Справа  № 2а –  3183                                                                                                                        

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009  року             Ялтинський  міський  суд АР Крим

 в складі:         головуючого – Руденко В.В.

            при  секретарі – Іваненковій  К. В.

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Ялта  адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного  фонду  України  в м. Ялта  Автономної Республіки Крим  про  визнання протиправною  бездіяльності   та зобов’язання вчинити  певні дії,  

встановив:

    позивач  просить суд:

      - зобов’язати   відповідача  нарахувати  та  виплатити,  як дитині  війни недоплачену   щомісячну  соціальну допомогу  за  2007 – 2008 роки в розмірі  3 180  гривень  60 копійок;

- зобов’язати відповідача  нарахувати  щомісячну  соціальну  допомогу  у  розмірі  30 %  мінімальної пенсії  за віком  та забезпечити  її виплату  з січня  2009 року;

- поновити пропущений  строк звернення до суду за захистом своїх  прав, свобод та  інтересів, оскільки про порушення своїх прав дізналася  з  публікацій  в пресі  після  ухвалення  Рішення  Конституційного суду  від 09  липня  2007 року.

     Відповідач  проти позову заперечував, оскільки кошти  на виплату  вказаних   позивачем  соціальних пільг не були передбачені  Законами  України  „Про  державний бюджет України” на 2007 – 2008 роки, тому і не могли бути виплачені. З січня  2009 року  з Державного бюджету  України  на їх  рахунок   не надходили кошти передбачені Законом  України  „Про соціальний  захист  дітей війни”, тому виплата  зазначених пільг  на теперішній час не здійснюється. Відповідач просить  суд застосувати положення ст.100 КАС України, оскільки позивач без поважних причин  пропустила  строк  звернення  до суду.  

Дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 21, 22  Конституції України  права  і свободи  людини  є  невідчужуваними  та непорушними.  Зміст  та обсяг  прав  і свобод  людини  при  прийнятті  нових законів або  внесенні  змін  до чинних  законів  не може бути  звужений.  

Відповідно  до ст.  2  Кодексу  адміністративного  судочинства  України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства   є захист прав, свобод  та  інтересів  фізичних осіб, прав та  інтересів  юридичних осіб  у сфері  публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів  місцевого самоврядування, їхніх посадових і  службових осіб, інших суб’єктів  при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій на основі  законодавства , в тому  числі  на виконання  делегованих  повноважень.

Правовий статус дітей  війни  та основи їх  соціального  захисту  встановлені  Законом  України  „Про  соціальний захист  дітей війни”  № 2195 - ІV  від 18 листопада  2004 року.

Відповідно до  ст.  1  вищезазначеного Закону  „дитина війни”  -  особа,  яка  є громадянином  України, та  якій  на час закінчення  Другої світової війни  (02 вересня  1945 року) було  менше 18  років.

Судом встановлено, що позивач  народилась 15 липня 1935 року.  На час закінчення  Другої світової війни   позивачу  було  менше  18 років.  Таким чином  позивач   є  особою, яка  віднесена  до категорії  осіб, визнаних  дітьми  війни.  

Статтею 6   Закону  України  „Про соціальний захист дітей  війни”  в редакції , яка  діяла   у  2007 -  2008 роках, було  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

Пунктом  12  статті  71  Закону  України  „Про державний  бюджет  України  на  2007 рік”  зупинено  дію ст. 6  Закону  України  „Про  соціальний захист  дітей війни”,  з урахуванням  ст. 111 цього Закону.

Рішенням  Конституційного суду  України  від  09 липня  2007 року  № 6-рп2007 положення   ст. ст. 29, 36, ч. 2  ст. 56, ч. 2  ст. 62, ч. 1  ст. 66, п.п. 7,9,12, 13, 14,23, 29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону  України  „Про  державний  бюджет України  на 2007 рік”  визнані  такими , що  не  відповідають  Конституції  України.  Ці  положення  Закону  України  „Про  державний  бюджет України   на 2007 рік”  втратили  чинність  з моменту  прийняття  рішення  Конституційним  судом  України.  Таким  чином,  позовні  вимоги  про нарахування  та  виплату  недоплаченої  щомісячної  соціальної допомоги за  липень – грудень  2007 року  ґрунтуються на законі .  В той саме  час, суд вважає, що  позов  про  виплату  соціальної допомоги  за  2007  рік  не може  бути задоволений, через пропуск  позивачем  строку  звернення до суду  за захистом порушеного права.

Відповідно до   ч.  2  ст. 99 КАС  України для звернення  особи до адміністративного суду  за захистом  своїх прав , свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  річний  строк, який,  якщо  не встановлено  інше,  обчисляється  з дня, коли  особа  дізналась  або повинна  була  дізнатися  про  порушення її прав , свобод чи  інтересів. Пропущення строку звернення  до адміністративного суду  є підставою  для  відмови  у задоволенні   адміністративного  позову  за  умови , якщо  на  цьому  наполягає  одна  із сторін, що зафіксовано   ч. 1  ст. 100 КАС України.

Строк звернення  до суду  про нарахування  невиплаченої  державної соціальної  допомоги  за   2007 рік  позивачем  є  пропущений.  Позовна заява надійшла до суду лише  в березні  2009 року, тобто  поза  межами  строку встановленого  діючим  законодавством  України. Доказів  поважності  причин  пропуску  строку  звернення  до суду  позивачем  не надано.    

Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті  6 Закону ОСОБА_2  «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп -2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення , що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним судом України  рішення про їх неконституційність.

 На підставі  цього  суд вважає, що  вимоги  позивача  про стягнення  державної  соціальної  допомоги, як дитині війни, можуть бути задоволені лише з моменту ухвалення рішення  Конституційним судом  України, тобто  з 22  травня  2008 року.  

Статтею 58 Закону ОСОБА_2  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі:  з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня –  по   1 квітня  2009  -  498 гривень.  

Розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно проводити  з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, тобто за травень - грудень 2008 року  та  січень -  березень  2009  року.  

Щомісячна державна соціальна допомога за травень - грудень 2008 року  та  січень – березень  2009 року дорівнює 1618 гривень 80 копійок  ( 481грн. х 30%  х 2 + 482 грн. х 30% х 3 + 498грн. х 30% х 6).  

Судом встановлено, що  позивачу, як  дитині війни,  за  травень – грудень  2008 року  та  січень – березень 2009  року  була виплачена  соціальна допомога  у розмірі   539 гривень 60 копійок.   Таким чином,   невиплачена     соціальна допомога становить  1079 гривень 20 копійок ( 1 618 гривень 80 копійок -  539 гривень 60 копійок). Саме ця сума  повинна  бути виплачена  відповідачем  позивачу, як дитині війни.

Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.

Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не  може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка  мала  право  на отримання бюджетних  коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги  прийняте   бути не може.

 В задоволенні позовних  вимог у частині  зобов’язання відповідача нараховувати  та  виплачувати  щомісячну грошову державну допомогу у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  починаючи  з   квітня  2009 року на майбутнє,  повинно бути відмовлено .

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині, у зв’язку з тим, що строк виплати зазначеної державної соціальної допомоги ще не настав. Зобов’язання відповідача щодо  нарахування   соціальної допомоги та  її виплати на момент розгляду справи відсутні, так як і відсутнє право позивача  на її отримання.  

    Судовий збір, сплачений  позивачем  підлягає  стягненню на її користь, оскільки  це передбачено  ст. 94 ч. 1  КАС України.

На підставі  викладеного  та  керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86,   158-163, 167  Кодексу  адміністративного  судочинства  України;  ст. 6  закону  України  „Про соціальний захист дітей війни”, суд  

постановив:

    Адміністративний позов   -  задовольнити  частково.

    Зобов’язати Управління  пенсійного  фонду  України  в м. Ялта  Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_1, як дитині війни,  державну соціальну допомогу за травень -  грудень  2008 року  та  січень - березень  2009 року в  розмірі  1079  ( одна тисяча сімдесят дев’ять ) гривень  20  копійок .

    Стягнути  з Державного бюджету  України  на  користь ОСОБА_1 витрати   по  сплаті  судового збору  в розмірі 3  (три) гривні  40 копійок.  

    В  решті  позовних  вимог  відмовити .

    Постанова  суду може  бути   оскаржена  в апеляційному порядку  в  Севастопольський  Апеляційний  адміністративний  суд  через  Ялтинський  міський  суд  Автономної  Республіки Крим в порядку та строки передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  

Суддя: