РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2022 року

м. Рівне

Справа № 570/4304/20

Провадження № 22-ц/4815/472/22

Рівненський апеляційний суд в складі суддів:

головуючого         Ковальчук Н.М,

суддів :        Боймиструка С. В.,  Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Ковальчук Л. В.,

учасники справи:

позивач за первинним позовом/відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ;

позивач за зустрічним  позовом/третя особа за первинним позовом  – ОСОБА_2 ;

відповідач - Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження  апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року, ухвалене  у складі судді Остапчук Л. В., повний текст складено 19.11.2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дядьковицької сільської ради про визнання за ним права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом на підставі рішення Верхівської сільської ради Рівненського району від 15.06.2011 року №186 "Про передачу земельних ділянок у власність", відповідно до якого його батьку ОСОБА_3 надано згоду на виготовлення технічної документації по розробленню Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, що знаходяться в с.Кривичі Рівненського району. За замовленням батька ПП " ОСОБА_4 " у 2011 році виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельні ділянки, однак завершити процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько не встиг. Він як спадкоємець 1/2 частини спадкового майна свого батька позбавлений можливості завершити розпочату спадкодавцем процедуру приватизації, оскільки рішенням Дядьковицької сільської ради від 03.06.2020 року № 863 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, пл. 0,30 га, у власність для ведення особистого селянського господарства для брата ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , який був залучений до участі у справі як третя особа, подав до суду зустрічний позов до Дядьковицької сільської ради Рівненського району та ОСОБА_1 про визнання за ним права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом. Позов мотивував тим, що прийнявши спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , він набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останньому за життя, включно й з правом на завершення приватизації всієї земельної ділянки в селі Кривичі Рівненського району Рівненської області загальною площею 0,90 га, в тому числі: площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року   у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Дядьковицької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації відмовлено.

Судові витрати покладено на сторони у фактично понесених ними розмірах.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні первинного позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Щодо порушення процесуального права зазначає, що суд, в порушення вимог ст. 52 ЦПК України, залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог ОСОБА_2 , без перевірки його позовної заяви та без постановлення ухвали про залучення третьої особи. Судом розглянута зустрічна позовна заява за відсутності ухвали про її прийняття, а тому розгляду підлягали тільки позовні вимоги за первинним позовом. Щодо порушення судом норм матеріального права апелянт вказує, що предметом його позову було визнання права на завершення приватизації земельних ділянок, оскільки Дядьковицька сільська рада заперечила наявність у позивача такого права. Безпідставні висновки суду про те, що: - на даний час відсутня земельна ділянка, загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав спадкодавець ОСОБА_3 , оскільки його сини скористалися своїм законним правом на приватизацію і приватизували частину вказаної земельної ділянки і земельних ділянок, на які посилається позивач не існує; - правом на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації позивач не скористався; - фактично на даний час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір з приводу встановлення меж земельних ділянок, а тому позовні вимоги, не зможуть вирішити існуючий між ними спір. Такі висновки суду, на думку апелянта, повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, а також висновкам у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 723/1061/17. Будь-яких вимог до ОСОБА_2 його позовна заява не містить, а вимоги пов`язані саме з тим, що сільська рада не визнає його право завершення приватизації і своїм рішенням надала дозвіл на приватизацію земельної ділянки для брата ОСОБА_2 , площею 0,2386 га, для ведення особистого селянського господарства(без зміни цільового призначення), саме на ту ділянку, приватизацію якої розпочав батько, площею 0,25 га, і з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог за первинним позовом у повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції у частині вирішення зустрічного позову не оскаржується, а тому, в апеляційному порядку не переглядається.

Дослідивши матеріали та обставини справи  на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із слідуючого.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первинного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ті земельні ділянки, які були приватизовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 входили до складу тих земельних ділянок, приватизацію яких розпочав батько сторін – спадкодавець ОСОБА_3 , на даний час із земельної ділянки, загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3 , вільними є 0,3696 га, а спадкоємці – сторони у справі, не скористались правом на завершення розпочатої їх батьком процедури приватизації земельної ділянки.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального права.

Судом встановлено: відповідно до рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 186 від 15.06.2011 року "Про передачу земельних ділянок у власність" погоджено ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації для видачі Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, в с.Кривичі Рівненського району.

ПП " ОСОБА_4 " за замовленням ОСОБА_3 у 2011 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на вказані земельні ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Сини спадкодавця - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину і 18 вересня 2012 року уклали договір розподілу спадкового майна, згідно якого ОСОБА_1 у власність перейшла Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) площею 4,06 га на території Верхівської сільської ради Рівненського району. ОСОБА_2 у власність перейшла Ѕ житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

За рішенням Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року розділено в натурі вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, за яким ОСОБА_1 виділено 52% будинку з надвірними будівлями, а ОСОБА_2 48% будинку з надвірними будівлями, право спільної часткової власності на вищевказане майно припинено.

Звертаючись до суду з позовом до Дядьковицької сільської ради про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом, ОСОБА_1 , як на підставу задоволення його вимог посилався, в тому числі, на положення пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України 2002 року, де вказано, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" ( 15-92  ),  є підставою для виготовлення та видачі  цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності  на  земельну  ділянку  за  технічною документацією щодо складання  документів,  що  посвідчують право на земельну ділянку. У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Разом з тим, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" втратив чинність на підставі Закону N 139-V (139-16) від 14.09.2006. 

Зазначене дає підстави для висновку, що у спадкоємців відсутнє право на звернення до суду з позовом про  завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом. Саме з цих підстав  у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відмовляючи ОСОБА_5 у позові з тих підстав, що земельної ділянки, площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3 , в даний час не існує, а спадкоємці не скористались правом на завершення розпочатої їх батьком процедури приватизації земельної ділянки, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що процедура приватизації цих земельних ділянок розпочата спадкодавцем - ОСОБА_3 у 2011 році, вже після втрати чинності Декрету, тому до ОСОБА_5 , як до особи, що набула право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, перейшло право на земельну ділянку, на якій розташоване це майно, у порядку, визначеному ст. 120 ЗК України.

Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

ЗК України у редакції, чинній на момент відкриття спадщини, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Спадкоємець нерухомого майна у разі, якщо спадкодавцю належало право користування земельною ділянкою, вправі реалізувати своє право на безоплатне набуття у власність земельної ділянки у розмірах, встановлених ЗК України та у порядку, визначеному статтями 116, 118, 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У статті 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Посилання у апеляційній скарзі на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, безпідставні, оскільки у вказаній справі за встановленими судами обставинами спадкодавцю наданий дозвіл приватизувати земельні рішенням сільської ради у 1993 році,тобто у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок".

За таких обставин, апеляційний суд  приходить до висновку про те, що  суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення невірно виклав  підстави відмови у задоволенні позову  ОСОБА_5  до Дядьковицької сільської ради про визнання за ним права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом, а тому рішення у цій частині слід скасувати, та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 з тих підстав, що викладені у даній постанові.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України,  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність  висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 травня 2022 року

Головуючий-суддя                                         Ковальчук Н. М.

Судді:                                                 Боймиструк С. В.

Шимків С. С.