Справа №:755/2711/22

Провадження №: 4-с/755/69/22

У Х В А Л А

про повернення скарги

"07" квітня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО» на дії та рішення приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва 21.02.2022 надійшла скарга ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО» на дії та рішення приватного виконавця, яка 06.04.2022 була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно заявлених вимог, заявник просить суд:

1.Зупинити реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 за лотом № 510125, а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням №904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 гри., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн. в Системі електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) до прийняття судового рішення за результатами розгляду цієї скарги та набрання ним законної сили рішення;

2.Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 01.02.2022 р. винесену у зведеному виконавчому провадженні № 63379420;

3.Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 63379420 щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 , а саме: право вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року, яким стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЕВЕКО» (03026, м. Київ, провулок Охотинський, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33575077) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору -3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.;

4.Визнати неправомірною (недійсною) прийняту приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем, як замовником та виконану суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як виконавцем у зведеному виконавчому провадженні № 63379420, оцінку вартості майна боржника ОСОБА_1 , а саме: права вимоги грошових коштів коштів в розмірі 11 699 966,94 грн. за судовим рішенням № 604/166/14 від 31.01.2017 р. у розмірі 10 993,00 грн. (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні 00 коп.;

5.Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 63379420 щодо передачі на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів через офіційний веб-сайт Державного підприємства «Сетам» майна боржника ОСОБА_1 , а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.;

6.Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича невідкладно повідомити ДП «Сетам» про зняття з примусової реалізації майна за лотом № 510125, а саме: права вимоги грошових коштів за судовим рішенням № 904/166/14 видане Дніпровським районним судом м. Києва від 31.01.2017 року, яке набрало законної сили 17.02.2017 року яким стягнуто з боржника на користь стягувана вартості частини майна у розмірі 5 495 600,00 грн., три проценти річних - 665705,74 грн., інфляційні витрати - 5 511 485,00 грн. витрати зі сплати судового збору - 3205,00 грн., витрати на оплату судової експертизи - 23 971,20 грн.;

7.Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти на приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича.

Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що заявником порушено вимоги Цивільного процесуального кодексу України при зверненні з скаргою до суду.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною першою статті 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з долучених до скарги документів, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М., перебуває виконавче провадження № 57398327 з примусового виконання виконавчого листа №214/9128/14-ц виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу та виконавче провадження № 63379134 з примусового виконання виконавчого листа №755/14404/18 виданого Дніпровським районним судом м. Києва, які постановою від 21.10.2020 об`єднані у зведене виконавче провадження №63379420.

В той же час, заявник оскаржує дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. як у зведеному виконавчому провадженні №63379420 та і дії щодо виконання судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/166/14 .

Статтею 20 ЦПК України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.4 ст.188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За приписами п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

З огляду на викладене, враховуючи, що заявником у скарзі об`єднано вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, суд убачає визначені п.2 ч.4

ст.185 ЦПК України підстави для повернення скарги заявнику.

В даному випадку заявникне позбавлений можливості звернутися до суду цивільної юрисдикції з вимогами про оскарження дій приватного виконавця вчинені чи допущені під час виконання рішення у цивільних справах та до господарського суду з вимогами про оскарження дій приватного виконавця вчинені чи допущені під час виконання рішення у господарській справі.

Відповідно до положень п.2 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 20, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, заінтересована особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СЕВЕКО» на дії та рішення приватного виконавця - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: