Братський районний суд Миколаївської області

смт. Братське, вул. Леніна, 135в, 55401, (05131) 9-13-39

Справа № 1-87/ 2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 року Братський районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючої - судді Кірімової О.М.

при секретарі- Москаленко С.Л.

за участю прокурора- Чуйкова К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с.Сергіївка Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні 2-х малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого без реєстрації по вул.Лісова,6, в с.Антонове Братського району Миколаївської області, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2010 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_1 в дворі домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по вул.Парковій, 19 в с.Антонове Братського району Миколаївської області, безпричинно з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до прав і законних інтересів громадян, висловлювався нецензурною лайкою на адресу останнього та неповнолітньої ОСОБА_2, умисно декілька разів вдарив ногою по тулубу ОСОБА_2, двічі вдарив рукою по обличчю неповнолітньої ОСОБА_2, також один раз вдарив рукою в область вилиці зліва ОСОБА_3, та умисно декілька разів вдарив ногою по тулубу ОСОБА_4, при цьому кричав, на зауваження присутніх не реагував, чим умисно грубо порушив громадський порядок. Дії ОСОБА_1 продовжувались близько 30 хвилин.

Згідно висновку експерта №270 від 20 травня 2010 року (а.с.61-63) у ОСОБА_2 мали місце: ссадина в поясничній області зліва, які по ступеню важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно висновку експерта №271 від 20 травня 2010 року (а.с.64-66) у ОСОБА_3 мав місце: крововилив виличної області зліва, який по ступеню важкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав повністю та пояснив суду, що 11.05.2010 року у його матері ОСОБА_5, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, невідомі особи проникли до приміщення літньої кухні і скоїли крадіжку алюмінієвих казанків та металевих гир. ОСОБА_1 запідозрив у вказаній крадіжці своїх односельців ОСОБА_2, його сестру неповнолітню ОСОБА_2 та ОСОБА_3, так як останні ні де не працюють і постійного джерела прибутку не мають. В цей же день близько 11год.00хв. ОСОБА_1 пішов до домоволодіння де проживали ОСОБА_2 разом із своєю сестрою ОСОБА_2, щоб з ними поспілкуватися, чи не відомо їм щось про крадіжку майна у його матері. Останні знаходились на подвір'ї свого домоволодіння, по вул.Паркова, 19, в с.Антонове Братського району, де також перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 підійшов до них та спитав, чи не відомо їм щось про крадіжку майна у його матері, на що останні не дуже ввічливо йому відповіли демонструючи свою неповагу до нього, що його дуже обурило і ОСОБА_1 декілька разів ногою ударив по тулубу ОСОБА_6, потім наніс один раз правою долонею ОСОБА_2 по обличчю з лівої сторони. Після чого ОСОБА_3 стала його ображати і тоді він і останню один раз правою долонею вдарив по обличчю з лівої сторони, а коли ОСОБА_4 хотів заступитися, то ОСОБА_1 вдарив і його кілька разів ногою по тулубу. Після чого ОСОБА_1 заспокоївся і пішов додому.

Крім показань підсудного вина ОСОБА_1 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 з бабусею ОСОБА_7, та рідною неповнолітньою сестрою ОСОБА_2 11 травня 2010 року близько11год.00хв. він разом з сестрою знаходився на подвір'ї свого домоволодіння. В цей час доних на подвір'я зайшов односелець ОСОБА_1, який відразу підійшов до нього і нічого не кажучи, безпричинно, один раз долонею правої руки вдарив по голові в область лівого вуха. Від удару ОСОБА_2 впав на землю на правий бік, після чого ОСОБА_1 продовжив наносити йому удари ногами по тулубу в область поясу з лівої сторони. При цьому ОСОБА_1 постійно кричав, виражався, грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Чому ОСОБА_1 так поводиться йому було не зрозуміло. На неодноразові зауваження та прохання заспокоїтися ОСОБА_1 не реагував. Крім цього, його сестра ОСОБА_2 також зробила підсудному зауваження і просила заспокоїтися, але останній на зауваження не реагував, а підійшов до неповнолітньої ОСОБА_2 і декілька разів рукою вдарив її долонею по обличчю. В цей час сусіди ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_4 також стали робити зауваження ОСОБА_1, на що у відповідь останній один раз правою рукою вдарив ОСОБА_3 по голові в область скули з лівої сторони. Від удару ОСОБА_3 впала на землю, але свідомість не втрачала. Після чого ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4 і один раз правою рукою вдарив останнього в область грудей, від удару ОСОБА_8 упав на землю, після чого ОСОБА_1 підійшов до нього і ще один раз вдарив його ногою по тулубу. Хуліганські дії ОСОБА_1 тривали приблизно протягом 30 хвилин, при цьому підсудний постійно безпричинно кричав на їх адресу, на неодноразові прохання та зауваження заспокоїтися він не реагував. Потім ОСОБА_1 заспокоївся, сказав, що він підозрює їх у крадіжці речей у його матері, хоча їм нічого не відомо про вказану крадіжку. Цивільний позов він заявляти не бажає, ніяких претензій до підсудного ні морального, ні матеріального характеру він не має.

Потерпілі неповнолітня ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали пояснення суду аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_2

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 суду пояснила, що разом із нею проживають її онук ОСОБА_2 та неповнолітня онука ОСОБА_2 11 травня 2010 року близько 09 години 20 хвилин вона пішла до поштового відділення, де перебувала близько до 12 години. Коли вона повернулася додому, то її неповнолітня онука Віка скаржилася, що у неї болить ліва щока, а онук ОСОБА_6 скаржився на біль в спині в спині з лівої сторони, і розповіли їй, що це їх побив ОСОБА_1 Чому ОСОБА_1 побив онуків їй невідомо. Претензій до підсудного ОСОБА_1 ні морального, ні матеріального характеру в неї немає.

З протоколу огляду місця пригоди від 12.05.2010 року (а.с12), в с.Антонове Братського району Миколаївської області, по вул.Паркова,19, розташований двоповерховий житловий будинок. З південної сторони житлового будинку розташовані квартири №№3, 4, 7 та 8. В квартирі №4 проживають ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_2 Біля вказаної квартири розташована присадибна ділянка розміром близько 3мХ10м, яка з південної сторони огороджена дерев'яним забором висотою близько 1,2м. Під час огляду на землі слідів боротьби не виявлено, будь-яких інших слідів також не виявлено.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При призначенні підсудному виду и міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненного злочину, особу підсудного, позитивні характеризуючі дані за місцем проживання, те що має на утримані двох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому, повне визнання вини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням положень ст.75 КК України.

Судових витрат по кримінальній справі не має.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді 1(одного) року обмеження волі.

У відповідності з ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому 1(один) рік іспитового строку.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, залишити таку ж - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.