КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 753/4269/21

номер провадження №22-ц/824/741/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року /суддя Шаповалова К.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СА Драйв», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СА Драйв» ОСОБА_3 про визнання договору комісії недійсним та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "СА Драйв" про визнання договору комісії недійсним та стягнення моральної шкоди, в якому просив визнати договір комісії № 7296/18/002957 від 19 квітня 2018 року укладений між ТОВ "СА Драйв" та ОСОБА_1 недійсним, та стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір комісії від 19 квітня 2018 року № 7296/18/002957, укладений між ТОВ «СА Драйв» та ОСОБА_1 , вирішено питання судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. /а.с. 181-188/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 в момент укладення договору перебував за кордоном. Так, ним не було надано для огляду закордонного паспорта, що підтверджував би поїздки, а інформація Державної прикордонної служби України надає дані щодо особи ОСОБА_7, без підтвердження з боку позивача доказів відправки таких запитів. Щодо підпису на договорі, вказував, що відсутні належні докази того, що підпис виконано не ОСОБА_1 . У висновку експерта від 29.07.2021 року відсутнє посилання, що він підготовлений для подання до суду та був підготовлений в межах кримінального провадження.

ОСОБА_1 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що предмет справи не стосується ані прав ані обов`язків третьої особи за недійсним договором комісії, а отже і відсутні права у ОСОБА_3 на оскарження судового рішення. Щодо доводів апеляційної скарги по суті, вказував, що вони є безпідставними, оскільки помилка у прізвищі та вказівка на нього як ОСОБА_5 , допущена посадовими особами, докази належності запиту підтверджуються також вказівкою на дату народження, та не спростовує інформації щодо перетину кордону. В ході розгляду справи даний доказ під сумнів не ставився. Щодо висновку експерта, вказаний висновок було здійснено у кримінальному провадженні а тому він є належним доказом того, що підпис у договорі комісії здійснено не ним, а іншою особою.

ОСОБА_4 представник ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою ОСОБА_3 та його зайнятістю у іншому судовому засіданні, яке колегія суддів відхиляє з огляду на викладену позицію в апеляційній скарзі та вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 19 квітня 2018 року між відповідачем ТОВ «СА Драйв», в особі ОСОБА_6, (комісіонер) та позивачем ОСОБА_1 (комітент) був підписаний договір комісії № 7296/18/0022957, відповідно до якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу BMW Х5, 2007 року випуску, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_1 , за ціною, узгодженою сторонами 49000 грн (а.с. 69-70).

Також 19 квітня 2018 року між відповідачем та позивачем був підписаний акт технічного стану транспортного засобу BMW Х5, 2007 року випуску, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 71).

19 квітня 2018 року між відповідачем ТОВ «СА Драйв», в особі ОСОБА_6 , та третьою особою ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, а саме BMW Х5, 2007 року випуску, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_1 за 49000 грн (а.с. 67-68).

19 квітня 2018 року між відповідачем та третьою особою підписаний акт огляду реалізованого транспортного засобу BMW Х5, 2007 року випуску, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.72).

Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС від 23 жовтня 2020 року автомобіль BMW Х5, 2007 року випуску, колір чорний, д.н.з. НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_1 , був перереєстрований за іншою особою ( ОСОБА_3 ) на підставі договору купівлі-продажу від 19 квітня 2018 року, виданого ТОВ «СА Драйв» (а.с.10).

Визнаючи договір недійсним, суд першої інстанції керувався вимогами частини першої статті 215 ЦК України якою установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Статтею 205 ЦК України щодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами два, три статті 215 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Суд першої інстанції вважав встановленим той факт, що відповідно до листів Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29 січня 2021 року № 91/д-868, 91/д-866 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 квітня 2018 року о 18:49 перетнув кордон України (виїзд) в напрямку Київ-Стамбул та 25 квітня 2018 року о 09:30 год перетнув кордон України (в`їзд) в напрямку Стамбул-Київ (а.с. 19-20).

Водночас, судом першої інстанції не було досліджено оригіналу закордонного паспорту, а інформація Державної прикордонної служби України надає дані щодо особи ОСОБА_7.

Тобто, беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 в момент укладенні договору безперервно перебував за кордоном, суду першої інстанції надано не було.

Крім того, судом першої інстанції було досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 19 березня 2021 року, у кримінальній справі № 12021105100000225 від 18 січня 2021 року, досудове розслідування якої здійснює Шевченківське УП ГУ НП в м. Києві, долучений до матеріалів справи позивачем. (а.с. 81-85).

Водночас, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказані копії надані з матеріалів кримінального провадження, засвідчені особисто позивачем.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вказаний порядок порушено.

Крім того, взято до уваги судом першої інстанції долучену позивачем копію висновку експерта від 29 липня 2021 року № СЕ-19/111-21/35438-ПЧ у кримінальному провадженні № 12021105100000225 від 18 січня 2021 року також засвідчену особисто позивачем, на що той не мав права у відповідності до ст. 95 ЦПК України. (а.с. 142-158).

Апеляційний суд наголошує на тому, що позивач, звертаючись з позовом має дотримуватись вимоги про отримання інформації лише з визначених у законі засобів доказування, з дотриманням встановленого порядку та бути належно засвідчені.

У відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду доходить висновків, що відсутні належні та допустимі в розумінні ст.ст. 76,78 ЦПК України докази, які б підтверджували доводи позивача та доводили ту обставину, що підпис від імені позивача ОСОБА_1 на договорі комісії № 7296/18/002957 від 19.04.2018 року, укладеного з TOB «СА Драйв» щодо спірного транспортного засобу, виконано не ОСОБА_1 а іншою особою, та такий підпис ОСОБА_1 не належить.

Водночас, доводи відзиву на апеляційну скаргу, про те, що третя особа не є стороною недійсного договору та не має права на апеляційне оскарження, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що ОСОБА_3 стала власником автомобіля ВМW Х5, що був відчужений за договором купівлі-продажу від 19 квітня 2018 року, який від імені продавця укладався відповідачем у справі на підставі спірного договору комісії.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СА Драйв», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СА Драйв» ОСОБА_3 про визнання договору комісії недійсним та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1362 гривень.

Повернути ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_3 / надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1500 гривень.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: