Постанова

Іменем України

12 травня 2022 року

м. Київ

справа № 756/1244/17

провадження № 61-8869св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року у складі судді Андрейчука Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сержанюка А. С., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У травні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

16 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (далі - ТОВ «ФК Інвест-Кредо», товариство) звернулося до суду із заявою, просило залучити його до участі у справі як правонаступника ПАТ «Дельта Банк» у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року залучено до участі у справі ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк».

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за договором про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року до ТОВ «ФК Інвест-Кредо» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року та договором поруки від 11 травня 2007 року, а тому наявні підстави для залучення товариства до участі у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до договору № 2227/К про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Інвест-Кредо» банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору. Товариство як новий кредитор, має бути залучене до участі у цій справі, оскільки зазначений позов впливає на його права та інтереси. Крім того, залучення до участі у справі ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не порушує права відповідача, оскільки суд не здійснив заміну позивача ПАТ «Дельта Банк».

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не надіслало учасникам справи додані до заяви копії документів, а тому суд першої інстанції не мав враховувати докази, на які посилався заявник як на підтвердження своїх вимог, оскільки вони є недопустимими. Апеляційний суд не врахував, що у матеріалах справи відсутня копія іпотечного договору від 11 травня 2007 року. Також ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не надало доказів повідомлення боржника ОСОБА_1 про відступлення прав за іпотечним договором від 11 травня 2007 року та договору про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року, доказів на підтвердження державної реєстрації правочину про відступлення прав за іпотечним договором від 11 травня 2007 року. Заявник не надав належних доказів на підтвердження того, що він є новим кредитором та може бути залучений до участі у справі як правонаступник позивача. Суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, чим порушив статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: статті 6 Конвенції, статті 24 Закону України «Про іпотеку», статей 43, 55, частини першої статті 78, частини дев`ятої статті 83, статей 222, 258, 372 ЦПК України.

У вересні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ «ФК Інвест Кредо» просить касаційну скаргу позивачки залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні встановлені законодавством України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Також необхідно враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до статті 55 ЦПК України уразі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження№ 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18) та від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10 (провадження № 61-17987св20) викладено правовий висновок про те, що заміна сторони правонаступником може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Суди встановили, що 11 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11153453000.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», укладений договір поруки від 11 травня 2007 року № 113772.

15 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Інвест-Кредо» укладений договір про відступлення прав вимоги № 2227/К, за умовами якого ТОВ «ФК Інвест-Кредо» набуло право вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року № 11153453000 та договором поруки від 11 травня 2007 року № 113772.

Суди попередніх інстанцій, встановивши факт відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТОВ «ФК Інвест-Кредо» набуло права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року № 11153453000 та договором поруки від 11 травня № 113772, застосувавши статті 512 ЦК України та статтю 55 ЦПК України, дійшли обґрунтованого висновку про залучення до участі у справі ТОВ «ФК Інвест-Кредо» як правонаступника позивача.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «ФК Інвест Кредо» не надало доказів на підтвердження направлення учасникам справи документів, доданих до заяви про заміну сторони.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Водночас заява про заміну сторони у цій справі подана не на стадії виконання судового рішення, а тому правила частини другої статті 183 ЦПК України у спірному випадку застосуванню не підлягають.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд не дослідив матеріали справи на предмет наявності чи відсутності підстав для заміни позивача правонаступником, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, договори відступлення прав вимоги сторонами не оспорені та не визнані у встановленому порядку недійсними, а отже, діє презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Відсутність у матеріалах справи копії іпотечного договору від 11 травня 2007 року не впливає на вирішення судом питання про заміну сторони у цій справі, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Верховний Суд відхиляє доводи заявниці про неповідомлення ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 11 травня 2007 року та за договором про надання споживчого кредиту від 11 травня 2007 року. Відповідно до статей 516, 517 ЦК України боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Тобто неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, а отже, не впливає на вирішення питання про заміну сторони у справі.

Також підлягають відхиленню доводи касаційної скарги про помилкове зазначення у описовій частині постанови суду апеляційної інстанції прізвища, імені та по-батькові заявниці, оскільки вказана помилка не вплинула на правильність вирішення справи та може бути усунена шляхом виправлення описки.

У касаційній скарзі заявниця посилається також на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без вирішення її клопотання про відкладення розгляду справи.

15 лютого 2021 року ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 24 лютого 2021 року, у зв`язку з сімейними обставинами, доглядом за матір`ю, яка мала погане самопочуття.

Зі змісту оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року відомо, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не зазначив про вирішення клопотання заявниці про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ОСОБА_2 до клопотання про відкладення розгляду справи не надала доказів на підтвердження неможливості явки у судове засідання, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що підтверджується відповідним зворотнім повідомленням, яке міститься у матеріалах справи (а. с. 47), в апеляційній скарзі заявниця виклала свої доводи щодо оскарження ухвали суду першої інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції за відсутності ОСОБА_2 не призвів до неправильного встановлення обставин справи та її вирішення.

Суд апеляційної інстанцій правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а тому відсутні підстави для його скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик