ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 липня 2006 р.
| № 20/166 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши касаційне подання | Заступника прокурора Оболонського району м. Києва |
на постанову | від 17.05.2006 Київського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 20/166 м. Києва |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Сніжинка”, м. Київ |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн-Сервіс”, м. Київ |
про | примусове виконання обов’язку в натурі (звільнення та повернення нерухомого майна) |
ВСТАНОВИВ:
Внесене касаційне подання не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Заступник прокурора Оболонського району м. Києва звернувся із касаційним поданням на постанову від 17.05.2006 Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2006, яким позовні вимоги задоволено.
Відповідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Частина 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, за змістом п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 2 ГПК України, обсягу наданих прокурору ст. 29 ГПК України права, представництво прокуратурою інтересів держави у господарському суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) виконує процесуальні дії і її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але представництво прокуратурою інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва –складом представників та колом суб’єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
Інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до ст.ст. 6, 7 та ст. 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Наведене у касаційному поданні Заступника прокурора Оболонського району м. Києва обґрунтування підстав його подання не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Касаційне подання заявлено не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності –Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн-Сервіс”.
Крім того, звертаємо увагу на те, що прокурор вправі внести апеляційне, касаційне подання лише у справах зі спорів про захист інтересів держави або справах про банкрутство, де кредиторами є держава в особі уповноваженого органу державної влади. У разі внесення прокурором відповідного подання у справах інших категорі й господарський суд повинен відмовити у його прийнятті.
За таких обставин порушувати касаційне провадження у справі за касаційним поданням прокурора підстав немає.
Зважаючи на те, що касаційне подання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, подання не дає підстав для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду і підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 86, 111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Заступнику прокурора Оболонського району м. Києва у прийнятті касаційного подання на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 р. у справі № 20/166.
Касаційне подання повернути Заступнику прокурора Оболонського району м. Києва.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська