Справа № 2а-509/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 16 квітня   2009 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді              Невмержицького С.С.,  

за участю секретаря               Павлюк О.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА про стягнення невиплачених коштів передбачених  ОСОБА_2 України “ Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(далі-Закон), суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач  просить визнати дії відповідача у неправильному нарахуванні йому коштів ЧАЕС неправомірними, стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА передбачену ст.37 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - допомогу в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення і гарантованого добровільного відселення за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року,  в сумі 1503.30 та передбачену ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", заборгованість по доплаті  до заробітної плати за період з 01.01.1998  року по  31.12.2008 року в сумі  40577 грн., мотивуючи тим, що він  працює і проживає в радіоактивно забрудненій зоні. За вищевказаний період роботи йому виплачувалась доплата до заробітної плати та допомога , що встановлені в ОСОБА_2, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а  згідно постанови КМ України №836 від 26.07.1996 року, в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 – 2,10 грн, ст.39- в сумі 10.50 грн, що призвело до порушення  його прав.

Позивач в судове засідання не з’явився, але просить справу розглянути  у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але надіслав повідомлення в якому просять розглянути справу без їх участі.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав .

Встановлено, що позивач   працює в Невгодівській сільській раді Овруцького району , проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької РДА, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Згідно із ст.ст.37,39 ОСОБА_2 України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він має право на відповідну доплату та допомогу, яку отримував згідно постанови КМ України №836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 – 2,10 грн.,  ст.39- в сумі 10.50 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: паспорту, довідками  про проведені виплати вказаних доплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат  і доплата по:

- ст. 37 ОСОБА_2 – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 40% від мінімальної заробітної плати;

-  ст.39 ОСОБА_2 – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

 Зазначеною вище постановою №836 усупереч ОСОБА_2 №796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:

- допомога в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам які проживають на територіях радіоактивного у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис. крб. (2,10 грн. за гр..реф.).

-  доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб.(10,50 грн. за гр.реф.)

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

 Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в конкретному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз”яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ №987 від 20.06.00 та №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2.

Виходячи з викладеного суд вважає, що заборони відповідачам щодо нарахування компенсацій і допомог в розмірах, передбачених ОСОБА_2, не було.

Викладена вище думка суду також грунтується на аналізі рішень Конституційного Суду України від 20.03.02 та 01.12.04, рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов”язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров”я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров”я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.

Конституційний Суд вважає, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Зупинення його дії можливе за умови введення відповідного до пункту 31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України надзвичайного стану.

Зважаючи на суми компенсацій та допомог, що визначені постановою КМ №836, остання фактично призупинила дію окремих статей ОСОБА_2, де виплати провадяться виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що є неприпустимим.

 Однак, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію ст.ст.37,39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і   допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із ОСОБА_2 №3235-ІУ(3235-15) від   20.12.2005 року.

 На 2007 рік дію цих норм зупинено згідно із ОСОБА_2 №489-У (489-16) від 19.12.2006 року і лише з 9 липня 2007 року її дію відновлено рішенням Конституційного Суду №6-рп/2007 (У0а6р710-07) від    09.07.2007.

 ОСОБА_2 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” також була зупинена дія ст.ст.37, 39 ОСОБА_2  в частині застосування мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року п.28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 ОСОБА_2 України „Про Конституційний Суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 ОСОБА_2, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений нечинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність. За  таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить ОСОБА_2, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.

Переліком населенних пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93,  с..Невгоди   Овруцького району   відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

 Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

       з 02.09.1996 р. -15 грн., з 01.01.1998 р. – 45 грн., з 01.07.1998 р. -55 грн., з 01.01.1999 р. -74 грн.,  

       з 01.04.2000 р. -90 грн., з 01.01.2002 р. – 140 грн., з 1.07.2002 р. - 165  грн., з 1.01.2003 р.  -185  грн.,  

       з 01.12.2003 р. – 205 грн.,  з 1.09.2004 р. - 237  грн., з 1.01.2005 р. - 262 грн., з 1.04.2005 р. - 290 грн.,  

       з 01.07.2005 р. – 310 грн.,  з 1.09.2005 р. – 332 грн., з 01.01.2006 р. -350 грн., з 01.07.2006 р.- 375 грн.,

       з 01.12.2006 р.-400 грн., з 01.04.2007 р.- 420 грн., з 01.07.2007 р. – 440 грн., з 01.10.2007 р.- 460 грн.,    

       з 01.01.2008 р.- 515 грн., з 01.04.2008 р.- 525 грн., з  01.10.2008 р.- 545  грн, з  01.12.2008 р.- 605 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст.37 ОСОБА_2 становить:

у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати  щомісяця за період з  01.06.2008року по 31.12.2008 року за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн.( 7 міс.х 2,10 грн.=14.70 грн).

      Сума по ОСОБА_2 по періодах часу відповідно до росту мінімального розміру заробітної плати повинна складати:

-за 2008 рік  червень-вересень 525х4х40%=840 ,  жовтень-листопад 545х2х40%= 436,   грудень 605х1х40%= 242,   а всього  за мінусом отриманих  коштів ( 1518– 14.70) = 1503.30 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ст.39  ОСОБА_2 становить:

у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця за період з 01.01.1998 року по 31.12.2005 р., з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за мінусом одержаних коштів по 10.50 грн в сумі  1155   грн.

 Сума по ОСОБА_2 по періодах часу відповідно до росту мінімального розміру заробітної плати повинна складати:

-за 1998 рік січень-червень: 45х2х6= 540,  липень-грудень: 55х2х6= 660,

 -за 1999 рік січень-грудень: 74х2х12= 1776,  

 -за 2000 рік січень-березень: 74х2х3= 444 , квітень-червень: 90х2х3= 540,  липень-грудень:  118х2х6= 1416,

 -за 2001 рік січень-грудень: 118х2х12= 2832 ,

 -за 2002 рік січень-червень: 140х2х6= 1680,  липень-грудень: 165х2х6= 1980

 -за 2003 рік січень-листопад: 185х2х11= 4070 , грудень: 205х2х1= 410,

 -за 2004 рік січень-серпень: 205х2х8= 3280,  вересень-грудень: 237х2х4= 1896,

 -за 2005 рік січень-березень: 262х2х3= 1572 , квітень-червень: 290х2х3= 1740 , липень-серпень: 310х2х2= 1240 , вересень-грудень: 332х2х4= 2656,

 -за 2007 рік липень-вересень 440х2х3= 2640 грн.; жовтень-грудень 460х2х3= 2760  грн.;

 -за 2008 рік травень-вересень 525х2х5= 5250 , жовтень-листопад 545х2х2= 2180 ,  грудень 605х2х1= 1210 , а всього  за мінусом отриманих  коштів ( 42772-1155 ) = 41617.20  грн.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України  суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому в даному випадку суд виходить за межі позовних вимог позивача та збільшує розмір належних до стягнення коштів за ст.39 ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

     Оскільки, ст.39 ОСОБА_2 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 2 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер по ст. ст.37,39 ОСОБА_2 - є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

Позивача від сплати судового збору звільнено на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст. 5 цього Декрету та рішення Овруцької міської ради.

На підставі ст.19 ч.2 Конституції України, ст.ст.37,39 ОСОБА_2 України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” те керуючись ст.ст.  8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС  України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

  Позов задовольнити.

 Дії управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації,  щодо виплати  ОСОБА_1 коштів у розмірах менших ніж це передбачено ОСОБА_2 України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнати неправомірними    

Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену   ст.37  ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів  харчування місцевого виробництва за період з 01.06.2008  року по 31.12.2008 року, в сумі 1503.30 грн,  передбачену   ст.39  ОСОБА_2 України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплату до заробітної плати, за період 01.01.1998 року по 31.12.2005 року, з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в сумі   41617.20  грн .

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: