Справа № 133/550/21

Провадження №11-кп/801/469/2022

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції)

та його захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.125 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Трояни Кілійського району, Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

в с т а н о в и в :

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло на розгляд кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 1 ст. 125 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Ухвалою цього суду від 28 березня 2022 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .

Мотивуючи прийняте рішення, суд врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_7 та те, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід з метою подальшого його вступу до Збройних Сил України. Свої вимоги мотивує тим, що наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором не підтверджені.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти її задоволення, дослідивши ухвалу суду першої інстанції та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями задоволенню не підлягає.

При розгляді клопотань про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

У відповідності до вимог ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою.

Так, судом встановлено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та виправдовують продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів із застосуванням насильства, за яке передбачене покарання у виді штрафу в розмірі до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 10 років, не працює, не має стійких соціальних зв`язків, раніше судимий. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_7 зможе ухилятись від явки до суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки не усі вони допитані, а ОСОБА_7 , знаючи про їх місцезнаходження, може вчиняти дії, спрямовані на зміну їх показань.

При цьому громадянська позиція обвинуваченого ОСОБА_7 щодо готовності обороняти сувернітет держави, висловлена ним в апеляційній скарзі, не є безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу та не є такою, що спростовує встановлені судом ризики.

Рішення про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, у рішеннях якого, зокрема, у справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, наголошено, що тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд, 

п о с т а н о в и в:

       Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4