Ухвала

Іменем України

07 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 495/2156/21

провадження № 61-21456ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Васильєвим Павлом Олеговичем, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь 15 000,00 доларів США заборгованості за договором позики, 296 400,00 доларів США відсотків за розпискою та інфляційні збитки у розмірі 63 887,72 грн та заявою, у якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідачівта заборони вчиняти будь які реєстраційні дії щодо відчуження, знищення чи демонтажу належного їм майна.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено відчуження майна, а саме: будівлі магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 92.9 кв. м., зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 22 квітня 2004 року, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, рішення № 205 від 18 березня 2004 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в державному реєстру прав власності на нерухоме майно: 5577841; квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59.14 кв. м., житловою площею 36.85 кв. м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в державному реєстру прав власності на нерухоме майно: 18766177, зареєстрована на підставі договору дарування № 5817 від 29 серпня 2001 року; будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , у складі з: кафе з літнім майданчиком літ. «А», площею 58.0 кв. м., адміністративною будівлею літ. «Б», площею 17.3 кв. м., будинок відпочинку літ. «В», площею 171.0 кв. м., розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 51103000000:03:003:0001, площею 0,5000 га., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1080177051103, зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу № 616 від 12 липня 2017 року; легкового транспортного засобу, марки Mersedes-benz, моделі С 300, 2012 року випуску, об`ємом двигуна 2996; мотоциклу, марки Suzuki, моделі Bandit 250, 1994 року випуску, об`ємом двигуна 248.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що заходи забезпечення позову, які застосовано, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а незастосування таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Васильєв П. О. 23 грудня 2021 року звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій проситьухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.

У лютому 2022 року заявником вимоги ухвали Верховного Суду від 27 січня 2022 року виконано у встановлений строк, сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем. Зазначає, що суд не переконався чи дійсно між сторонами виник спір та позивачем не надано доказів на підтвердження вимог заяви про забезпечення позову, а висловлено в ній лише свої припущення про вчинення відповідачами дій щодо утриднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення. Вказує, що позивачем порушено вимоги процесуального законодавства щодо обов`язкового змісту заяви про забезпечення позову. Крім того зазначає, що заявлені позовні вимоги у даній справі не є співмірними із застосованими заходами забезпечення позову, та майно до якого застосовані такі заходи не є предметом позову.

Також, посилається на постанови Верховного Суду від 13 січня 2020 року в справі № 922/2163/17, від 13 березня 2019 року в справі № 755/1357/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 та постанову Верховного Суду України від 25 травня 2016 року в справі № 6-605цс16.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову

у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , а саме 15 000,00 доларів США заборгованості за договором позики від 12 липня 2017 року, 296 400,00 доларів США відсотків за розпискою та інфляційні збитки у розмірі 63 887,72 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість забезпеченого судом майна є меншою за ціну позову (8 248 067,72 грн).

Отже, забезпечення позову шляхом заборони відчуження вказаного майна є обґрунтованим та співмірним із заявленими вимогами про, що судами попередніх інстанцій було зроблено вірний висновок.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки власника майна під час розгляду судового спору, недопущення з його боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які була надана судом апеляційної інстанції, зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями не спростовують правильних по суті спору висновків судів.

Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.

За наведених обставин судом апеляційної інстанції на законних підставах вжито зазначені заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на судові рішення, якими вирішено процесуальне питання, є необґрунтованою. Правильне застосовування норм статей 149-150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Васильєвим Павлом Олеговичем, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун