Ухвала

Іменем України

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 601/416/21

провадження № 61-3155ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада

2021 року та постанову Тернопільськогоапеляційного суду від 16 лютого

2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кременецької міської ради Тернопільської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Кременецької міської ради Тернопільської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 12 вересня 2013 року до 15 серпня

2020 року. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий

будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У червні 2021 року ОСОБА_1 , яка не брала участі у розгляді справи, звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року.

Заява обґрунтована тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки ОСОБА_1 , як двоюрідна сестра спадкодавця ОСОБА_3 , має право успадкувати ту частину спадщини, яка б належала її батькові, якби він був живий на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року у цій справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України, пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2021 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада

2021 року залишено без змін відповідно достатті 375 ЦПК України.

22 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду заяви не надали належної правової оцінки доводам та доказам, що мають значення для справи, та застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акта, встановлення порушення міжнародних зобов`язань.

Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у

цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах регулюється главою 3 розділу V ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, виключно учасники справи можуть подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом

1 частини другої статті 423 ЦПК України. Можливість подання такої заяви іншою особою, яка не брала участі у справі, ЦПК України не передбачає.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі

від 11 березня 2021 року у справі № 161/11800/19, а також у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15-ц, від 08 квітня 2020 року у справі №2018/2-3638/11, які на виконання положень частини четвертої статті 263 ЦПК України були враховані апеляційним судом у цій справі.

Отже, оскільки ОСОБА_1 не брала участі у розгляді цієї цивільної

справи, то визначених процесуальним законом підстав для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення у справі немає.

Посилання заявника на неврахування судами висновку викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини наведених справ є різними.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень. Правильність застосування норм ЦК України є очевидною.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кременецької міської ради Тернопільської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець