Справа № 350/784/20

Номер провадження 1-кп/350/18/2022

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

05 травня 2022 року                                селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд                        Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді                                                 ОСОБА_1

секретаря                                                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019090220000150, які внесене до ЄРДР 10.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                                         ОСОБА_4

обвинуваченого                                                 ОСОБА_3

захисника обвинуваченого                                         ОСОБА_5

суд, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить продовжити раніше застосований запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що розгляд кримінального провадження триває, злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 вчинені проти життя та здоров`я особи та громадської безпеки, відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України, передбачено покарання у вигляді від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України - від трьох до семи років позбавлення волі.

На даний час зберігаються ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинений ним особливо тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки після отримання додатків до клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу йому будуть відомі їхні анкетні дані та адреси проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий.

У судовому засідання прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення заявленого клопотання прокурором про продовження строку тримання під вартою та просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, проаналізувавши подане клопотання та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як вбачається з обвинувальних актів, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливого тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 України, про що йому 26.07.2020 було повідомлено про підозру.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.01.2022 обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2022 включно. До вказаної дати закінчити розгляд кримінального провадження неможливо з об`єктивних причин.

Суд вважає, що станом на день розгляду клопотання прокурора продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за імовірне вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки після отримання додатків до клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу йому будуть відомі їхні анкетні дані та адреси проживання;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки скільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності.

З урахуванням зазначеного, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, а тому суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який, таким чином у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - слід відмовити.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Все вищевикладене в сукупності, свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а обмеження його конституційних прав в даному випадку є виправданим і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

За змістом частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, за змістом якої, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи вищевказані ризики, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, а також громадської безпеки, які відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів,яким спричинено ушкодження здоров`я потерпілих, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 217, 334 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 03 липня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом семи діб після її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                         ОСОБА_1