Дата документу 20.04.2022 Справа № 314/1389/21

ЗапорізькиЙ Апеляційний суд

__________________________________________________________________________________

Єдиний унікальний № 314/1389/21

Провадження № 11-кп/807/984/22Доповідач у 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

20 квітня 2022 року                 м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1 , в ході розгляду матеріалів за апеляційною скаргою заступника начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2022 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2022 року клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою задоволено частково.

Змінено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 днів, починаючи з 4 квітня 2022 року по 4 червня 2022 року включно.

Покладено на ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибути до місця свого перебування за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молочна, 28, з 20:00 години до 06:00 години, не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; з`являтися до суду за кожним викликом; утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

На зазначену ухвалу прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суддя-доповідач приходить до висновку за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого лише в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення щодо вирішення обвинувачення по суті.

Рішенням від 13 червня 2019 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Отже, положеннями кримінального процесуального закону окреме оскарження ухвали суду про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не передбачено, а вищенаведеним Рішенням Конституційного Суду України інші положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі неможливість окремого оскарження ухвали суду про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції неконституційними не визнано.

Виключних обставин, які б свідчили про необхідність невідкладної перевірки судом апеляційної інстанції законності та обґрунтованості вищевказаної ухвали суду, не вбачається.

Відповідно до п. 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 309, 392, 399, 419, 422 КПК України, суддя, -

у х в а л и В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника начальника відділу Запорізької обласної прокуратури – прокурора ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2022 року.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами направити заступнику начальника відділу Запорізької обласної прокуратури – прокурору ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

       Суддя         ОСОБА_1