Справа № 2-а-5985/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участі:
позивача - не з'явився;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську
про стягнення невиплаченої пенсії дитини війни за 2007 рік в сумі 1453, 50 грн. або в період з липня 2007 року по грудень 2007 року включно в сумі 742, 50 грн., -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про стягнення невиплаченої пенсії дитини війни за 2007 рік в сумі 1453, 50 грн. або в період з липня 2007 року по грудень 2007 року включно в сумі 742, 50 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилась, на адресу суду надіслала заяву в якій просить розгляд справи провести без її участі. Позовні вимоги мотивувала тим, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області здійснено не було. Вважає такі дії неправомірними, при цьому посилається на ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого).
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 19.12.2003 року (а. с.4).
Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
З врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком в цей період (ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») сума заборгованості становить 369,05 грн. (410,06грн.х30%х3) за період з липень-вересень 2007р. та 373,60 грн. (415,11грн.х30%х3) за період жовтень-грудень 2007 р, а загалом 742,65 грн.
Оскільки в даному випадку йдеться про підвищення пенсії, належним відповідачем є Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, де позивач перебуває на обліку як пенсіонер.
Також відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
З врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати та виплатити з 09.07.2007 по 31.12.2007 року включно ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 742, 65 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя Басай О.В.
постанова складена в повному обсязі 27.03.2009 року