Ухвала

05 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 344/15442/19

провадження № 61-2129ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, земельної ділянки та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсними договір купівлі-продажу від 30 червня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Довгалюк В. Б., за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив трикімнатну квартиру загальною площею 62,66 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 червня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Довгалюк В. Б., за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,0657 га кадастровий № 26101100000:08:008:0227 за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09 грудня 2019 року №1771, посвідчений приватним нотаріусом Кочан М. В., за яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку площею 0,066 га кадастровий №26101100000:08:008:0439 за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09 грудня 2019 року №1769, посвідчений приватним нотаріусом Кочан М. В. за яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку площею 0,0591 га кадастровий №26101100000:08:008:0438 по за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі-продажу від 09 грудня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Кочан М. В., за яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила трикімнатну квартиру загальною площею 62,66 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію за вказаними договорами.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2021 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 30 червня 2017 року та від 09 грудня 2019 року квартири АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації за цими договорами скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30 червня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Довганюком Б. В., за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купив трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09 грудня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М. В. за № 1767, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила трикімнатну квартиру загальною площею 62,66 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації за цими договорами. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У лютому 2022 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення, надавши, при цьому, належні докази на підтвердження причин пропуску строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши підстави пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки зі змісту прохальної частини скарги вбачається, що заявник просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Тому враховуючи викладене заявнику належить уточнити вимоги касаційної скарги в частині оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2021 року, зазначивши які саме судові рішення ним оскаржуються у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати касаційну скаргу (у її новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Разом з цим подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Отже касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

У зв`язку із наведеним, заявнику необхідно зазначити у касаційній скарзі: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.

Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян