7/2-791/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2009 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мухоїд Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – відділ державної виконавчої служби управління юстиції у Вишгородському районі Київської області, про звільнення від сплати аліментів та їх стягнення,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом про звільнення від сплати аліментів і заборгованості по ним, присуджених на користь відповідачки згідно постанови цього ж суду від 3 квітня 1997 року, посилаючись на те, що його діти – донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживають разом з ним і знаходяться виключно на його утриманні, в той час, як відповідачка більше трьох років з ними не проживає і дітей не утримує.
Одночасно висунув вимогу про стягнення аліментів з відповідачки.
В судовому засіданні позов у частині стягнення аліментів не підтримав і просив залишити без розгляду.
В іншій частині позов просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідачка й третя особа про розгляд справи повідомлені, в судове засідання не прибули, з огляду на що, позивач просив розглянути справу на підставі наявних доказів у відсутність відповідачки в загальному порядку.
Заслухавши пояснення позивача і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Матеріалами справи встановлено, що від подружнього життя сторони мають доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які постійно проживають і знаходяться на утриманні батька – позивача по справі.
Згідно постанови цього ж суду від 3 квітня 1997 року на користь відповідачки з позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх його видів заробітку на утримання дітей.
Як ствердив позивач, з часу постановлення даного судового рішення сторони постійно проживали разом у кв.АДРЕСА_1, а він систематичного й добровільно утримував сім’ю й дітей. З цих підстав примусове виконання даного судового рішення не відбувалося.
Разом з тим до цього часу відносини сторін змінилися і відповідачка з жовтня 2005 року перестала проживати з ним та дітьми однією сім’єю в згаданій квартирі, де й до нині проживає позивач зі своїми дітьми, яких утримує самостійно.
Дані обставини вбачаються з акту обстеження матеріально-побутових умов складених депутатом міської ради від 4 листопада 2008 року.
Як пояснив позивач, з того часу відповідачка зв’язків з сім’єю не підтримує й участі в утриманні дітей не приймає, її місце проживання чи перебування йому не відомо.
З лютого 2008 року шлюб між сторонами розірвано.
Натомість 14 вересня 2007 року за постановою цього суду про стягнення аліментів видано виконавчий лист, який пред’явлено до виконання.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідачка проживає окремо від дітей, участі в їх утриманні не приймає, проте стягує з відповідача аліменти на їх утримання.
Згідно ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Такою обставиною суд вважає, те, що діти проживають разом з позивачем і знаходяться на його утриманні, коли відповідачка проживає окремо з жовтня 2005 року, а дані про її участь в утриманні дітей в матеріалах справи відсутні.
При цьому згідно ч. 3 ст. 197 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок не пред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
З цих підстав пред’явлений позов ґрунтується на вимогах закону і підлягає задоволенню.
На підставі викладено та керуючись статтями 207, 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву в частині стягнення аліментів з ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Позовну заяву в іншій частині задовольнити.
Звільнити від сплати аліментів та заборгованості по ним ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 присуджених постановою Вишгородського районного суду Київської області від 3 квітня 1997 року.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Бєлянській Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Вишгородського районного округу Київської області – ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити нотаріальну дію,
встановив:
ОСОБА_7 звернулася до суду з даним позовом у якому оскаржує відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо договору купівлі продажу жилого будинку, оскільки вважає, що перешкоди цьому правочину відсутні.
Зважаючи, що для складання повного рішення може бути витрачений значний час, на підставі ч. 3 ст. 209 ЦПК України, суд вважає необхідним проголосити його вступну і резолютивну частину, а повний обсяг скласти протягом 5 днів.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволені позову ОСОБА_7 відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
з оригіналом звірена
Суддя