Справа № 709/3/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2022 року                                                                                         смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Данілової О.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої ОСОБА_3 , за довіреністю ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

06.01.2022 представник позивача ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої ОСОБА_3 , за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.12.2020 близько 20:00 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом ИЖ-Планета – 3 без д.н.з., червоного кольору, по автодорозі сполученням с. Васютинці та с. Вереміївка, не впорався з керуванням, з`їхав у кювет та допустив падіння з нього. Внаслідок падіння з транспортного засобу пасажир ОСОБА_5 помер на місці ДТП.

Оскільки на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія транспортного засобу - ИЖ-Планета – 3 без д.н.з. застрахована не була, то 14.01.2021 року у відповідності до підпункту «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , яка є донькою загиблого ОСОБА_5 в розмірі 60000 грн., що являє собою страхове відшкодування утриманцю.

25.01.2021 відповідач повідомив позивача про необхідність долучення документів про прийняття рішення по справі.

01.03.2021 позивачем направлено на адресу відповідача заяву про приєднання документів із даними банківських реквізитів ОСОБА_2 .

Листом від 27.04.2021 МТСБУ повідомила про необхідність надання відомостей про відділення поліції у якому проводиться досудове розслідування.

11.06.2021 на адресу МТСБУ позивачем надіслано довідку про доходи ОСОБА_2 про отримання пенсії по втраті годувальника.

29.09.2021 на адресу МТСБУ надіслано заяву про уточнення страхового відшкодування з вимогою щодо виплати 180 000 грн. страхового відшкодування утриманцю з розрахунку 36 МПЗ х 5000 грн., відповідно до п. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

20.12.2021 відповідачу надано копії відповідей із СУ ГУНП у Черкаській області, щодо відмови у наданні ОСОБА_2 та представнику останньої – адвокату Ільків М.М. копії Витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12020250280000373 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Зазначає, що відповідно до п. 33-1.2 ст. 33-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов`язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, відтак не надання з боку позивача документів щодо досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, не перешкоджало МТСБУ переконатись у настанні страхового випадку, адже до поданих відповідачеві заяв про виплату страхового відшкодування було долучено усі необхідні документи, передбачені ст. 35 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Листом від 08.10.2021 відповідачем повідомлено про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування через відсутність рішення у кримінальній справі за фактом вказаної ДТП, посилаючись на п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З таким рішенням відповідача МТСБУ про відмову у виплаті страхового відшкодування через зупинення строків розгляду справи не погоджується, вважає його безпідставним, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула третя особа – пасажир транспортного засобу – ОСОБА_5 , в той час, як цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, відповідальність якого забезпечена не була, а саме ИЖ-Планета-3, в силу вимог ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, настає незалежно від його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, рішення про зупинення відповідачем строків розгляду справи про виплату страхового відшкодування через відсутність постанови/вироку суду є необґрунтованим та таким, що порушує право потерпілих на отримання страхового відшкодування.

Вказує, що у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини.

Кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненому правопорушенні.

При цьому факт завдання шкоди позивачеві є встановленим, а тому не підлягає доказуванню.

Верховний Суд України 03.12.2014 при розгляді цивільної справи № 6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Положення ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП.

Крім того, зазначає, що рішення про зупинення розгляду справи ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено.

Окрім цього, встановлено, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування минуло більше 90 днів, а потерпіла так і не отримала належного страхового відшкодування.

Згідно ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі наведеного, вважає, що є законні підстави стягнення з відповідача пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України з 15.04.2021 по 29.12.2021 у розмірі 12 013 грн. 15 коп.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, три проценти річних від простроченої суми боргу за період з 15.04.2021 по 29.12.2021 становить 2 174 грн. 79 коп.

Інфляційні втрати від простроченої суми боргу за період з 15.04.2021 по 29.12.2021 становить 5 074 грн. 58 коп.

На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 , страхове відшкодування утриманцю в розмірі 180 000 грн. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 12 013 грн.15 коп., три відсотки річних у розмірі 2 174 грн. 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 074 грн. 58 коп., а всього разом – 19 262 грн. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.01.2022 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі по справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4

01.02.2022 представник позивача  ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої  ОСОБА_3 , за довіреністю  ОСОБА_1  подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, у зв`язку з збільшенням кількісті днів прострочення виплати, а саме просив стягнути з відповідача на користьОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 , страхове відшкодування утриманцю в розмірі 180 000 грн. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 25 200 грн., три відсотки річних у розмірі 4 556 грн. 71 коп., інфляційні втрати в розмірі 10 315 грн. 41 коп., а всього разом – 40 072 грн. 12 коп. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

22.02.2022 представник позивача  ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої  ОСОБА_3 , за довіреністю  ОСОБА_1  подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої уточнив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідача на користьОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 , страхове відшкодування утриманцю в розмірі 180 000 грн. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 17 812 грн. 60 коп., три відсотки річних у розмірі 3 007 грн. 26 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 567 грн. 25 коп., а всього разом – 29 457 грн. 11 коп. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

19.04.2022 представник позивача  ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої  ОСОБА_3 , за довіреністю  ОСОБА_1  подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої уточнив позовні вимоги, а саме у зв`язку із збільшенням кількості днів прострочення виплати страхового відшкодування, просив стягнути з відповідача на користьОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 , страхове відшкодування утриманцю в розмірі 180 000 грн. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 32 005 грн. 48 коп., три відсотки річних у розмірі 5 577 грн. 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 12 789 грн. 51 коп., а всього разом – 50 372 грн. 52 коп. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

21.04.2022 представник відповідача МТСБУ – адвокат Сечко С.В. надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

У відповідності до приписів ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пункт 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

14.01.2021 на адресу МТСБУ надійшла заява ОСОБА_6 про здійснення регламентної виплати пов`язаної з наслідками ДТП внаслідок якої загинув ОСОБА_5 .

Відповіддю від 25.01.2021 МТСБУ повідомило заявника про необхідність надання додаткових документів, серед яких відомості про місце скоєння ДТП, тобто відомостей передбачених п. 33-1 Закону про причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Із наданої на адресу МТСБУ відповіді Золотоніського районного ВП ГУНП в Черкаській області, вбачається, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_5 , слідчим відділом проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Оскільки у теперішній час відсутнє рішення у кримінальній справі за фактом загибелі ОСОБА_5 , то у відповідності до ст. 36.2 Закону строк прийняття рішення про здійснення регламентної виплати припинився до моменту набрання рішенням у такій справі законної сили.

У зв`язку із вищенаведеним вважають, що позовна заява до МТСБУ подана передчасно, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.04.2022 закрито підготовче провадження по справі та справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Ільків М.М. позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити повністю з підстав зазначених у ньому. Повідомив, що докази понесених позивачем судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, про причину неявки суду не повідомила, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Моторно (транспортного) страхового бюро України – адвокат Сечко С.В. в судове засідання не з`явився, 26.04.2022 надіслав до суду заяву в якій просив суд справу розглядати без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд, радячись на місці, постановив: проводити розгляд справи у відсутності позивача, представника відповідача та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи,встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 04.12.2020 при в`їзді в с. Васютинці, Чорнобаївського району Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода, де ОСОБА_5 їхав в якості пасажира на мотоциклі марки ІЖ-ПЛ-3 під керуванням ОСОБА_4 , який після дорожньо-транспортної пригоди залишив ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями на місці ДТП, а саме з місця пригоди зник, внаслідок чого ОСОБА_5 помер на місці пригоди. За фактом вказаної ДТП органом досудового розслідування проводиться розслідування, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020 за № 12020250280000373, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст. 286, ч.3 ст. 135 КК України (а.с. 85).

Рішення у цьому кримінальному провадженні (у формі вироку, ухвали суду чи постанови слідчого про закриття кримінального провадження) не прийнято, досудове розслідування триває, що підтверджується відповіддю слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 17.12.2021 за № 24/І-113аз (а.с.84).

Доказів протилежного суду не надано, як і доказів існування обставин, які об`єктивно перешкоджають закінченню досудового розслідування у визначені законом строки (як-то, зупинення досудового розслідування до розшуку підозрюваного та інших).

Відповідальність водія транспортного засобу ИЖ-Планета – 3 без д.н.з. ОСОБА_4 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була. Вказаний факт не заперечувався відповідачем.

Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.

14.01.2021 позивачем на адресу відповідача, у відповідності до підпункту «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було направлено заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 180 000 грн., що являє собою страхове відшкодування утриманцю.

Факт отримання заяви позивача МТСБУ 14.01.2021 не заперечується представником відповідача у відзиві на позов.

Відповідач листом від 25.01.2021 повідомив позивача про необхідність надати до МТСБУ наступні документи: реквізити рахунку IBAN ОСОБА_2 ; відомості про місце скоєння ДТП (область, район тощо); відомості про відділення поліції, в якому проводиться досудове розслідування кримінального провадження. Крім того, у листі, відповідач звернув увагу на те, що для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди МТСБУ необхідно отримати завірений належним чином документ, складений відповідною повноважною установою (вирок суду, постанова про закриття кримінального провадження тощо), що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП (а.с 15).

01.03.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача банківські реквізити ОСОБА_2 (а.с. 16-18).

При цьому суд звертає увагу на тому, що перелік документів, які повинні бути додані до заяви про виплату страхового відшкодування передбачений положеннями п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

У вказаному переліку відсутні посилання на необхідність надання відомостей про місце скоєння ДТП (область, район тощо), відділення поліції, в якому проводиться досудове розслідування кримінального провадження.

Також, суд звертає увагу на те, що відомості про місце скоєння ДТП зазначені позивачем у її заяві про виплату страхового відшкодування.

Листом від 27.04.2021 відповідач повторно просив надати: відомості про місце скоєння ДТП (область, район тощо); відомості про відділення поліції, в якому проводиться досудове розслідування кримінального провадження. Також, повторно звернув увагу позивача на те, що для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди МТСБУ необхідно отримати завірений належним чином документ, складений відповідною повноважною установою (вирок суду, постанова про закриття кримінального провадження тощо), що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП (а.с.19).

11.06.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача довідку про доходи ОСОБА_2 про отримання пенсії по втраті годувальника (а.с. 20-21).

Листом від 08.10.2021 відповідач повторно просив надати відомості про місце скоєння ДТП (область, район тощо); відомості про відділення поліції, в якому проводиться досудове розслідування кримінального провадження та повторно звернув увагу на те, що для прийняття рішення щодо відшкодування шкоди МТСБУ необхідно отримати завірений належним чином документ, складений відповідною повноважною установою (вирок суду, постанова про закриття кримінального провадження тощо), що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП (а.с. 23).

20.12.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача копію листа ГУНП в Черкаській області від 23.07.2021 та листа Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, в якому була зазначена інформація про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув ОСОБА_5 триває (а.с. 24-26).

Отже, на час розгляду справи судом, відповідачем Моторно (транспортним) страховим бюро України страхове відшкодування утриманцю за заявою позивача не відшкодовано. Відповідно до відомостей відзиву на позовну заяву представник відповідача вважає, що позов поданий позивачем передчасно, оскільки на даний час відсутне рішення у кримінальній справі за фактом загибелі ОСОБА_5 , а строк прийняття рішення про здійснення регламентної виплати припинився до моменту набрання рішенням у такій справі законної сили.

Із вказаним твердженням представника відповідача суд не погоджується з наступних підстав. 

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Разом із тим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Цією нормою передбачено припинення строку прийняття рішення страховиком щодо здійснення страхового відшкодування до набрання рішенням у справі, яка розглядається судом чи органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, законної сили. Жодних виключень із зазначеного правила в залежності від суб`єктного складу дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі у деліктному правовідношенні між володільцем джерела підвищеної небезпеки та пасажиром, зазначена норма закону не містить.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 11 від 18 грудня 2009 року роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом з матеріалів справи до цього часу страхове відшкодування позивачеві відповідачем МТСБУ не виплачено.

Відповідно до абзацу 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 5 Закону передбачено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Цим Законом не встановлено, що страхуванню підлягає кримінальна відповідальність особи, що керує чи володіє транспортним засобом, яка спричинила шкоду, а передбачено, що страховик відшкодовує майнову шкоду, завдану внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілими несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинуваті володільці об`єктів, які є джерелом підвищеної небезпеки. На володільця джерела підвищеної небезпеки покладається відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії цього джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Відповідальність за відшкодування заподіяної шкоди покладається на відповідача, як на страховика.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності шкоди; протиправної дії заподіювача шкоди; наявності причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди у зв`язку з експлуатацією джерела підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон), в чинній на час настання страхового випадку редакції, передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як зазначено вище абзацом 2 пункту 22.1. ст. 22 Закону визначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 23.1. ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно з пунктом 27.1. ст. 27 Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.2 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Матеріалами цивільної справи стверджується, що цивільно-правова відповідальність у зв`язку з експлуатацією транспортного засобу - ИЖ-Планета – 3 без д.н.з, на дату настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Обставин щодо відсутності підстав для здійснення страхового відшкодування утриманцям, що передбачені ст. 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідачем доведено не було.

Відповідно до загальних норм відшкодування шкоди, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала (ст. 1167,1187 ЦК України).

Відповідно до пункту 35.1. ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Така заява подана відповідачу 14 січня 2021 року.

Відповідно до п. 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу наведених норм спеціального Закону №1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону №1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний (якщо шкода завдана майну потерпілого) або трирічний (якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого) звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

До вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 під час розгляду справи №465/4287/15.

Отже, із врахуванням вищезазначених висновків позивач вчасно звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування.

Пунктами 36.1 і 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з абз. 5 пункту 36.2. ст. 36 Закону протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

З аналізу вказаних норм законодавства суд приходить до висновку, що обов`язок по прийняттю рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та здійснення виплати такого відшкодування, або ж прийняття рішення про відмову в проведенні такої виплати у відповідача виник з дня подання позивачем відповідної заяви про здійснення страхового відшкодування і повинен бути виконаний не пізніше ніж на 90 день з дня подання позивачем відповідної заяви.

В порушення наведених норм матеріального закону відповідач МТСБУ, отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинив дій передбачених ст. 34 Закону і не встановивши підстав для відмови у прийнятті такого рішення згідно ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені членом сім`ї загиблого (позивач діє в інтересах неповнолітньої доньки померлого, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 12) вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої смертю годувальника, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняв, як і не прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Питання вирішено у не визначений Законом спосіб призупинення розгляду заяви через відсутність на час розгляду заяви документального підтвердження вини особи, у зв`язку із не набранням законної сили судового рішення за результатом розгляду кримінальної справи.

Тому, доводи відповідача з приводу призупинення розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування суд вважає неспроможними з огляду на те, що відповідно до преамбули Закону, він регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтями 5 і 6 Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Оскільки наведеним матеріальним законом визначено правовий механізм врегулювання обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу із чітко визначеними правами і обов`язками страхувальника, водія застрахованого транспортного засобу, страховика, потерпілої особи, а у разі настання її смерті,- права і обов`язки членів її сім`ї; МТСБУ в особі відповідача у справі після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду діяв неправомірно, бо при відсутності підстав у прийнятті рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, бо відсутня підстава як не встановлення винних дій водія незастрахованого транспортного засобу, вчинив не передбачені Законом дії - призупинив розгляд заяви на виплату страхового відшкодування, чим фактично позбавив позивача права на отримання такої страхової виплати у строки, встановлені Законом; при тому, що Закон передбачає право МТСБУ регресної вимоги( ст.38) і застосування відповідальності за порушення умов страхування (ст. 38-1).

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення страхового відшкодування 14 січня 2021 року, то обов`язок по прийняттю відповідного рішення та здійсненню страхової виплати виник у відповідача 14 квітня 2021 року, тобто після спливу 90 днів з дня подання вказаної заяви.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення страхове відшкодування утриманцю в розмірі 180 000 грн., з розрахунку 36 МЗП х 5000 грн., відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 36.5 ст. 36 Закону визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства та враховуючи факт прострочення виплати МТСБУ страхового відшкодування (регламентної виплати) позивачу та невиконання відповідного грошового зобов`язання з виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) на користь позивача, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 32 005грн. - пені, 5 577,53 грн. - три відсотки річних, 12 789,51 грн. -інфляційних втрат. Суд погоджується із наданим стороною позивача розрахунком пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки такий здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та обставин справи. Стороною відповідача заперечення щодо вказаного розрахунку не висловлювались, свого розрахунку відповідач суду не надав.

У зв`язку з чим суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, а позивач при зверненні до суду з позовом була звільнена від сплати судового збору, отже судовий збір в розмірі 2303,72 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь держави.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача до судових дебатів повідомив, що докази понесених позивачем судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

       Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої ОСОБА_3 , за довіреністю ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

       Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діє законний представник – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , страхове відшкодування в розмірі 180 000 грн., пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 32 005 грн., три відсотки річних в розмірі 5 577 грн.53 коп., інфляційні втрати в розмірі 12 789 грн. 51 коп., а всього 230 372 грн. 52 коп. (двісті тридцять тисяч триста сімдесят дві гривні п`ятдесят дві копійки).

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8 на користь держави судовий збір в розмірі 2303 грн. 72 коп. (дві тисячі триста три гривні сімдесят дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 17 травня 2022 року.

Суддя                                                                                                                          О.Г. Романова