УХВАЛА

Справа № 2-1419/11

23 листопада 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області – Таргоній В.О.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних та моральних збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом як до власника та директора мисливських угідь ТзОВ «Урсус к» ОСОБА_2 про стягнення 1000 грн матеріальних збитків, 5000 грн моральних збитків, завданих дикими тваринами мисливських угідь ТзОВ «Урсус к» внаслідок знищення ними посіву вівса на земельній ділянці, яка знаходиться в його користуванні.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що на його земельній ділянці площею 0,14 га дикими кабанами знищено посів вівса урожайністю до 30 центнерів з одного га, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 02.07.2011 року. Відповідач, який є власником мисливських угідь відшкодувати завдану шкоду у добровільному порядку відмовився.

Судом встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в тому числі: зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що подаються до заяви.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем не дотримано вимог п.4, п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України щодо форми і змісту позовної заяви, зокрема, не вказано ціни позову щодо вимог майнового характеру та відсутні письмові докази щодо надання позивачу у користування земельної ділянки, її місцезнаходження, розрахунок завданих збитків. Відсутнє також обґрунтування завданої моральної шкоди та докази у підтвердження цієї позовної вимоги.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Крім того, позивачем не дотримано вимог ч.5 ст.119 ЦПК України не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно підпункту 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, в такому ж розмірі справляється судовий збір з позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Позивачу необхідно вказати в позовній заяві ціну позову, подати письмові докази у підтвердження належності в його користуванні земельної ділянки, її місцезнаходження, розрахунок ціни позову, викласти обґрунтування завданої йому моральної шкоди та підтвердити зазначені ним обставини відповідними доказами. Відповідно до розміру позовних вимог сплатити судовий збір.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Суд вважає, що заяву позивача слід залишити без руху, оскільки, ним не додержано вимог п.4, п.6 ч.2 ст.119, ч.5 ст.119 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.119, ч.1 ст.121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п”яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суддя: Таргоній В.О.