Ухвала

03 травня 2022 року

м. Київ

справа № 548/1697/21

провадження № 61-20952ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в Полтавській області Сальнік Оксани Володимирівни,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2021 року ОСОБА_1 через модуль «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 363,20 грн та відсутності доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як випливає з матеріалів касаційного провадження копію ухвали Верховного Суду від 25 січня 2022 року надіслано заявнику в його електронний кабінет у модулі «Електронний суд» та доставлено до електронного кабінету 26 січня 2022 року. Строк виконання ухвали сплив 07 лютого 2022 року.

Станом на 02 травня 2022 року заявник не повідомив про виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, в Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутня інформація про сплату судового збору та надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко