ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Псарюка В.П. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2022 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 14.02.2022 року о 03:00 год. керував транспортним засобом марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ясська, 4 в м. Чернівці з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільненість ходи, мови, неприродна блідість). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому Законом порядку, водій відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.

В своїй апеляційній скарзі, адвокат Псарюк В.П. в інтересах ОСОБА_1 , вважає, що рішення районного суду винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення та дослідження обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення.

ЄУНСС №725/1192/22 Головуючий у І інстанції: Скуляк І.А.

Провадження №33/822/229/22 Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи та є незаконною.

Вказує про те, що відео із нагрудних відеокамер поліцейських не є цілісним, а комбінованим («рваним»), електронним цифровим підписом посадової особи органу поліції не засвідчено, а тому це відео є неналежним доказом вини водія ОСОБА_1 і свідчить тільки про довготривале незаконне його затримання (в часі - майже півтора години).

Окрім того, на вказаних відеозаписах відсутні докази, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, належним чином не перевірені, тільки формально зазначені.

Стверджує, що під час складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`ясненні його права та обов`язки, які передбачені ст. 268 КУпАП.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката Псарюка В.П. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , заслухавши доводи захисту, громадянина ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Заперечення вини ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі адвоката в інтересах останнього, у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.

Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку, ОСОБА_1 був вірно визнаний винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що повністю підтверджується дослідженими доказами, яким районний суд дав вірну юридичну оцінку.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, … під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №331920 від 14 лютого 2022 року, з якого вбачається, що 14.02.2022 року о 03 год. 00 хв. в м. Чернівці по вул. Ясська, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільненість ходи, мови, неприродня блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Окрім того, в протоколі міститься відмітка про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, від надання пояснень останній відмовився, зазначено, що надасть їх в суді, протокол власноручно підписав, а в своєму поясненні на окремому аркуші, останній вказав, що зобов`язується не керувати транспортним засобом до повного витверезіння.

Відповідно до розділу І п.6. Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Такий огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Матеріалами справи, дослідженими апеляційним судом, встановлено, що перш, ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (а.с.5), зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №281087, оскільки водій ОСОБА_1 здійснював рух т/з «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не мав при собі посвідчення водія на правл керування т/з відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

Тільки після цього, працівниками поліції було виявлено ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 такі як: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільненість ходи, мови, неприродня блідість, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а також зазначено в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до ЧОНД.

Окрім того, будь яких заперечень чи не згоди з оформленням матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 не було висловлено та не заявлено, а дії працівників поліції не були предметом розгляду в суді.

Обставини вказані в протоколі про адміністративне правопорушення були зафіксовані працівниками поліції, відповідно ч.2 ст. 266 КУпАП, а саме на технічні засоби відеозапису - бодікамери 476048 та 476889. З яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які виявили в останнього ознаки наркотичного сп`яніння, та який відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин, дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що останній порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи сторони захисту викладені в скарзі.

Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -    

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Псарюка В.П. - залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська