Постанова

Іменем України

10 травня 2022 року

м. Київ

справа № 522/10200/14

провадження № 61-674 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван»;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), звернулося до суду з позовом, який було уточнило,

до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «А-Тек Технолоджі» (далі - ТОВ «А-Тек Технолоджі»), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що17 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), та ТОВ «А-Тек Технолоджі» було укладено кредитний договір № 11371010000, згідно з умовами якого товариству було надано кредит у розмірі 400 тис. доларів США під 14,5 % річних на строк до 18 липня 2011 року. Цього самого дня на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ «А-Тек Технолоджі» між банком та

ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру

АДРЕСА_1 .

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому

числі, право вимоги за кредитним договором від 17 липня 2008 року

№ 11371010000 та забезпечувальним договором.

ТОВ «А-Тек Технолоджі» належним чином не виконувало взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 09 квітня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 929 860,62 доларів США.

Посилаючись на викладене, ПАТ «Дельта Банк» просило суд:

звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_1 , яка складається з п`яти житлових кімнат, загальною площею 168,7 кв. м, житловою площею 103,0 кв. м, належну ОСОБА_1 (1/2 частки на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М. 16 жовтня 1996 року за реєстром № 14123, зареєстрованого 18 жовтня

1996 року Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в реєстровій книзі 199 пр. на сторінці 30 за реєстром

№ 15, а інша 1/2 частини - на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М. 16 жовтня 1996 року за реєстром № 14120, зареєстрованого

18 жовтня 1996 року Одеським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в реєстровій книзі 199 пр. на сторінці 30 за реєстрованим № 15); визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах виконавчого провадження

з встановленням початкової ціни вказаного предмету іпотеки, для його подальшої реалізації з прилюдних торгів згідно з експертного висновку суб`єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня

2018 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2019 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕйПіЕс Україна» про процесуальне правонаступництво задоволено. Залучено товариство

з обмеженою відповідальністю «ЕйПіЕс Україна», яке у подальшому змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (далі - ТОВ «Стар Інвестмент Ван»), до участі у справі як правонаступника ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк».

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу правонаступника ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «Стар Інвестмент Ван» - залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2018 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової

палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «А-Тек Технолоджі» задоволено частково. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2018 року та постанову Одеськогоапеляційного суду від 26 вересня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У задоволенні заяви ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про забезпечення позову відмовлено. У задоволенні заяви ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про поворот виконання рішення відмовлено (провадження № 61-20929св19).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року заяву ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на квартиру

АДРЕСА_1 . Залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

14 вересня 2020 року ТОВ «Стар Інвестмент Ван» подало заяву про зміну підстав та предмету позову, в якій просило залучити до участі у справі

в якості співвідповідача - ОСОБА_2 та в рахунок погашення заборгованості ТОВ «А-Тек Технолоджі» за укладеним між товариством

та АКІБ«УкрСиббанк» кредитним договором від 17 липня 2008 року

у загальній сумі 23 489 081,90 грн, з яких: 10 801 052 - заборгованість

по тілу кредиту, 12 594 477,31 грн - заборгованість за відсотками,

звернути стягнення предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_1 , що складається з п`яти житлових кімнат, загальною площею 168,7 кв. м, житловою площею 103,0 кв. м, яка на підставі договору дарування від 13 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В. О., належить ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

21 вересня 2020 року ТОВ «Стар Інвестмент Ван» подало заяву, в якій просило подану заяву про зміну підстав та предмету позову вважати заявою про зміну предмета позову, також просило залучити ОСОБА_2 в якості співвідповідача, виключивши останню зі складу третіх осіб.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2020 року прийнято заяву ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про зміну підстав та предмету позову. Виключено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 зі складу учасників справи. Залучено до участі

у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого

2021 року у складі судді Донцова Д. Ю. позов ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Стар Інвестмент Ван», задоволено.

У рахунок погашення заборгованості ТОВ «А-Тек Технолоджі» за укладеним між ним та АКІБ «УкрСиббанк» кредитним договором від 17 липня 2008 року у загальній сумі 23 489 081,90 грн, з яких: 10 801 052 грн - заборгованість по тілу кредиту, 12 594 477,31 грн - заборгованість за відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з п`яти житлових кімнат, загальною площею 168,7 кв. м, житловою площею 103,0 кв. м, яка на підставі договору дарування від 13 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською В. О., належить ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Стар Інвестмент Ван», реалізувало своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувшись до суду з позовом до іпотекодавця у червні 2014 року,

у період дії іпотечного договору, коли зобов`язання, забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося та до винесення господарським судом ухвали про ліквідацію боржника у грудні 2015 року і виключення останнього з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у грудні 2015 року.

При цьому позивачем не пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачкою у справі, оскільки мало місце переривання строку позовної давності відповідно до вимог статті 264 ЦК України. Так, суд виходив із того, що 14 грудня 2011 року у справі

№ 2/1522/10922/11 було ухвалено заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, зі змісту якого вбачається, що АКІБ «УкрСиббанк» у 2011 році звертався з позовом до позичальника та поручителів. Крім того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 02 грудня 2015 року у справі

№ 5017/2602/2012, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 05 квітня 2016 року, затверджено звіт ліквідатора про визнання ТОВ «А-Тек Технолоджі» банкрутом, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ «А-Тек Технолоджі», провадження у справі

про банкрутство ТОВ «А-Тек Технолоджі» припинено. 14 грудня 2015 року ТОВ «А-Тек Технолоджі виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, стан суб`єкта: припинено. Зазначені обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про переривання строку позовної давності відповідно до положень статті 264 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Стар Інвестмент Ван», відмовлено.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Стар Інвестмент Ван», апеляційний суд виходив із того, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права поза межами строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачкою, оскільки 16 лютого 2010 року банк надіслав позичальнику та іпотекодавцю вимогу про дострокове погашення кредиту

у загальному розмірі 539 877,47 доларів США, а згодом звернувся до суду з позовом, який заочним рішенням суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2-9631/2010 задоволено та стягнуто у солідарному порядку з ТОВ «А-Тек Технолоджі», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 17 липня 2008 року, тобто банком змінено строк виконання основного зобов'язання, який згідно з пунктом 11.1 кредитного договору настав 05 березня 2010 року (14 календарних днів

з дня направлення банком вимоги). Отже, позивач пропустив загальний трирічний строк позовної давності, оскільки з цим позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки звернувся до суду лише 05 червня 2014 року, тобто після спливу 4 років та 3 місяців. При цьому строк позовної

давності, як помилково вважав суд першої інстанції, не переривався, так

як обставини щодо ухвалення судом другого заочного рішення від 14 грудня 2011 року у справі № 2/1522/10922/11 за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2-9631/2010,

а також постановлення ухвали господарського суду Одеської області

від 02 грудня 2015 року у справі № 5017/2602/2012, не свідчать про переривання строку позовної давності, оскільки вони не охоплюються положеннями статті 264 ЦК України. Водночас підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Стар Інвестмент Ван», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Приморського районного суду м. Одеси. Клопотання ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про зупинення дії судового рішення задоволено. Дію постанови Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року зупинено до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року справу за позовом

ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Стар Інвестмент Ван», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ТОВ «Стар Інвестмент Ван» на постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Стар Інвестмент Ван» мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи, не врахував, що мало місце переривання строку позовної давності, а саме ухваленням Приморським районним судом 14 грудня 2011 року заочного рішення у справі № 2/1522/10922/11, яким позов ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення кредитної заборгованості задоволено та стягнуто у солідарному порядку з ТОВ «А-Тек Технолоджі», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором від 17 липня 2008 року

у розмірі 539 877,47 доларів США. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про переривання строку позовної давності. Разом з тим, якщо суд касаційної інстанції дійде протилежного висновку, то слід застосувати положення частини п`ятої статті 267 ЦК України і захистити порушене право позивача з огляду на фактичні обставини справи та набрання законної сили вищевказаного заочного рішення. Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 05 серпня 2015 року у справі № 5017/2602/2012 визнано грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «А-Тек Технолоджі»

у сумі 1 461 087,46 грн з черговістю задоволення - четверта черга. Отже, правомірні очікування банку на отримання відшкодування його грошових вимог, що виникли на підставі кредитного договору, у межах справи

№ 5017/2602/2012 про банкрутство ТОВ «А-Тек Технолоджі», також підтверджують поважність причин пропущення позивачем строку позовної давності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - на касаційну скаргу ТОВ «Стар Інвестмент Ван», в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної

скарги - безпідставними. Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем без поважних причин було пропущено загальний трирічний строк позовної давності, оскільки з цим позовом до суду позивач звернувся лише 05 червня 2014 року, тобто після спливу 4 років та 3 місяців. Посилання позивача на заочне рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 14 грудня 2011 року у справі № 2/1522/10922/11

є безпідставними, так як з позовом про стягнення у солідарному порядку кредитної заборгованості з позичальника та поручителів банк звернувся до суду 26 травня 2010 року. Тобто саме з цієї дати можна б було стверджувати про обчислення нового перерваного строку позовної давності, що навіть за таких обставин свідчить про пропуск строку позовної давності, оскільки з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звернувся 05 червня 2014 року. Крім того, не є підставою для переривання строку позовної давності порушення справи про банкрутство ТОВ «А-Тек Технолоджі» у справі № 5017/2602/2012, оскільки відповідно до положень статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого

є ПАТ «УкрСиббанк», та ТОВ «А-Тек Технолоджі» укладено кредитний договір № 11371010000, згідно з умовами якого товариству було надано кредит

у розмірі 400 тис. доларів США під 14,5 % річних на строк до 18 липня

2011 року.

Відповідно до пункту 5.5. кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу)

та/або термінів сплати плати за кредит строком більше 5 календарних

днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором у порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 5.7 кредитного договору визначено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту

та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу,

у тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство).

Згідно з пунктом 11.1 кредитного договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов`язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобов`язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. У будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту

та сплати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати

14 календарних днів з дати вказаної вимоги позичальнику.

На забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ «А-Тек Технолоджі» 17 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру

АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов іпотечного договору, іпотекою забезпечується

в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено розділом 4 іпотечного договору, серед іншого іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, в інших випадках передбачених діючим законодавством.

Пунктом 4.2 іпотечного договору визначено, що звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса та позасудовим способом.

ТОВ «А-Тек Технолоджі» не виконувало умови пунктів 1.1, 4.2 кредитного договору, тобто щомісячно не здійснювало часткове погашення кредиту та не сплачувало відсотки за користування кредитом, як і не виконувало обов`язку дострокового повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим утворилася кредитна заборгованість.

На підставі пункту 11.1 кредитного договору у зв`язку з невиконанням

ТОВ «А-Тек Технолоджі» зобов`язань по договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, ПАТ «УкрСиббанк» направило як позичальнику, так і іпотекодавцю відповідні вимоги від 16 лютого 2010 року (вих. № 138/30-81/403, вих. № 138/30-81/405), проте заборгованість погашена не була.

Матеріали справи містять реєстр відправлення зазначених вимог, що згідно з фіскального чеку № 3749 здійснене 19 лютого 2010 року, а також опис вкладень, у тому числі, на адресу ТОВ «А-Тек Технолоджі» та ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 24-25).

26 травня 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом

до ТОВ «А-Тек Технолоджі», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення

у солідарному порядку кредитної заборгованості за кредитним договором від 17 липня 2008 року.

Заочним рішення Приморського районного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2-9631/2010 позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто

у солідарному порядку з ТОВ «А-Тек Технолоджі», ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором

від 17 липня 2008 року у розмірі 539 877,47 доларів США, що станом на

20 квітня 2010 року згідно з курсу Національного банку України становить 4 279 014,86 грн.

21 грудня 2010 року ОСОБА_1 подано до Приморського районного суду м. Одеси заяву про перегляд заочного рішення від 26 листопада 2010 року

у справі № 2-9631/2010.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно умов якого відступлено право вимоги, у тому числі, за кредитним договором

від 17 липня 2008 року № 11371010000 та забезпечувальним іпотечним договором.

14 грудня 2011 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення від 26 листопада 2010 року у справі

№ 2-9631/2010 Приморським районним судом м. Одеси, скасувавши

його, ухвалено друге заочне рішення (справа № 2/1522/10922/11)

про задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» та стягнення на користь

банку у солідарному порядку з ТОВ «А-Тек Технолоджі», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 17 липня

2008 рокуу розмірі 539 877,47 доларів США.

13 березня 2019 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЕйПіЕс Україна»

(у подальшому змінено найменування на ТОВ «Стар Інвестмент Ван» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого передбачено перехід права вимоги за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 11371010000, укладеним з ТОВ «А-Тек Технолоджі», та перехід права вимоги за договором іпотеки від 17 липня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1

12 травня 2020 року було внесено відомості до реєстру про припинення іпотеки на підставі рішення суду від 13 липня 2018 року у цій справі, прийнято рішення про реєстрацію припиненні іпотеки щодо об`єкту нерухомого майна - квартири

АДРЕСА_1 . Рішення про реєстрацію припинення іпотеки прийнято на підставі скасованого рішення суду, оскільки справу після касаційного перегляду направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

13 травня 2020 року ОСОБА_1 , будучи власником житлового приміщення, передала безоплатно майно у власність (подарувала),

а ОСОБА_2 прийняла у дар квартиру

АДРЕСА_1 .

Судом також установлено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 02 грудня 2015 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 05 квітня 2016 року,

у справі № 5017/2602/2012 за позовом ПАТ «МТС Україна» до ТОВ «А-Тек Технолоджі» про визнання банкрутом, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ «А-Тек Технолоджі». Крім того, вирішено вимоги кредиторів, незадоволені за відсутністю майна банкрута, вважати погашеними; вказано відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції провести державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «А-Тек Технолоджі» та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців запис про внесення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «А-Тек Технолоджі»

Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи

ТОВ «А-Тек Технолоджі» вчинено 14 грудня 2015 року, номер запису 15561170018007683.

03 листопада 2015 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності

(т. 1, а. с. 163-164).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального

та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Законуза рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі

невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета

іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що

в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного

договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він

є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Судом установлено, що відповідно до умов іпотечного договору, укладеного 17 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , іпотекою забезпечується у повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено розділом 4 іпотечного договору, серед іншого іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, в інших випадках передбачених діючим законодавством.

Пунктом 4.2 іпотечного договору визначено, що звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса та позасудовим способом.

Умовами укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «А-Тек Технолоджі» кредитного договору від 17 липня 2008 року передбачено дату остаточного повернення кредиту - 18 липня 2011 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.5. кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше 5 календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного

з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором у порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 5.7 кредитного договору визначено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту

та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу,

у тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство).

Згідно з пунктом 11.1 кредитного договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов`язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. У цьому випадку позичальник зобов`язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. У будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту

та сплати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати

14 календарних днів з дати вказаної вимоги позичальнику.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «А-Тек Технолоджі» зобов`язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів, ПАТ «УкрСиббанк»

на підставі пункту 11.1 кредитного договору направило як позичальнику,

так і іпотекодавцю відповідні вимоги від 16 лютого 2010 року

(вих. № 138/30-81/403, вих. № 138/30-81/405).

Матеріали справи містять реєстр відправлення зазначених вимог, що згідно з фіскального чеку № 3749 здійснене 19 лютого 2010 року, а також опис вкладень, у тому числі, на адресу ТОВ «А-Тек Технолоджі» та ОСОБА_1 .

Отже, пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої

статті 1050 ЦК Українита умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов`язання, який згідно з пункту 11.1 кредитного договору настав 05 березня 2010 року (14 календарних днів з дня направлення банком вимоги).

Таким чином, право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у кредитора з 05 березня 2010 року у зв`язку

з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту

у повному обсязі.

Установивши, що банк, пред`явивши боржнику і поручителю досудову вимогу про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором та посилаючись на пункт 11.1 кредитного договору, вимагав достроково, через 14 календарних днів з дня направлення банком вимоги, виконати всі боргові зобов`язання у повному обсязі, змінив строк виконання основного зобов`язання, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права із цим позовом, оскільки він міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (14 календарних днів

з дня направлення банком вимоги - 05 березня 2010 року) протягом трьох років, проте до суду звернувся з позовом лише 05 червня 2014 року, тобто через 4 років та 3 місяці.

Доводи касаційної скарги про те, що ухваленням Приморським районним судом 14 грудня 2011 року заочного рішення у справі № 2/1522/10922/11, яким позов ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення кредитної заборгованості задоволено, мало місце переривання строку позовної давності і він почався заново, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК Українивстановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК Україниобчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на

всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року за заявою №23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Відповідно до статті 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі,

щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.

За змістом статті 264 ЦК Українипереривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Однією із підстав переривання позовної давності є пред`явлення особою позову до одного із боржників.

Верховний Суд звертає увагу, що позовна давність переривається пред`явленням особою позову, а не постановленням судом судового рішення.

Указаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду

від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження

№ 61-3872св18).

Таким чином, посилання позивача на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2011 року у справі

№ 2/1522/10922/11 є безпідставними, так як з позовом про стягнення

у солідарному порядку кредитної заборгованості з позичальника та поручителів банк звернувся до суду 26 травня 2010 року. Тобто саме з цієї дати можна б було стверджувати про обчислення нового перерваного строку позовної давності, що навіть за таких обставин свідчить про пропуск строку позовної давності, оскільки з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач звернувся лише 05 червня 2014 року.

Крім того, не є підставою для переривання строку позовної давності порушення справи про банкрутство ТОВ «А-Тек Технолоджі» у справі

№ 5017/2602/2012, оскільки відповідно до положень статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

При цьому Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду погоджується із висновком апеляційного суду про те, що відсутні правові підстави для поновлення пропущеного строку позовної давності, про що заявлено ТОВ «Стар Інвестмент Ван» у додаткових поясненнях від 02 грудня 2021 року на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки при зверненні до суду - 05 червня 2014 року і до 02 грудня 2021 року позивачем жодного разу не було заявлено про поважність причин пропуску строку позовної давності і необхідності його поновлення. Крім того, позивачем не доведено, що строк звернення до суду з цим позовом був пропущений ним з поважних причин, що є його обов`язком. При цьому доводи касаційної скарги є взаємовиключними, оскільки позивач вказує на те, що строк позовної давності ним не пропущено і в той же час вказує на наявність підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності.

Інших доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а в основному направленні на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції

у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Одеського апеляційного суду від 15 грудня

2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк