Справа № 2-4023/20Ю
Номер статистичного звіту -26
Код суду 070
У X В А л А
26 листопада 2010 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк ‘Приват Банк’ ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення,
встановив:
Представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приват Банк” ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення.
Зазначена позовна заява 15 листопада 2010 року була залишена без руху, оскільки була подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме: до матеріалів позовної заяви був доданий розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому є незрозумілим чи здійснені підрахунки в іноземній чи в національній валюті.
Представник позивача в позові зазначив, що відповідач не виконує зобов’язання за кредитним договором, що відповідач добровільно не передав предмет застави в заклад банку, проте не зазначив доказів, що підтверджують дані обставини, і не додав їх до позову. Не зазначено в позовній заяві також того, чи позивач або його представник звертався до відповідача з приводу добровільного виконання умов договору кредиту, але відповідачем йому в цьому відмовлено, тобто доказів того, що його вимоги відповідачем не визнаються та наявний спір, який повинен розглядатися в судовому порядку. Позовна заява повинна містити чіткі позовні вимоги, а позивачем заявлені вимоги про звернення стягнення на майно в рахунок заборгованості, що є способом виконання рішення суду, при цьому позивач не просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту, що може призвести, у разі задоволення позову, до неможливості виконання рішення суду, у зв’язку з чим буде порушено ст. 14 ЦПК України. Відповідно до ч.З ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин: інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження; порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження. Однак в позовній заяві не зазначено обставин, за яких у стягувана виникло право вимоги на звернення стягнення. Крім того, як передбачено ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувану з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувана; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або іл застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог шших обтяжувачів. на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
В порушення вказаних вимог законодавця позивачем не було зазначено всі необхідні умови, за яких проводиться процедура звернення стягнення на рухоме майно та не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Крім того, позивачу необхідно було уточнити позовну вимогу про передачу у заклад позивачу майно, що належить відповідачу, яке зазначено в договорі застави.
Позивачем не зазначено, коли боржнику направлено повідомлення про вимогу щодо виконання зобов'язання, коли ним отримано таке повідомлення, та його копію не додано до позову. Разом з тим, позивач ставить вимогу про укладення від імені відповідача договору купівлі -- продажу, однак не зазнаючи при цьому у який саме спосіб укласти договір купівлі-продажу, з якою саме іншою особою-покупцем.
У встановлений судом строк вказані недоліки усунуті не були, а відтак відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, заяву слід вважається неподаною та повернути заявникові.
Керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Позовну заяву представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд інстанції в 5-тиденний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_3