7/2-398/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2009 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, третя особа Головне управління державного казначейства України в Київській області, про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на протиправні дії відповідача, який йому неправомірно відмовив у наданні інформації, що встановлено постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2008 року, внаслідок чого йому завдано моральної шкоди, на відшкодування якої він просить стягнути з відповідача в уточненому розмірі 3 025 грн.
У судовому засіданні позивач просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача проти позову заперечив і вважав, що діями відповідача моральна шкода позивачеві не заподіяна.
Представник третьої особи про розгляд справи повідомлений, в судове засідання не прибув.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 4 вересня 2007 року відповідач відмовив позивачеві у наданні витребуваної інформації щодо вжиття керівництвом Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області заходів передбачених статтями 10 і 11 Закону України „Про боротьбу з корупцією” відносно посадових осіб, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом № 72 від 21 березня 2007 року.
Дані дії відповідача постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2008 року визнано протиправними.
Позивач ствердив, що даними протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він визначив згідно кратного співвідношення з розміром 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У той же час згідно роз’яснень даних у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, при настанні інших негативних наслідків тощо.
Згідно п. 5 згаданої Постанови відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим у судовому засіданні позивачем не доведено й не обґрунтовано яких моральних і душевних страждань він зазнав у зв’язку з протиправною відмовою у наданні інформації, в чому полягають негативні явища та втрати, які йому заподіяно в зв’язку з цим.
Докази про наявність і підтвердження подібних фактів, із якими закон пов’язує відшкодування моральної шкоди, суду також не подано.
З цих же підстав суд не може визначити глибину спричинених позивачеві моральних страждань і втрат, які підлягають відшкодуванню.
Суд зазначає, що сам факт протиправного діяння відповідача не може свідчити про заподіяну моральну шкоду і єдиною для такого відшкодування підставою бути не може.
Таким чином усі передбачені законом підстави до відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні не доведено, а твердження в позові про заподіяння шкоди є необґрунтованим.
За таких обставин пред’явлений позов на вимогах закону не ґрунтується.
Порушених прав позивача, які б підлягали захистові, в цій справі судом не виявлено, а тому підстав до задоволення позову суд не вбачає.
На підстав викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Вишгородського районного округу Київської області – ОСОБА_6 про зобов’язання вчинити нотаріальну дію,
встановив:
ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом у якому оскаржує відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо договору купівлі продажу жилого будинку, оскільки вважає, що перешкоди цьому правочину відсутні.
Зважаючи, що для складання повного рішення може бути витрачений значний час, на підставі ч. 3 ст. 209 ЦПК України, суд вважає необхідним проголосити його вступну і резолютивну частину, а повний обсяг скласти протягом 5 днів.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволені позову ОСОБА_5 відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
з оригіналом звірена
Суддя