Постанова

Іменем України

05 травня 2022 року

м. Київ

справа № 299/1382/16-ц

провадження № 61-12886св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство «Колос»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виноградівська районна рада Закарпатської області, Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Колос» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Мацунич М. В., Готра Т. Ю., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кондор Р. Ю., Готра Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року фермерське господарство «Колос» (далі - ФГ «Колос») звернулось до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виноградівської районної ради Закарпатської області, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області,

ОСОБА_1 про визнання недійсним розпоряджень районної державної адміністрації та актів про право приватної власності на землю.

Позов мотивовано тим, що 04 грудня 2015 року на земельній ділянці, яка належить позивачу, розміщена електротрансформаторна підстанція, в

АДРЕСА_1 і за вказівкою ОСОБА_1 проводилися роботи з переорювання. При розгляді справи № 907/1284/15 за позовом ФГ «Колос» до Виноградівської міської ради про визнання права власності на будівлі електротрансформаторної підстанції, розташованої в

АДРЕСА_1 , будинку сторожа, розташованого за тією ж адресою та погреб, розташований в АДРЕСА_2 позивач дізнався, що земельною ділянкою, на якій розташована електротрансформаторна підстанція володіє ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 2121210100:07:011:0008 площею 0,024 га.

Згідно розпорядження Виноградівської РДА № 493 від 13 вересня 2000 року «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам власникам сертифікатів» гр. ОСОБА_1 було видано державний акт про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) із земель КСГП

«8 Березня» на території Виноградівської міської ради, як власнику сертифікатів на право на земельну частку (пай) у розмірі 2,01 га для ведення товарного сільського виробництва, на підставі сертифікатів серії ЗК № 0065616 та ЗК № 0065614.

Згідно відповіді № 29-703-99, 5-432/2-16 від 17 лютого 2016 року в.о. начальника управління Держгеокадастру у Виноградівському районі інформація стосовно видачі вказаних сертифікатів в управлінні відсутня. Відповідно до проекту організації території земельних часток (паїв) першої черги передачі їх власникам сертифікатів у приватну власність виконаного госпрозрахунковою групою відділу земельних ресурсів Виноградівського району чітко зазначено території господарських дворів КСГП «8 Березня» і на них відсутні будь-які позначення щодо розпаювання та виділення територій у власність ОСОБА_1 .

У 2013 році на підставі акту про право приватної власності на землю серії

І-ЗК № 004755 від 27 вересня 2000 року управлінням Держгеокадастру у Виноградівському районі затверджено проектну документацію із землеустрою та присвоєно земельній ділянці площею 2,01 кадастровий № 2121210100:07:011:0003, не дивлячись на те, що в матеріалах проекту землеустрою видно невідповідність цільового призначення земельної ділянки та відсутні документи, які б засвідчували відношення ОСОБА_1 до будівлі електротрансформаторної підстанції. Також земельній ділянці присвоєно адресний номер: АДРЕСА_1 , хоч відповідно до рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради

№ 137 від 24 вересня 2013 року дана адреса присвоєна будівлі АВМ, що належить відповідачу. У подальшому, згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 25 липня 2013 року державним реєстратором проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності приватна, за громадянином ОСОБА_1 на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку серії І-ЗК № 004755, виданий 27 вересня 2000 року Виноградівською районною радою. За період 2014-2015 роки відповідач проводить поетапний розподіл земельної ділянки площею 2.01 га: земельної ділянки площею 0,04 га, кадастровий номер 2121210100:07:011:0008, на якій розташована будівля електротрансформаторної підстанції ФГ «Колос»; площею 0,236 га, кадастровий

№ 2121210100:07:011:0010; площею 0,02 га, кадастровий

№ 2121210100:07:011:0011; площею 0,8068 га, кадастровий

№ 2121210100:07:011:0013; площею 0,1912 га, кадастровий

№ 2121210100:07:011:0014; площею 0,9444 га, кадастровий

№ 2121210100:07:011:0015.

У подальшому було проведено реєстрацію права власності та видано свідоцтва про право власності: на земельну ділянку площею 0,024 га видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 12 липня 2014 року; площею 0,0236 га видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 07 жовтня 2014 року; площею 0,02 га - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 від 07 жовтня 2014 року; площею 0,8068 га - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_4 від 17 жовтня 2015 року; площею 0,1912 га - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_5 від 20 жовтня 2015 року; площею 0,9444 га - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_6 від 20 жовтня 2015 року.

При перевірці законності виділення та оформлення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,01 га позивачу стало відомо, що згідно розпорядження Виноградівської РДА від 21 грудня 1999 року № 704 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам власникам сертифікатів» гр. ОСОБА_1 було видано державний акт про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) із земель КСГП «8 Березня» на території Виноградівської міської ради, як власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) у розмірі 1,39 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно додатку до розпорядження Виноградівської РДА вказано, що земельна ділянка загальною площею 1,45 га, в тому числі рілля 1,45 га передається ОСОБА_1 на підставі сертифікату

№ 0056507. Згідно відповіді № 29-703-99,5-432/2-16 від 17 лютого 2016 року, наданої в.о. начальника управління Держгеокадастру у Виноградівському районі сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0056507 видано

ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Виноградівської РДА від 04 березня 1997 року № 101 та згідно списків громадян-членів СГП «8 Березня», які мають право на земельну частку (пай) до державного акту про право колективної власності на землю. Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) № 3966 від 07 березня 1997 року. Однак, самого сертифіката в управлінні немає, інформація щодо його знищення відсутня. Підставою для видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0056507 від

07 березня 1997 року вказано розпорядження Виноградівської РДА № 101 від

04 березня 1997 року, в якому відсутнє посилання про видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ОСОБА_2 або ОСОБА_1 . У розпорядженні

№ 704 від 21 грудня 1999 року вказано, що підставою видачі державних актів на право приватної власності на землю вказано матеріали по передачі часток (паїв) в натурі із земель колективної власності КСГП «8 Березня» на території Виноградівської міської ради підготовлені госпрозрахунковою групою при районному відділі земельних ресурсів у відповідності з розробленими та затвердженими схемами поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в КСГП «8 Березня» і взагалі відсутнє посилання на сертифікати на право власності на земельну частку (пай) громадян, яким приймається рішення про видачу актів про право приватної власності на землю. Однак, відповідно до проекту організації території земельних часток (паїв) першої черги передачі їх власникам сертифікатів у приватну власність виконаного госпрозрахунковою групою відділу земельних ресурсів Виноградівського району чітко зазначено території господарських дворів КСГП «8 Березня» і на них відсутні будь-які позначення щодо розпаювання та виділення територій у власність ОСОБА_1 . Факт складання проектної документації на підставі даного розпорядження госпрозрахунковою групою відділу земельних ресурсів Виноградівського району на земельну ділянку площею 1,39 га, розташовану на території господарського двору КСГП «8 Березня» в м. Виноградів, вул. Партизанська, а також обставин видачі акта про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 031597 від

29 грудня 1999 року гр. ОСОБА_1 немає можливості у зв`язку з відмовою управління Держгеокадастру у Виноградівському районі в наданні інформації та проектної документації.

У 2013 році на підставі акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК

№ 031597 від 29 грудня 1999 року управлінням Держгеокадастру у Виноградівському районі затверджено проектну документацію із землеустрою та присвоєно земельній ділянці площею 1,39 га кадастровий

№ 2121210100:07:011:0002 не дивлячись на те, що в матеріалах проекту землеустрою є невідповідність цільового призначення земельної ділянки. Також земельній ділянці присвоєно адресний номер АДРЕСА_1 , хоча, відповідно до рішення виконкому Виноградівської міської ради № 230 від

20 липня 2011 року дана адреса присвоєна господарській будівлі (лазня) з кімнатами відпочинку, що належать гр. ОСОБА_1 . Однак на даній земельній ділянці вона не розташована.

Згідно з відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

25 липня 2013 року державним реєстратором проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,39 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності приватна, розташована за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК

№ 031597, виданий 29 грудня 1999 року Виноградівською районною радою. СФГ «Колос» є правонаступником КСГП «8 Березня» з 26 червня 2000 року. На підставі загальних зборів КСГП «8 Березня» від 30 грудня 1998 року за № 7 та згідно акту прийому передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) КСГП «8 Березня» від 26 червня 2000 року ФГ «Колос» передано земельні ділянки, які належали на праві колективної власності на землю КСГП «8 Березня» згідно державного акту на право колективної власності на землю від 29 листопада

1996 року серії ІІ-ЗК № 000054, в тому числі землі господарського двору

АДРЕСА_1 , господарський двір під будівлями автопарку трансформаторної бригади, будівельної бригади площею 4 га. З дня передачі і до цього часу СФГ «Колос» безперешкодно користується даними земельними ділянками, ніколи не надавало згоду на оформлення документів права власності за ОСОБА_1

ФГ «Колос» просило визнати незаконним та скасувати розпорядження Виноградівської РДА № 704 від 21 грудня 1999 року в частині видачі акта про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КСГП «8 Березня»; визнати незаконним та скасувати розпорядження Виноградівської РДА № 493 від 13 вересня 2000 року в частині видачі акта про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КСГП «8 Березня»; визнати незаконним та скасувати державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 031597 від 29 грудня 1999 року, виданий Виноградівською РДА ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати державний акт про право приватної власності на землю серії І-ЗК № 004755 від

27 вересня 2000 року, виданий Виноградівською РДА ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 26 серпня

2020 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Виноградівської РДА № 704 від 21 грудня 1999 року в частині видачі акта про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КСГП «8 Березня».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Виноградівської РДА № 493 від 13 вересня 2000 року в частині видачі акта про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КСГП «8 Березня».

Визнано незаконним та скасовано державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 031597 від 29 грудня 1999 року, виданий Виноградівською РДА ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано державний акт про право приватної власності на землю серії І-ЗК № 004755 від 27 вересня 2000 року, виданий Виноградівською РДА ОСОБА_1 .

Стягнуто пропорційно з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виноградівської районної ради, Виноградівської РДА, ОСОБА_1 на користь ФГ «Колос» судові витрати у розмірі по 4 378,00 грн.

Місцевий суд виходив із обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та

ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Хустського районного суду від 26 серпня 2020 року скасовано.

У позові ФГ «Колос» відмовлено.

Стягнуто із ФГ «Колос» на користь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області 8 268,00 грн та на користь ОСОБА_1 8 268,00 грн сплачений судовий збір.

Постанова апеляційного суду мотивована преюдиційністю постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 провадження № 12-17гс20 де Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи про те, що ФГ «Колос» є правонаступником КСП «8 Березня», оскільки не підтверджується підпунктом 1.1 пункту 1 статуту ФГ «Колос». Статут юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Переглядаючи справу, апеляційний суд вказав, що оскільки ФГ «Колос» не є правонаступником КСП «8 Березня», а матеріали справи не містять доказів, які б належним чином підтверджували право власності ФГ «Колос» на спірні земельні ділянки, а тому вимоги позивача про скасування вищезазначених рішень та Державних актів на право приватної власності не ґрунтуються на вимогах закону.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нечаєва В. В. про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що під час розгляду справи адвокат Суязова Г. В. до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції зробила усну заяву про зобов`язання подати докази понесених судових витрат протягом 5-ти днів з дня ухвалення судового рішення по справі, але в порушення вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України такі докази надані не були.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

22 липня 2021 року ФГ «Колос» через засоби поштового з?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року та залишити в силі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 26 серпня 2020 року.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що висновок апеляційного суду про те, що ФГ «Колос» не є правонаступником КСГП «8 Березня» є неправильним, оскільки судом не було досліджено всі докази наявні в матеріалах справи.

19 вересня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового з?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ФГ «Колос» на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі.

Касаційна скарга мотивована тим, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі була направлена у 5 денний строк.

Доводи інших учасників справи

15 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ФГ «Колос» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року залишити без змін.

01 жовтня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ФГ «Колос» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського апеляційного суду від

30 червня 2021 року залишити без змін.

22 листопада 2021 року представники ФГ «Колос» - Терек Т. І. та Терек Я. Т. подали до Верховного Суду відзив, у якому просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського апеляційного суду від

08 вересня 2021 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ «Колос» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Хустського районного суду Закарпатської області.

05 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

При зверненні в суд із позовом ФГ «Колос» просило визнати незаконним та скасувати розпорядження Виноградівської РДА № 704 від 21 грудня 1999 року в частині видачі акта про право приватної власності на землю згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КСГП «8 Березня» та визнати незаконним та скасувати державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК

№ 031597 від 29 грудня 1999 року виданий Виноградівською РДА ОСОБА_1 .

Згідно статуту ФГ «Колос», дане господарство зареєстровано розпорядженням голови Виноградівської райдержадміністрації за № 33 від 26 червня 2000

26 червня 2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства ФГ «Колос» де вказано, що він є правонаступником КСГП «8 Березня» і на статуті є вказівка «затверджено головою Фермерського господарства Терек Т. І.».

Одним із доказів правонаступництва позивач вважає протокол № 7 зборів уповноважених КСГП «8 Березня» і у протоколі відсутнє рішення про зміну організаційно-правової форми та перетворення КСГП у ФГ «Колос».

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За положеннями частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються, або оспорюються іншими особами - відповідачами та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Стаття 23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у редакції, чинній на момент створення позивача визначає, що тільки вищий орган самоврядування - загальні збори або збори уповноважених, приймають рішення про реорганізацію та ліквідацію підприємства.

Стаття 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначає порядок ліквідації та реорганізації підприємства.

Реорганізація колективного сільськогосподарського підприємства може бути проведена шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

У разі зміни назви, організаційно-правової форми об`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб`єкт підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов`язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни у друкованих засобах масової інформації.

Перереєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його державної реєстрації.

Статутом КСГП «8 Березня» стверджується, що Вищим органом управління підприємством є Загальні збори, які приймають рішення про ліквідацію чи правонаступництво, про що зазначено в пункті 11.3 статуту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі

№ 907/29/19 (провадження № 12-17гс20) за позовом ФГ «Колос» до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності, також відхилила довід про те, що ФГ «Колос» є правонаступником КСП «8 Березня», оскільки це підтверджується підпунктом 1.1 пункту 1 статуту ФГ «Колос». Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Отже, суди не встановили обставин, які б засвідчували прийняття КСП «8 Березня» рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення. Згідно з відомостями, які містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 26 червня 2000 року проводилась реєстрація нового підприємства - ФГ «Колос», а не перетворення КСП «8 Березня». Згідно зі статутом ФГ «Колос», єдиним засновником останнього є ОСОБА_3 , тобто перетворення з КСП «8 Березня» у ФГ «Колос» не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) КСП «8 Березня» та ФГ «Колос» не співпадають. Отже, реорганізація КСП «8 Березня» шляхом перетворення у ФГ «Колос» не відбувалася, оскільки 26 червня 2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства - ФГ «Колос». Отже, суди не встановили обставини, які б засвідчували прийняття КСП «8 Березня» рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення.

У справі, що переглядається, матеріали справи не містять будь-які документи, які б свідчили про правонаступництво позивача за КСГП «8 Березня».

Крім того матеріали реєстраційної справи, яка була розпочата при реєстрації КСГП «8 Березня», 15 листопада 1996 року не містять рішення про зняття з реєстрації такого підприємництва і не містять жодних документів, які б стверджували, що КСГП «8 Березня» здійснило зміну організаційно-правової форми та назви на СФГ «Колос», або визнавало позивача правонаступником.

Таким чином, на момент державної реєстрації за Держгеокадастром права власності на спірні земельні ділянки ФГ «Колос» не було а ні власником зазначених земельних ділянок, а ні землекористувачем на законних підставах.

За таких обставин, розпорядження Виноградівської РДА № 704 від 21 грудня

1999 року у частині видачі акта про право приватної власності на землю, згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КГСП «8 Березня» та розпорядження Виноградівської РДА № 493 від 13 вересня 2000 року в частині на землю згідно земельних часток (паїв) ОСОБА_1 із земель КГСП «8 Березня» прийнято цим органом у межах наданих повноважень і відповідно отримання ОСОБА_1 державних актів за цими розпорядженнями є законними і не порушують права позивача.

Установивши, що ФГ «Колос» не є правонаступником КГСП «8 Березня», а матеріали справи не містять доказів, які б належним чином підтверджували право власності ФГ «Колос» на спірні земельні ділянки, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що вимоги позивача про скасування спірних рішень та Державних актів на право приватної власності не ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновком суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,

від 10 лютого 2010 року).

У своїй касаційній скарзі ФГ «Колос» вказує на те, що існує необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від

01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20), а відтак просить передати справу № 299/1382/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Проте такі доводи заявника є безпідставними, з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20) зроблено висновок про те, що реорганізація КСП «8 Березня» шляхом перетворення у ФГ «Колос» не відбувалася, оскільки 26 червня 2000 року проведено реєстрацію нового підприємства - ФГ «Колос». За таких обставин, ФГ «Колос» не набуло статусу землекористувача чи статусу власника спірних земельних ділянок КСП «8 Березня», що є предметом спору.

Разом з тим, у справі, що переглядається питання правонаступництва ФГ «Колос» та правомірності видачі останньому державного акта на право колективної власності на землю не є предметом цього спору, а отже, відсутні підстави для розгляду питання про наявність підстав для відступу від висновків, викладених у вказаних постановах.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи № 299/1382/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо касаційного оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від

08 вересня 2021 року

Апеляційним судом встановлено, що 30 червня 2021 року Закарпатським апеляційним судом винесено постанову.

05 липня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про ухвалення у справі додаткового рішення, якою заявник просив вирішити питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апеляційним судом встановлено, що під час розгляду справи адвокат Суязова Г. В. до закінчення судових дебатів у судовому засіданні апеляційного суду зробила усну заяву про зобов?язання подати докази понесених судових витрат протягом

5-ти днів з дня ухвалення судового рішення у справі.

Проте, вказана заява про вирішення питання компенсації витрат на правову допомогу була подана без доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, апеляційний суд зробив правильний висновок проте, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання фермерського господарства «Колос» про передачу справи № 299/1382/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційні скарги фермерського господарства «Колос» та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 червня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська