запобіжного заходу, оскільки він тривалий час знаходиться під вартою, його вина прокурором не доведена, а він категорично наполягає, що не вчиняв злочинів, його родина потребує утримання, а знаходження його у слідчому ізоляторі ставить під загрозу його життя, оскільки це приміщення розташовано у м. Києві поруч з військовими об`єктами, які є ворожою ціллю.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_13 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_14 категорично заперечив щодо задоволення клопотань прокурора просив змінити обвинуваченим запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою, мотивуючи тим, що клопотання прокурора необґрунтоване, не доведені ризики, на які посилається прокурор, а сама тяжкість вчинених кримінальних правопорушень не може бути підставою обрання суворого запобіжного заходу. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тривалий час утримуються під вартою, мають соціальні зв`язки, на даний час їх родини потребують їх допомоги та утримання, а ОСОБА_7 потребує обстеження та лікування. Крім того, навіть введення військового стану не може обмежувати гарантії та свободи обвинувачених.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_15 , повністю підтримав позицію адвоката ОСОБА_14 , свого підзахисного щодо необґрунтованості клопотань прокурорів, категорично заперечив щодо продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав своє клопотання та просив його задовільнити, також він та ОСОБА_7 підтримали позицію своїх адвокатів. Обвинувачений ОСОБА_5 не виловлював свою думку.

Обговоривши у судовому засіданні клопотання прокурора та обвинуваченого ОСОБА_6 , вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжних заходів та визначення їх виду, колегія суддів враховує вимоги кримінального процесуального законодавства України та висновки Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання ; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні; 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються, відповідно до вимог ст.12 КК України, у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі до 15 років та у виді довічного позбавлення волі.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину  має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання  за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Крім того, у цьому провадженні ще не були допитані свідки обвинувачення, потерпілі та їх представника, не досліджені докази на не допитані свідки сторони захисту.

Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, вік, стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зав`язків та їх майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються; на даний час, відповідно до встановленого порядку дослідження доказів, не допитані потерпілі, їх представники, свідки, покази яких суд повинен сприймати безпосередньо, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на те, що на даний час триває судовий розгляд, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків в судовому засіданні не встановлено та учасниками не доведено, - колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу виді тримання під вартою.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 колегією суддів, на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи норми кримінального процесуального закону, обставини вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь та наслідки їх вчинення, колегія суддів не знаходить підстав для зміни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м`який.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розміру застави у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, на виконання ухвали колегії суддів від 24 січня 2022 року, від завідувача Київської міської медичної частини ОСОБА_16 за № 161- КММЧ/КИ-21 від 28 січня 2022 року надійшло повідомлення про те, що за час перебування в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 був неодноразово обстежений лабораторно, інструментально, консультований лікарями-фахівцями Київської міської медичної частини, обраними лікарями –фахівцями та лікарняних закладів МОЗ України, а також отримував стаціонарне лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України.

На даний час ОСОБА_7 знаходиться на обліку у лікарів терапевта та невропатолога в Київській міській медичній частині. Призначене симптоматичне амбулаторне лікування, яке ОСОБА_7  приймає не постійно та на свій розсуд.

Стан здоров`я ОСОБА_7 на даний час задовільний та відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань.

З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_7 .

Щодо клопотань обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що вони бажають під час судових засідань щодо розгляду кримінального провадження відносно них бути присутніми у залі судових засідань, то учасникам судового провадження було роз`яснено, що відповідно до вимог ч.6 ст. 615 КПК України, «у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.»

       Крім того, відповідно до вимог ст. 336 КПК України, суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

       З метою недопущення порушення встановлених строків для вирішення питання щодо продовження строків тримання під вартою, судове засідання з цього питання було проведено судом за наявних можливостей, у режимі відеоконференції з Державною установою «Київський слідчий ізолятор». Розгляд кримінального провадження по суті у цьому судовому засіданні не відбувався.

        На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 199, 369-372, 376, 395 КПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити обвинуваченому ОСОБА_6 у задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з триманням під вартою.

Клопотання прокурора ОСОБА_17 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 262, ч. 3 ст.28 і п.6 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 209 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 09 липня 2022 року (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 09 липня 2022 року (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.289, ст. 290, ч.3 ст. 262, ч.3 ст. 28 і п.6 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 09 липня 2022 року (включно).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя                                         ОСОБА_1                                        

Судді:                                                         ОСОБА_2

ОСОБА_3