09.05.2022

Ленінський районний суд м. Полтави

Справа № 646/6477/21

Провадження № 1-кп/553/187/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2022 року                                                                м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221140000560 від 15.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021211140000560 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Згідно з ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Відповідно до акту приймання-передавання справ від 20.04.2022 до Ленінського районного суду м. Полтави з Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла справа № 646/6477/21.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу вказану судову справу передано на розгляд головуючому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.04.2022 кримінальне провадження прийнято до розгляду з призначенням підготовчого судового засідання.

За ухвалою від 06.05.2022 судом вирішено питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та залучено захисника для здійснення захисту обвинуваченого з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Водночас відеоконференцзв`язок зі слідчим ізолятором встановити не вдалось та за повідомленнями ДУ «Харківський слідчий ізолятор», станом на день розгляду справи (09.05.2022) в державній установі доступ до глобальної мережі інтернет відсутній у зв`язку із пошкодженням кабельної мережі, з огляду на що проведення судових засідань в режимі відеоконференції наразі є неможливим.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, яке вмотивовано наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та неможливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно з актом від 07.05.2022, обвинувачений від отримання копії клопотання про продовження строку застосованого запобіжного заходу відмовився.

Потерпілий у підготовче судове засідання не прибув.

Захисник обвинуваченого прохав відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення продовження існування заявлених ризиків та відсутність повноважень суду вирішувати питання щодо продовження строку запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання. Зазначив, що ним було вжито заходів для узгодження позиції з захисником ОСОБА_6 , який повідомив, що обвинувачений має неповнолітню доньку та виявив бажання захищати України від збройної агресії.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду клопотання прокурора суд зазначає про наступне.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості відеоконференцзв`язку з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити участь обвинуваченого в судовому засіданні як безпосередньо так і дистанційно не вдалось.

У відповідності до ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Розгляд таких клопотань здійснюється судом з дотриманням правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

       При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.

       Між тим, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

       Так, ст.64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

       Згідно із ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

       Відповідно до ст.122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

       Враховуючи вищевикладене, положення ст.2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, положення ст.315,ст.331 КПК України щодо обов`язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, введений на території воєнний стан, думку присутніх в судовому засіданні учасників процесу, суд доходить висновку, що  відсутність обвинуваченого за таких виключних обставин, не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження строків тримання його під вартою, яке вимагає невідкладного вирішення.

       При цьому суд звертає увагу на тому, що в умовах воєнного стану судом було вжито всіх об`єктивно можливих заходів для дотримання прав всіх учасників процесу щодо участі у судовому засіданні, копія клопотання була вручена обвинуваченому, від отримання якої останній відмовився, обвинуваченому забезпечено право на захист, позиція захисника ОСОБА_6 та самого обвинуваченого доведена суду та враховується при прийнятті рішення, окрім того, учасники процесу не позбавлені права на звернення із клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж його дії та не позбавлені можливості реалізувати право на оскарження ухвали суду.

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу вмотивовано прокурором наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та неможливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. Так, за посиланням прокурора ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є громадянином Грузії, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, офіційно не працевлаштований та не має легального доходу, тому може переховуватись з метою ухилення від кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, які на даний час залишаються не допитаними, та знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

       Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;  знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

       Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

       Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

       Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

       Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

       Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно з матеріалами справи, строк застосовного до обвинуваченого запобіжного заходу продовжений до 23.05.2022.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

       При цьому вирішуючи питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою, суд має надати оцінку того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд у відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого, які наявні в розпорядженні суду, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не працює та не має постійного джерела доходу, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, має на утриманні неповнолітню дитину, ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, пов`язаного із застосуванням насильства та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, вік, соціальні зв`язки, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

       Суд вважає, що ризики визначені ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, та те, що інший, більш м`який запобіжний захід, наразі є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

       Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

       З огляду на ч.4 ст.183 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       За таких обставин, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, наразі не відпали та продовжують існувати, і альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у продовженні застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, при здійсненні судового провадження Червонозаводським районним судом м. Харкова в якості перекладача було залучено ОСОБА_7 , який звернувся із письмовим повідомленням про неможливість подальшої участі у справі в зв`язку із зміною підсудності справи.

Як встановлено в ч.1 ст.29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Статтею 68 КПК України передбачено, що у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Згідно ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням та участю перекладачів, для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Можливість залучення перекладача центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 401 "Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги".

       За таких обставин, суд вважає за необхідне доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області залучити до участі у кримінальному провадженні №12021221140000560 в справі 646/6477/21 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, перекладача з метою здійснення перекладу пояснень, показань та документів з української мови на грузинську мову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314,315 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

       Клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 – задовольнити.

       Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 07.07.2022 включно, без визначення застави.

       Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області залучити до участі у кримінальному провадженні №12021221140000560 в справі 646/6477/21 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, перекладача з метою здійснення перекладу пояснень, показань та документів з української мови на грузинську мову.

       Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя

Ленінського районного суду м. Полтави                                 ОСОБА_1