Справа № 212/2329/22

1-кп/212/398/22

У Х В А Л А

12 травня 2022 року                 м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 12022041730000258 від 24.02.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановив:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та на потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Потерпілий та його представник в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали, просили продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечували.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. В обгрунтування зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені. Крім того, обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, надавав допомогу ЗСУ та Територіальній обороні України на суму 500 000 гривень, що також істотно впливає на обрання йому запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував, підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 .

Обвинувачений проти клопотання прокурора заперечував, підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 .

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд доходить наступного.

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.05.2022 включно.

Прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вбачає наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що його дії були направлені на позбавлення життя іншої людини, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Допит потерпілого також проводиться в судовому засіданні під час судового розгляду справи.

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність продовження запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд не вбачає його наявності, оскільки обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, а прокурор не надав жодних доказів на підтвердження існування такого ризику.

За таких обставин, ризик передбачений п. 5 ст. 177 КПК України – відсутній.

Щодо ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, то вони є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який, так як на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання під вартою. Відсутні передумови для застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Щодо доводів захисників про кваліфікацію дій обвинуваченого, суд їх не приймає, оскільки встановлення всіх обставин кримінального правопорушення є завданням саме судового розгляду справи, який зараз ще не розпочато.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що факти, які підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Доводи сторони захисту про міцні соціальні зв`язки обвинуваченого та дані про його особу в даному конкретному випадку недостатньо свідчать про належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних прав та обов`язків, в разі обрання щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Що стосується надання допомоги ЗСУ та Територіальній обороні України, суд виходить з того, що доказів надання такої допомоги на вказану захисником суму суду не надано.

При цьому суд вважає можливим застосувати альтернативний запобіжний захід та визначити розмір застави обвинуваченому, яка зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави, виходячи з наступного.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, але в даному випадку злочин не спричинив загибель людини, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Обвинувачений є пенсіонером, одружений, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий, згідно наданої стороною захисту характеристики, виданої ГС Екологічна рада Криворіжжя, характеризується позитивно.

Згідно наданих стороною захисту документів обвинувачений неодноразово за власні кошти надавав благодійну допомогу в якості закупівлі продуктів харчування, інструментів, різної побутової хімії та засобів гігієни для військових частин ЗСУ, ТРО та внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , особу обвинуваченого та наведені вище обставини, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні можливо встановити заставу, в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних громадян, встановленому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 177, 181, 194, 199, 315КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задовольнити частково.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до 10 липня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості альтернативи запобіжний захід у виді застави, в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

У випадку внесення застави ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено в приміщенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 17 травня 2022 року о 13 годині 00 хвилин.

Суддя                                                         ОСОБА_9