Справа № 601/750/22

Провадження №1-кп/601/113/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2022 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді                         ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання         ОСОБА_2 ,

розглянувши  у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Кременець кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021210000000236 від 09.09.2021, про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 189 та ч.2 ст.355 КК України,

за участю:

прокурора                 ОСОБА_6 ,

обвинуваченого         ОСОБА_3 ,

захисників                адвоката ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 ,

встановив:

В провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12021210000000236 від 09.09.2021, про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 355 КК України.

Прокурор ОСОБА_6 звернувся із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на строк 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків можливого вчинення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з моменту застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду, підтверджується тим, що він обвинувачується у вчиненні трьох тяжких злочинів, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Тому, є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини,він може переховуватися від суду. Зокрема, маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, в умовах дії угоди про безвізовий режим, укладеної між Україною та країнами Європейського союзу, ОСОБА_3 , у разі припинення дії воєнного стану в Україні, може безперешкодно виїхати за межі України.

Ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, підтверджується тим, що їх показання мають одне з ключових значень в даному кримінальному провадженні, безпосередньо в суді вони поки не допитані. Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 безпосередньо пов`язані із залякуванням потерпілих, погрозами застосування до них насильства. Так, ОСОБА_3 ,володіє інформацією про осіб, які є свідками та потерпілими, їх місця проживання, знає суть показань, які вони надали органу досудового розслідування. Тому, існує ризик, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати на свідків і потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на судовий розгляд даного кримінального провадження та його результати.

Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень підтверджується тим, що він хоча й являється особою раніше не судимою, однак на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні чотирьох злочинів, три з яких відносяться до тяжких. Вказане свідчить, що незаконна діяльність ОСОБА_3 є систематичною та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких він вже обвинувачується.

Крім того, як обставину, що характеризує ОСОБА_3 необхідно врахувати той факт, що на розгляді в Суворовському районного суді м. Одеси перебуває три обвинувальних акти відносно нього. Зокрема: 25.04.2016 до Комінтернівського районного суду Одеської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016160330000486 від 24.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України; 17.03.2017 до Суворовського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016160470003812 від 01.09.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України; 27.02.2019 до Приморського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017160500004365 від 28.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Незважаючи на відсутність кінцевих судових рішень у вказаних кримінальних провадженнях, наявність на розгляді у судах перелічених обвинувальних актів відносно ОСОБА_3 свідчить про те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, що у свою чергу негативно характеризує його як особу ймовірно схильну до вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів проти власності та підвищує його суспільну небезпеку.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується 14 травня 2022 року, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшились.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3 з тих підстав, що його мотиви є надуманими. Зазначила, що у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою під час підготовчого судового засідання має бути відмовлено повністю, як таке, що не передбачене законом, оскільки у відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Заперечила наявність ризиків. Зокрема, вважає що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - по відношенню до ОСОБА_9 відсутній, оскільки твердження  що  ОСОБА_3  підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років і з огляду на страх перед невідворотно-суворим покаранням, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду повністю не узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Летельє проти Франції» (Letelie v. France»), «Томазі проти Франції» («Tomasi v. France»), «Мансур проти Туреччини» («Mansur v. Turkey»), «Мамедова проти Росії» («Mamedova v. Russia») . Зазначає, що суд не дослідив жодного документу, який підтверджував би, що ОСОБА_3  може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, а тому можна вважати, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - по відношенню до ОСОБА_3  відсутній. На обґрунтування зазначеного ризику - вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, в ухвалі зазначено, що відносно ОСОБА_3 в судах Одеської області перебуває три обвинувальних акти, не працює, немає постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, без постійного місця проживання на території Тернопільської області, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Щодо обвинувальних актів, по-перше із трьох зазначених судів, відповідає дійсності лише один факт, про Суворовський районний суд міста Одеси, проте брати його до уваги не можна, оскільки існує презумпція невинуватості, людина вважається нениною поки її вину не буде доведено на підставі вироку суду.

Також звертає увагу суду, що ОСОБА_3  має проблеми зі здоров`ям. Відповідно до виписки із медичної карти  ОСОБА_3  від 28.02.2019 він хворіє на гострий калькульозний холецистит, реактивний біліарний деструктивний панкреатит, розлитий ферментативний перитоніт, лівосторонній реактивний ексудативний плеврит та іншими медичними довідками, які додаються. Враховуючи ряд хронічних захворювань очевидно, що ОСОБА_3  потребує додаткового медичного догляду, який не може бути забезпечений в умовах тримання під вартою. Зазначає, що ОСОБА_3 має позитивні характеризуючі дані за місцем проживання та за місцем утримання. Згідно характеристики наданої Таїрівською селищною радою, за період проживання показав себе як порядна чуйна людина та доброзичливий сусід, виховує малолітню доньку. До Таїрівської селищної ради скарг на поведінку та правопорушення зі сторони гр. ОСОБА_3 не надходило. Вищезазначене свідчить, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки та позитивні характеризуючі дані, а тому можна вважати, що він не буде вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється, тому ризик, передбачений п. 5 ч.І ст.177 КПК України - по відношенню до ОСОБА_3 відсутній.

Вказує, що ОСОБА_3 бажає безпосередньо приймати участь, долучитись та надавати допомогу у боротьбі проти російської агресії про що повідомив прокурора ОСОБА_6 та безпосередньо надав йому відповідне клопотання, перебуваючи під вартою ОСОБА_3 , перевів 5 (п`ять) тис. грн. на підтримку збройних Сил України. Просить суд застосувати альтернативний запобіжний захід -заставу.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат  ОСОБА_7  просив суд відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3  з тих підстав, що його мотиви є надуманими. Заперечив наявність ризиків. Крім того, зазначив що на його утриманні знаходиться малолітня донька ОСОБА_10 ; за місцем проживання характеризується позитивно, а тому вважає, що маючи міцні соціальні зв`язки та позитивні характеризуючи дані, він не буде вчиняти інші кримінальні правопорушення. Звертає увагу, що ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям, а тому потребує додаткового медичного догляду, який не може бути забезпечений в умовах тримання під вартою. Також ОСОБА_3 бажає приймати участь, долучитись та надавати допомогу у боротьбі проти російської агресії. Просила змінити запобіжний захід на не пов`язаний із триманням під вартою – на заставу.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримує думку захисників та просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, приходить до наступного.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.  Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.  До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1, ч.2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:  вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;  тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;  вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;  міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;  наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого;  майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;  наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;  дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;  наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;  розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;  ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 355 КК України.

25.09.2021 слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді заставив розмірі 90 800 грн.

13.10.2021 ухвалою Тернопільського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 25.09.2021 і винесено нову ухвалу, якою задоволено клопотання, подане слідчим та погоджене прокурором, та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.10.2021, без визначення альтернативного запобіжного заходу.

23.10.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено строк раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.11.2021.

23.11.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000236 до 4 місяців.

24.11.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22.01.2022.

20.01.2022 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000236 до 6 місяців.

21.01.2022 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 21.03.2022.

17.03.2022 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 00год. 00хв. 14.05.2022.

У відповідності ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2021 підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвал Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2021, 24.11.2021, 22.01.2022, 18.03.2022 підставою для продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4   є наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те обвинувачений перебуваючи на волі може здійснити спроби переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 дії запобіжного заходу, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, визначенні ст.177 КПК України та встановлені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких він обвинувачується.

Зокрема, ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, підтверджується тим, що він обвинувачується у вчиненні трьох тяжких злочинів, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Тому, є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини, він може переховуватися від суду.

Ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, підтверджується тим, що їх показання мають одне з ключових значень в даному кримінальному провадженні, безпосередньо в суді вони поки не допитані. Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 безпосередньо пов`язані із залякуванням потерпілих, погрозами застосування до них насильства. Так, ОСОБА_3 , володіє інформацією про осіб, які є свідками та потерпілими, їх місця проживання, знає суть показань, які вони надали органу досудового розслідування. Тому, існує ризик, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати на свідків і потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, який випливає з відомостей про особу ОСОБА_3 котрий до затримання не працював, адже доказів про зворотнє не надано, а отже засобів для існування не мав, що може спонукати його до вчинення інших злочинів для забезпечення себе матеріально.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, переконливості наявних ризиків, та особи обвинуваченого суд приходить до висновку, що обставини, які встановленні судом, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також з огляду на те, що строк тримання ОСОБА_3  під вартою закінчується 14 травня 2022 року, суд вважає за необхідне запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3  у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши останньому строк тримання під вартою, що не перевищує 60 діб, відмовивши в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на більш м`який запобіжний захід не пов`язаного із триманням під вартою, у виді домашнього арешту у визначений час.

Керуючись ст. 41, 138, 177, 178, 183, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 23 годин 59 хвилин 08 липня 2022 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників адвоката ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на альтернативний запобіжний захід, заставу - відмовити.

Підготовче судове засідання відкласти на 16 травня 2022 року на 12 годину.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 13.05.2022 о 14:30 год..

Головуючий: