Справа № 299/1256/19

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Бисага Т.Ю.

суддів: Кожух О.А., Фазикош Г.В.,

за участі секретаря: Кекерчень М.І.,

за участі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року, головуюча суддя Бак М.Д., у справі за позовом ОСОБА_4 до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ФГ "Колос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виноградівська міська рада Закарпатської області, про визнання частково протиправним та скасування розпорядження, ліквідацію юридичної особи та зобов`язання вчинити дії, визнання частково недійсним статуту

В С Т А Н О В И В:

       У жовтні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду про зміну предмета позову у справі за позовом ОСОБА_4 до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ФГ "Колос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виноградівська міська рада Закарпатської області, про визнання частково протиправним та скасування розпорядження, ліквідацію юридичної особи та зобов`язання вчинити дії, визнання частково недійсним статуту, якою позивач змінив позовну вимогу про визнання нечинним та скасування запису про включення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позовну вимогу про ліквідацію юридичної особи та зобов`язання вчинити дії.

У відповідній частині пред`явлених позовних вимог позивач просить ліквідувати юридичну особу - ФГ "Колос" та зобов`язати орган державної реєстрації - Берегівську районну державну адміністрацію Закарпатської області і орган статистики здійснити дії з виключення вказаної юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

       Ухвалою Виноградівського районного суду від 22 листопада 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ФГ "Колос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виноградівська міська рада Закарпатської області, про визнання частково протиправним та скасування розпорядження, ліквідацію юридичної особи та зобов`язання вчинити дії, визнання частково недійсним статуту, в частині позовних вимог про ліквідацію юридичної особи та зобов`язання вчинити дії закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що оскарження розпорядження про державну реєстрацію та визнання недійсним пункту Статуту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо майна з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора; такий спір має приватноправовий характер, а тому, враховуючи суб`єктний склад, повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 807/1294/17, і підлягає застосуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу, ФК «Колос» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Розпорядження Виноградівської РДА №704 від 21.12.1999 року, позивачу ОСОБА_4 видано Державний Акт про право приватної власності серії III ЗК №031597 від 29.12.1999 на земельну ділянку площею 1,39 га із земельних часток/паїв КСГП «8 Березня».

Окрім того, на підставі Розпорядження Виноградівської РДА №493 від 13.09.2000 року, позивачу ОСОБА_4 видано Державний Акт про право приватної власності серії I ЗК №004755 від 27.09.2000 року, на земельну ділянку площею 2,01 га із земельних часток/паїв КСГП «8 Березня».

Розпорядженням голови Виноградівської РДА Закарпатської області від 26.06.2000 № 331 зареєстровано Фермерське господарство «Колос», керівник - Терек Т.І., місцезнаходженням юридичної особи: АДРЕСА_1 , про що внесено запис до ЄДРПОУ від 26.06.2000 року № 13101200000000755.

У п.1.1 Статуту ФГ «Колос» зазначено, що воно створено відповідно до Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» і є правонаступником КСГП «8-Березня».

На підставі рішення зборів уповноважених КСГП «8 Березня» (протокол №7 від 30.12.1998) та відповідно до акта прийому - передачі залишкових матеріальних цінностей (земельних ресурсів) від 26.06.2000 КСГП «8 Березня» передало ФГ «Колос» земельні ділянки, які належали на праві колективної власності КСГП «8 Березня», та в тому числі і земельні ділянки, власником яких є позивач ОСОБА_4 .

Зі змісту заявленого позову вбачається, що ФГ «Колос» оспорює право власності на земельні ділянки позивача ОСОБА_4 , які відповідач ФГ «Колос» вважає такими, що перейшли до нього в порядку правонаступництва за КСГП «8-го Березня».

У зв`язку із цим, позивач ОСОБА_4 звернувся із відповідним позовом, в тому числі із вимогою про ліквідацію ФГ «Колос», поскільки такий не є правонаступником КСГП «8-го Березня», що також підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року по справі за №907/227/21.

Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між фізичною особою ОСОБА_4 з одного боку, та двома юридичними особами- Берегівською РДА та ФГ «Колос», з другого боку, то справа підсудна до юрисдикції цивільного суду, оскільки серед учасників наявна сторона, яка є фізичною особою-позивач ОСОБА_4 .

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно із частиною першою статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що у даному випадку виник спір між фізичною особою ОСОБА_4 та двома юридичними особами Берегівською РДА та ФГ «Колос», з приводу ліквідації ФГ «Колос» (як незаконного правонаступника КСГП «8-го Березня») та зобов`язати орган державної реєстрації-Берегівську РДА і орган статистики, провести відповідні дії.

Відповідно до положень ч.2 ст.20 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що спір виник між фізичною особою ОСОБА_4 та юридичними особами Берегівською РДА та ФГ «Колос» в тому числі в частині ліквідувати юридичну особу-ФГ «Колос» та зобов`язати орган державної реєстрації-Берегівську РДА і орган статистики, провести відповідні дії, тобто між сторонами справи відсутні будь-які господарські відносини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: -участь у спорі суб`єкта господарювання; -наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цьогоКодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Позивач ОСОБА_4 , звертаючись до загального місцевого суду, правильно визначив належність спору до цивільної юрисдикції та врахував суб`єктний склад та зміст правовідносин сторін як таких, що виникли з цивільних правовідносин, а не господарських відносин між сторонами справи.

Дана обставина підтверджується зокрема Постановою Великої Палати Верховного суду України від 20.03.2019 року по справі за №807/1294/17, яка була постановлена за матеріалами розгляду касаційних скарг Виноградівської міської ради та ОСОБА_4 , по справі за позовом Виноградівської міської ради до Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області; Фермерського господарства "Колос", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення та визнання нечинним запису про реєстрацію ФГ «Колос».

За таких обставин ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до п.4 ч.1 ст.139 ЦПК України, слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

       Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 – задовольнити.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року – скасувати вчастині закриття провадження за позовними вимогами про ліквідацію юридичної особи та зобов`язання вчинити дії, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови суду складено 29 квітня 2022 року.

Головуючий

Судді