Спр. № 2-189/09

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    13 березня 2009 року                                                                                               м. Тячів        

    Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Дегтярьова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори, третьої особи – Вільхівсько-Лазівської сільської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

                    В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори, третьої особи – Вільхівсько-Лазівської сільської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі рішення виконкому Вільхівсько-Лазівської сільської ради №29 від 21.11.2000 року між позивачем та  Вільхівсько-Лазівською сільською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1000 квадратних метрів, яка розташована в с.Вільхівські Лази, вул..Шевченка, 25а. Вартість земельної ділянки згідно експертно-грошової оцінки становить 6000 гривень. На виконання умов договору позивачем за прибутковим касовим ордером №15 від 14.12.2000 року сплачено в касу Вільхівсько-Лазівської сільської ради 5400 гривень та згідно квитанції №209 від 15.12.2000 року перераховано 600 гривень. З моменту виконання позивачем умов договору купівлі-продажу земельна ділянка знаходиться у його віданні, ним сплачується земельний податок, що стверджується квитанціями про оплату. З невідомих причин відповідач ОСОБА_2 районна державна нотаріальна контора відмовляється нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2000 року, укладеного між ОСОБА_1 та Вільхівсько-Лазівською сільською радою. Такі дії відповідача перешкоджають їй в повному обсязі реалізувати права власника земельної ділянки, а тому просить визнати  дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2000 року, укладеного між ОСОБА_1 та Вільхівсько-Лазівською сільською радою.

    Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та додатково пояснив, що позивачка ОСОБА_1 є користувачем придбаної згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки ,  сплачує за неї земельний податок. У 2008 році позивачка два рази зверталася до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори для реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, але їй було відмовлено у зв’язку з тим, що вона не мала державного акту на землю. Просить позовні вимоги задовольнити.    

    Представник ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори позовні вимоги позивачки визнала та пояснила, що даний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2000 року, укладений між ОСОБА_1 та Вільхівсько-Лазівською сільською радою, в судовому порядку можливо визнати дійсним, щодо його складення вона претензій не має. Разом з цим зазначила, що нотаріальна контора не зареєструвала б даний договір купівлі-продажу у зв’язку з тим, що на дану земельну ділянку не має відповідного правовстановлюючого документу, не виготовлено державний акт на право власності на землю.

     Представник третьої особи – Вільхівсько-Лазівської сільської ради в судове засідання не з’явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст.169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення виконкому Вільхівсько-Лазівської сільської ради №29 від 21.11.2000 року прийнято рішення яким вирішено продати у власність земельну ділянку площею 0,10 га., розташованої на території Вільхівсько-Лазівської сільської ради в межах села по вулиці Садова,1, затверджено ціну продажу даної земельної ділянки в сумі 6000 гривень та доручено сільському голові від імені сільської ради укласти договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки та оформити необхідні документи для вчинення цієї угоди.

    У відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 10 грудня 2000 року, укладеного між головою Вільхівсько-Лазівської сільської ради ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_1,  позивачці ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 1000 метрів квадратних відповідно до плану земельної ділянки, розміщеної на землях, що знаходяться у віданні Вільхівсько-Лазівської сільської ради за ціною 6000 гривень. Розрахунок за придбання земельної ділянки проведений відповідно до прибуткового касового ордеру №15 від 14.12.2000 року щодо оплати в касу Вільхівсько-Лазівської сільської ради 5400 гривень та згідно квитанції №209 від 15.12.2000 року щодо перерахування 600 гривень.

Згідно квитанцій серії НЕ №033156 на суму 383,33 гривень, серії МН №018422 на суму 372,86 гривень, серії ЕР №056374 на суму 182,63 гривень позивачкою ОСОБА_1 протягом 2007-2008 років сплачувався земельний податок.

    Відповідно до довідки Тячівського районного відділу земельних ресурсів від 14 червня 2000 року про грошову оцінку земельної ділянки вартість земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_1 в с.Вільхівські Лази, Тячівського району, складає 6590 гривень.

    Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), який діяв на момент виникнення правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму, а згідно до ст.657 діючого Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст.26 ч.1 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно до ст.17 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки, а згідно до ч.2 ст. 18 цього Кодексу рішення відповідної Ради народних депутатів з цього питання є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки з посвідченням у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. ч.2 ст.47 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) передбачено, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічні норми передбачені і ст.220 діючого Цивільного кодексу України.

Як встановлено в судовому засіданні вартість земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу від 10 грудня 2000 року в сумі 6000 гривень не відповідає вартості 6590 гривень, яка встановлена згідно довідки Тячівського районного відділу земельних ресурсів від 14 червня 2000 року про грошову оцінку земельної ділянки, яка належить приватному підприємцю ОСОБА_1

Крім того, продаж земельної ділянки площею 0,10 га., розташованої на території Вільхівсько-Лазівської сільської ради в межах села по вулиці Садова,1,  проведений згідно рішення виконкому Вільхівсько-Лазівської сільської ради №29 від 21.11.2000 року, що не відповідає вимогам ст. 26 ч.1 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування», яким передбачено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів.

  Згідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А згідно до ст. ст.. 58, 59 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не доведено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2000 року, укладеного між ОСОБА_1 та Вільхівсько-Лазівською сільською радою може бути визнаний дійсним, а також, що одна з сторін ухилялася від нотаріального оформлення угоди, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

    Судові витрати покласти на позивачку.

    Керуючись ст..ст. 3, 4, 10, 11, 58-60, 209-215 ЦПК України,  ст.26 ч.1 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.17, ч.2 ст.18 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), ст.ст.47 ч.2, 224 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), ст.ст.220, 657 Цивільного кодексу України,

                    Р  І  Ш  И  В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної нотаріальної контори, третьої особи – Вільхівсько-Лазівської сільської ради про визнання дійсним договору-купівлі продажу земельної ділянки від 10 грудня 2000 року, укладеному між ОСОБА_1 та  Вільхівсько-Лазівською сільською радою, відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.

Головуючий :                                                                                                              В.І.Бобрушко