Справа № 456/6300/21

Провадження № 3/456/128/2022

ПОСТАНОВА

іменем України

       04 травня 2022 року                                                 місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , непрацюючого, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08.12.2021 року о 22:40 год. по вул. Вокзальна, 16 у м. Стрий Львівської області керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки TOYOTA моделі COROLLA 2.0 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість мови; неприродна блідість обличчя), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України.

Судові засідання щодо розгляду даної справи призначалось суддею тричі, а саме: 01.02.2022 року о 09:30 год., 17.03.2022 року о 09:30 год. та 04.05.2022 року о 09:45 год., у залі судових засідань приміщення Стрийського міськраойонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область.

ОСОБА_1 , будучи кожного разу належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування рекомендованими листами судових повісток на адресу його місця проживання, вказану ним-же під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у судові засідання не з`явився, про причини своєї неявки кожного разу суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).

Також, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, який притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

У пункті 1.10. Правил дорожнього руху України зазначається, що транспортний засіб ? це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб ? це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього не передбачено.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, наведених вище вимог Правил дорожнього руху України, у поєднанні з Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні згаданих вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 170283, котрий складений 08.12.2021 року о 23:50 год. у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.12.2022 року о 22:50 год., згідно котрого особа, який притягається до адміністративної відповідальності, відмовився від проходження такого огляду у КНП «Стрийська центральна районна лікарня» Стрийської міської ради;

- записом з службової відеокамери (відеореєстратора) працівників Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, котрі здійснювали оформлення вчиненого особою, який притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий запис із відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;

- листом-відповіддю Територіального сервісного центру МВС № 4645 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області від 04.02.2022 року за вих. № 31/13-4645-123, адресованим на запит судді щодо надання інформації, згідно котрого ОСОБА_1 відповідно до даних Єдиного державного реєстру МВС 09.08.2012 року отримав посвідчення водія встановленого зразка – серія НОМЕР_2 , він також не позбавлений права керування транспортними засобами.

При цьому суддя також зазначає, що із змістом інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ознайомився на місці оформлення щодо нього даних адміністративних матеріалів, заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідність внесених до протоколу даних, порушень порядку при запропонуванні огляду на стан наркотичного сп`яніння не заявляв, клопотань не висловлював. Отже доказів істотного порушення поліцейськими законодавства при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зібрані матеріали справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що названий протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службових осіб, що його складали, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувались.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 130 КУпАП, - у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 496 грн. 20 коп..

Керуючись статтями 8-9, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов`язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

       Суддя В.Я. Микитин