7/2-393/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2009 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Київської області та Комунального підприємства житлового і комунального господарства ОСОБА_4 міської ради про відшкодування матеріальної і маральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що внаслідок неналежного утримання відповідачами зливної каналізації 15 жовтня 2008 року близько 22 год. біля буд. № 7 по вул. І. Мазепи у м. Вишгороді за відсутності освітлення впала у відритий люк, що призвело до ушкодження її здоров’я, а тому порушує питання про стягнення з відповідачів на відшкодування матеріальної і моральної шкоди 300 грн. і 6 000 грн. відповідно, оскільки вважає їх винуватими у заподіянні шкоди.
В судовому засіданні позивачка просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача КПЖ і КГ підстав до задоволення позову не вбачав, оскільки висунуті вимоги й винуватість відповідачів у її спричиненні вважав не доведеними/
Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради просив розглянути справу за його відсутності. В письмових запереченнях ствердив, що система зливної каналізації біля буд. № 7 по вул. І. Мазепи у м. Вишгороді на балансі ОСОБА_4 міської ради не знаходиться й на
обслуговування КПЖ і КГ не передавалася.
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2008 року позивачка звернулася до травмпункту ОСОБА_4 центральної районної лікарні, де їй встановлено діагноз забій лівої голені.
За твердженнями позивачки дану травму їй заподіяно внаслідок падіння у відкриту люкову решітку зливної каналізації біля буд. № 7 по вул. І. Мазепи у м. Вишгороді.
Факт наявності отвору в місці люкової решітки зливної каналізації вбачається з поданих суду фотографій, колективної заяви мешканців згаданого житлового будинку та інших матеріалів справи.
Посилаючись на проведений КПЖ і КГ ремонт решітки зливної каналізації й лист ОСОБА_4 районної державної адміністрації Київської області № 433 від 5 грудня 2008 року, позивачка доводила, що неправомірними діями відповідачів їй в зв’язку з ушкодженням здоров’я заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У той же час згідно роз’яснень даних у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати в тому числі в зв’язку з ушкодженням здоров’я, при настанні інших негативних наслідків тощо.
Згідно п. 5 згаданої Постанови відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні (якщо вина є підставою для відшкодування).
Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідачі не вбачали в своїх діяннях стосовно обслуговування решіток зливної каналізації ознак неправомірності, оскільки повноваження щодо їх утримання на них не покладалися.
Разом з тим у судовому засіданні позивачкою не доведено й не обґрунтовано в чому полягають протиправні діяння кожного з відповідачів та яких моральних і душевних страждань вона зазнала в зв’язку з цим.
Докази про наявність і підтвердження подібних фактів, із якими закон пов’язує відшкодування моральної шкоди, суду також не подано.
Сам по собі факт проведення ремонту люку одним з відповідачів (після звернення позивачки до КПЖ і КГ) протиправності його дій й заподіяння ним шкоди здоров’ю позивачки підтвердити не може.
В судовому засіданні доведено факт ушкодження здоров’я позивачки, однак у чому полягає протиправність дій або бездіяльності кожного з відповідачів, що призвели до цього, в судовому засіданні й позові не обґрунтовано.
Твердження в листі ОСОБА_4 районної державної адміністрації Київської області № 433 від 5 грудня 2008 року про те, що підтримання у належному стані люку-рештіки зливового колектору є компетенцією ОСОБА_4 міської ради, за відсутності інших належних цьому доказів й заперечення даного факту самим відповідачем, не може бути достатнім доказом на підтвердження неправомірності діянь відповідача в змісті ст. 1173 ЦК України.
Отже один лише факт падіння у відкритий люк зливної каналізації й заподіяна цим травма здоров’ю, не є достатньою підставою до відшкодування шкоди відповідачами по справі.
Таким чином усі передбачені законом підстави до відшкодування матеріальної та моральної шкоди в судовому засіданні не доведено, а твердження в позові про заподіяння шкоди внаслідок незаконних діянь відповідачів є необґрунтованим.
За таких обставин пред’явлений позов на вимогах закону не ґрунтується.
Порушених прав позивачки, які б підлягали захистові, в цій справі судом не виявлено, а тому підстав до задоволення позову суд не вбачає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
РІШЕННЯ копія
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_4 районного округу Київської області – ОСОБА_7 про зобов’язання вчинити нотаріальну дію,
встановив:
ОСОБА_6 звернулася до суду з даним позовом у якому оскаржує відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо договору купівлі продажу жилого будинку, оскільки вважає, що перешкоди цьому правочину відсутні.
Зважаючи, що для складання повного рішення може бути витрачений значний час, на підставі ч. 3 ст. 209 ЦПК України, суд вважає необхідним проголосити його вступну і резолютивну частину, а повний обсяг скласти протягом 5 днів.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
в задоволені позову ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
з оригіналом звірена
Суддя